Проти війни: кооперація як шлях облаштування прифронтових територій

Для кожної воюючої країни завжди постає проблема, як облаштувати постраждалі від бойових дій прифронтові території. У випадку із Донбасом ситуація ускладнена тим, що підконтрольною Україні залишилась переважно «аграрна» частина регіону, каже експерт FAO із розвитку сільського бізнесу та кооперації  Руслан Марков . Жителі цієї частини Донбасу до війни регулярно їздили на роботу в промислові Донецьк або Алчевськ. Та й зараз, за його словами, серед жителів Слов’янська є популярною електричка «Слов’янськ-Фенольна», котра підвозить пасажирів майже до фронту, на заробітки «на тій стороні».

Читайте також: Віктор Шеремета: Ми працюємо над фондом, де фермер візьме кошти на придбання землі

Вижити в нових умовах прифронтової смуги селяни Донбасу можуть лише за допомогою самоорганізації, каже керівник польового офісу FAO в Донецькій області Андрій Волков. З ним погоджується директор благодійного фонду "Агрохолдингу "МРІЯ" Василь Мартюк, за словами якого вже існує декілька прикладів, коли селяни за допомогою сільськогосподарської кооперації вирішували соціальні проблеми своїх регіонів. Йдеться як і про Захід, так і Схід України. «Сільськогосподарська кооперація активізує розвиток громадянського суспільства на селі. Селяни формують спільні інтереси у веденні господарства та вчаться взаємопідтримки та поваги», - каже Мартюк. З такої мотивації, як пояснює Сєров, у 2015 році FAO запустило проект із матеріальної та консультативної підтримки двох десятків сільськогосподарських кооперативів по всій підконтрольній території Донецької та Луганської областей. Експерт додає, що кооператори Донбасу не можуть розраховувати на гранти від ЄС-ПРООН, або на допомогу від місцевих агровиробників, яка доступна кооператорам Західної України. На допомогу держави СОКи Донбасу розраховувати не можуть, бо на таку підтримку бюджет не має коштів, нарікає керівник відділу агропромислового розвитку Слов’янської РДА. Але, за словами чиновника, Донецька облрада планує у 2018 році виділити 500 тисяч гривень субвенції агровиробникам. Частину таких коштів витратять на розвиток сільгопкооперації.

Кооперація без традиції

Читайте також: ТОП-3 причини розвитку кооперації в Україні

Руслан Марков каже, що Східна Україна взагалі не мала традицій аграрної кооперації. Тому, теоретично, селянина Донбасу долучитись до агрокооперативу переконати складніше, аніж селянина із Західної України. Заступник голови Донецької обласної ВЦА Віктор Андрусів додає, що люди Донбасу самі по собі роз’єднані. Тому місцевих жителів складно об’єднати в будь-яку організацію, членство в якій буде взаємовигідним для всіх учасників, каже експерт. Але повсякдення вносить свої правки, каже Сергій Грисенко, керівник СОКу «Райгородець» із смт. Райгородок на Донеччині.

Сергій Грисенко, керівник СОКу «Райгородець» .

На початку 1990-х,  за словами аграрія, в регіоні було ліквідовано майже всі державні агропідприємства. Так селяни залишились без роботи, зате отримали найбільші по Україні паї у 4-6 га. Самостійно селяни не могли обробляти свої паї, тому мусили свої земельні ділянки здавати в оренду місцевим фермерам. Так молодь Райгородка стала поступово виїжджати на заробітки в промислові міста Донбасу. Селяни більш старшого віку у 2010 році вирішили об’єднатись у кооператив з обробітку своїх паїв. Засновниками такого СОКу стали близько сотні селян, деталізує Тараман. За його словами, на початку роботи кооперативу було проблематично навіть зібрати по 200 гривень річних пайових внесків. Багато хто із засновників СОКу був учасником об’єднання лише на папері. Ситуацію рятувало те, що техніку та приміщення кооператив отримав в спадок від ліквідованого радгоспу. Тому на перших порах кооператорам вдалось обійтись без закупок техніки та ресурсів.

Читайте також: Лізинг проти кредиту: який вид фінансування краще обрати

2014 рік дав свій поштовх для розвитку «Універсалу», каже Грисенко. Сєров деталізує, що окупація «промислового» Донбасу зробила непотрібними велику кількість робочої сили. Тому робітники мусили повертатись до своїх домівок в селах. Також окупація «промислового» Донбасу зробила непотрібною значну кількість агропродукції, яку виробляли тамтешні агровиробники. «Через це багато аграріїв мусило просто вийти з ринку, і через це не обробляти раніше орендовані паї», - коментує Курінний. Так обробіток власних паїв залишився єдиним можливим способу заробітку для жителів Райгородка, коментує Тараман. Так кількість учасників кооперативу виросла до 180, кількість ріллі в обробітку – удвічі. Техніки для обробітку паїв стало не вистачати. На купівлю додаткової техніки селяни грошей не мали.  Тому на допомогу прийшла FAO, котра на початку листопада цього року передала СОК «Універсал» трактор та чотири сівалки. Грисенко сподівається, що завдяки такій техніці кооператив нарешті вийде на «цікаві для експортерів партії зерна». А поки що, як каже Сєров, жителі Райгородка почали вправлятись і в інших сферах економічної кооперації. Наприклад, створили власне комунальне підприємство, котре вивозить накопичене в селі сміття на звалище. А також стали користуватись технікою СОКу для розчистки від снігу доріг взимку. «Головне, що в жителях села вдалось розбудити ініціативу», - наголошує Грисенко.

Церемонія передачі сертифікату від ФАО на техніку кооперативу «Райгородець» .

Громада повних будинків

Поки що, як наголошує Марков, кооператив «Універсал» є фактично єдиним СОКом Донеччини, котрий «вже більш-менш став на ноги» як підприємство селян-співласників. Інші два десятки СОКів Донбасу, якими займається FAO, є лише «формою самоорганізації» селян, для вирощування зернових на своїх паях. Експерт сподівається, що такі кооперативи вдасться «підштовхнути» до товарного вирощування овочів та фруктів, чи виробництва м’яса та молока. З часом такі сільськогосподарські кооперативи вийдуть на обороти «класичного» агропідприємства, і так стануть для громад засновників новим осердям для їхнього розвитку, вважає Марков. 

Руслан Марков, експерт FAO із розвитку сільського бізнесу та кооперації.

За словами Василя Мартюка, західноукраїнські сільськогосподарські кооперативи вже змогли вийти на «товарний рівень виробництва» своє агропродукції. А відтак – стати і засобом розвитку сіл Галичини. Наприклад, кооператив «Покрова», котрий зародився  з ініціативи голови сільради села Заболотці на Львівщині у 2008 році. А вже у 2015 році навколо сіл-учасників кооперативу сформувалась новостворена Заболотівська об’єднана територіальна громада. За словами секретаря кооперативу Марії Кіт, зараз «Покрова» щодня заготовляє 5 тон молока на своїх 15 приймальних пунктах. 

фото: прес-служба благодійного фонду "Агрохолдинг "МРІЯ".

Читайте також: Разом легко: як розвивається кооперація на Тернопільщині