Приборкати невразливого: методи контролю ваточника сирійського

Прекрасний медонос, сировина для виготовлення каучуку, наповнювачів для подушок та м’яких іграшок, ще й зупиняє ерозію грунту. Усе це про ваточник сирійський, який вважався в Радянському Союзі дуже перспективною культурою. Але з часом стало зрозуміло, що названі переваги диво-рослини не мають вирішального економічного значення. Виробництво каучуку було доволі вартісним через значну кількість смол, яких потрібно було позбутися, та й готові продукти з каучуку виявилися низької якості.  З часом взагалі каучук навчилися синтезувати хімічно, і господарська цінність ваточника зникла. А от недолік рослини у вигляді надзвичайної живучості та стійкості до хімічних речовин залишився, що робить її супербур’яном, чиє знищення стало справжнім викликом для сучасних аграріїв. “Ваточник має довге, гарно розвинене кореневище, до якого не може дістатись жоден гербіцид. Тоді як знищення надземної частини не допомагає, бур’ян дуже швидко відростає”, - стверджує кроп-менеджер по бобовим культурам, кукурудзі та цукровому буряку підрозділу BASF Agricultural Solutions Євген Качура. Ці особливості дозволяють бур’яну не просто виживати в складних умовах, а й інтенсивно захоплювати усе нові території.

Географія проблеми

За словами Євгена Качури, ваточник сирійський поширений переважно на Сході. Особливо гостро ця проблема стоїть для аграріїв Сумської, Харківської та Чернігівської областей. А останнім часом бур'ян дістався Полтавської, Київської та Житомирської областей. Поодинокі випадки спостерігаються навіть у Черкаській та Вінницькій областях. “Ще 10 років тому про цей бур’ян ніхто навіть не згадував, п’ять років тому вже почали про це говорити, а зараз він вважається відчутною проблемою”, - стверджує Євген.

Присутність ваточника на полях різних регіонів підтверджують й самі аграрії. За словами Олександра Бабкіна з господарства ПСП “Маяк, що обробляє землі в Луганській області, цей бур’ян вже дійшов і до них, хоча ще не становить істотної проблеми. Підтверджує поширення ваточнику і директор сільськогосподарського виробництва «Астарта-Київ» Вадим Скрипник, в його агрохолдингу  бур’ян присутній на полях Полтавської області. Його поширення там незначне, тому проблеми для господарства це поки не складає. А от для Володимира Дукача, заступника директора господарства “Рудьківське”, що на Чернігівщині, питання ваточнику стоїть критично. Втім, аграрій не знає методу, аби його побороти. “Він дуже сильно поширюється. Але зараз він сам по собі, а ми самі по собі. Він росте, і ми щось вирощуємо. От так і співіснуємо. В нас немає культур, в яких ваточник можна знищити. В посівах пшениці його нічого «не бере», в посівах соняшнику Євро-Лайтнінг® його слабо контролює, а кукурудзу ми не вирощуємо, не маємо сушарки”, - запевняє Дукач.

Міцний горішок

Секрет супер стійкості бурьяну у тих самих речовинах, з яких раніше виробляли каучук. Вони роблять ваточник малочутливим до дії більшості гербіцидів. “Ці речовини можуть адсорбувати хімічні речовини гербіцидів, таким чином істотно знижуючи їх ефективність. А потужний восковий наліт на листках виступає додатковим захистом від гербіцидів”, - запевняє Євген Качура. Таким чином, селективними препаратами його знищити практично неможливо, та й навіть гербіциди суцільної дії не впораються із цим бур’яном за один раз. “Мені на присадибній ділянці вдалось його майже повністю вивести лише на третій рік обробки сумішшю ізопропіламінної солі гліфосату, дикамби та клопіраліду. І все це в подвійних чи потрійних нормах. Тепер на місці вогнищ ваточнику проростають лише поодинокі слабкі рослини”, - розповідає Качура. 

Проте в посівах польових культур такі суміші застосовувати неможливо. Втім, можна обробляти ваточник точково, за допомогою ранцевих обприскувачів. Такий метод на своїх полях застосовує Олексій Попелуха з господарства ДП “Зернятко”: “Вносимо 12 літрів на гектар препарату на основі ізопропіламінної солі гліфосату та 1,5 літрів гербіциду на основі дикамби. Після цього бур’ян поки не відростає. Але ще й температур високих немає, тож побачимо, що буде далі. Втім, те коріння, що я лопатою викопував, було мертвим, але воно дуже глибоко залягає, тому не факт, що рослина загинула повністю”. За словами агронома, ручними обприскувачами працювати не дуже зручно, але якщо цього не робити, то ваточник почне розповсюджуватись, і потім з плям розміром 5-10 метрів проблема пошириться на усе поле.

Читайте також: Увімкнули воду? Як підготувати систему зрошення до сезону

А от для Володимира Дукача такий метод не підходить, оскільки поширення ваточника вже сягає десятки гектарів. “Щоб його знищити треба працювати спеціальними дронами, але поки в нас немає такої можливості”, - стверджує заступник директора господарства “Рудьківське”. Ідею боротьби з ваточником за допомогою дронів підтримує і Вадим Скрипник. Він сподівається, що вже через рік-два в його господарствах пестициди будуть локально вноситись за допомогою дронів.

Проте є культура, в якій можна було б вступити в бій із ваточником - це кукурудза. За словами Володимира Дукача, на ринку є певні препарати, що здатні подужати бур'ян в посівах «жовтої королеви полів». Проте, як вже згадувалось, у його господарстві цю культуру не вирощують через відсутність сушарок. Слова аграрія підтверджує і Євген Качура, компанія якого нещодавно представила на ринок гербіцид, здатний допомогти аграріям у цьому питанні: “Стеллар® Плюс у максимальній нормі пригнічує рослини ваточнику до моменту змикання рядків культури. Це дозволяє сільськогосподарським культурам нормально розвиватись”.

Дія Стеллар® Плюс на ваточник сирійський.

Що радить наука?

Якщо аграрії не можуть знайти дієвий спосіб, то може науковці знають дещо більше? За словами головного наукового співробітника Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків Олександра Іващенко, ваточник, що зійшов з насіння і не встиг розвинутись, доволі легко контролюється великою кількістю препаратів. Із цим  погоджується провідний науковий співробітник Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків Світлана Ременюк: “Ми проводили дослідження захисту від ваточника сирійського, що проростає з насіння, і дійшли висновку, що його проконтролювати доволі легко.

Читайте також: Аграрії проти коронавірусу: як фермери стали на захист українців від COVID-19

В той же час багаторічна рослина вже стає стійкою до багатьох препаратів, у тому числі й до гліфосату. “Найбільша проблема контролю в тому, що ваточник не транспортує необхідну кількість діючих речовин з листової поверхні до кореневої системи. Тому знищивши наземну частину ми не знищуємо бур’ян, він з часом знову відростає. Боротись із ним слід на полях під паром, а це не зручно, оскільки, аби виснажити ваточник, потрібно проводити послідовні обробітки після кожного відростання”, - стверджує Іващенко.

Згідно даних досліджень Світлани Ременюк, найбільш ефективним виявився метод, в якому після збору пшениці ваточник скошували, а молоді відростки обробляли сумішшю гліфосату з флуроксипіром. Ефективність вказаних дій перевищувала 85%. Також, за словами заступника директора з наукової роботи Інституту захисту рослин Сергія Ретьмана, на бур’ян діють суміші препаратів на основі ізопропіламінної чи калійної солей гліфосату з 2,4-Д, їх ефективність сягає 70-80%, але цю суміш не можна використовувати в посівах, оскільки вона знищить культуру. Тому науковець радить боротись із бур’яном в посівах кукурудзи. “На цій культурі можна застосовувати Стеллар® Плюс, він пригнічує бур’ян до моменту закриття рядків, чого цілком достатньо для розвитку культури. А враховуючи те, що в Україні явище кукурудзи в монокультурі (вирощування однієї культури протягом декількох років на одному полі, - Ред) не рідке, то теоретично, можна протягом декількох років застосування цього препарату виснажити кореневище та знищити ваточник”, - припускає Сергій Ретьман.

Фізичне знищення

Якщо хімія так слабо працює, то чи допоможе тут механічний обробіток грунту? За словами Світлани Ременюк, в Інституті біоенергетичних культур і цукрових буряків проводились досліди по боротьбі з ваточником сирійським механічним методом: “Ми зрізали його 4-5 разів за сезон, ніякого ефекту не було. Так, він на наступний рік відростав дещо слабкіше, але це не той ефект, якого ми хотіли досягти”.

Читайте також: Гроші на коронавірус: які бюджетні видатки на агросектор можуть скоротити та до чого це призведе?

Можливо просто науковцям не вистачило часу для того, аби повністю виснажити рослину, оскільки дослідження проводились лише один рік. На думку Євгена Качури, механічним методом  можна обмежити розвиток ваточника, провівши декілька культивацій з наступним боронуванням. “Це дозволить витягнути частину кореневищ на поверхню та згребсти на край поля, де потім знищити, або пошарових культивацій у паровому полію І якщо проводити такі заходи кожного року, то з часом бур’ян буде виснажений і загине”, хоча враховуючи глибину залягання кореневої системи важко розраховувати на високу ефективність - стверджує експерт. Втім, як зауважує спеціаліст компанії BASF, такий підхід можливий лише за наявності достатньої кількості вологи, тоді як в останні роки із цим виникають проблеми. Проти цього методу виступає Олексій Попелуха, на думку якого це тільки збільшить поширення ваточника на полі за рахунок частин кореневища. “Чітко видно: де пройшов культиватор, після цього починає рости новий ваточник”, - стверджує агроном. Справа в тому, що кореневище при обробці розрізається на шматки і разом з грунтообробним знаряддям розтягується по полю, де завдяки великій життєздатності він може відрости навіть з невеликого шматку кореневої системи. За даними Світлани Ременюк, ваточник може відростати з кореневища довжиною усього 5 см. Але науковиця відмічає, чим коротший шматок кореневища тим менший відсоток проростання ваточника. Тому аграрії вже розглядають навіть найекзотичніші методи боротьби. За словами агронома ФГ “Сокіл” Василя Драбанюка, ефективно знищити цей бур’ян може лише вогнемет. Та навіть цей метод не вирішує питання потужної кореневої системи, з якої знову може вирости ваточник. А отже боротьба буде запеклою та тривалою.