Повірили в себе: що змінила децентралізація в Україні?

За п’ять років про реформу #децентралізацію багато й емоційно говорили, сперечалися, вносили корективи – і щодня працювали над її втіленням. Попри різне ставлення люди підтримали зміни, і знаково, що перша об’єднана територіальна громада з’явилася на Луганщині, де п’ять сіл та селище створили Новопсковську ОТГ. Нині в Україні 898 ОТГ і майже 70 чекають на призначення виборів.

Які ключові моменти реформи ми б відзначили?

• Нова інфраструктура. Території проживання стають простором для життя – власним коштом громад і за підтримки держави ремонтуються й будуються дороги; створено й обладнано 331 опорну школу та 532 їхні філії; формуються медичні об'єкти – тільки за рахунок держбюджету буде відкрито 517 нових амбулаторій у сільській місцевості; створюється нова система надання адміністративних послуг – 778 нових ЦНАПів, з яких 125 створено в ОТГ; запроваджується централізоване водопостачання та водовідведення тощо.
• Люди почали реально думати про розвиток – про нові види бізнесу, використання традиційних, але з різних причин занедбаних, практик, про залучення інвестицій, участь у грантових проектах, а також про взаємодію між різними ОТГ задля вирішення спільних завдань, які потребують концентрації ресурсів – таких угод, за даними на початок квітня, укладено понад 1300.
• Громади вибудовують стратегії. Якщо перші ОТГ рухалися інтуїтивно, припускаючись помилок і самотужки шукаючи правильних рішень, тепер громади зайнялися розробкою стратегій – це важливий момент реформи, що свідчить про зміну ставлення до її перспектив і тривалості. Громади планують життя, а значить, визначили свій шлях.
• Змінюється ставлення до місцевої влади. Не секрет, що на перших виборах голоси часто віддавали «кумові, сватові, братові або споконвічному голові села». Утім, коли справа дійшла до бюджетів та планування, виявилося, що деяким очільникам бракує компетенцій, але вистачає бажання ділити на свою користь. Тому до вибору керівництва ОТГ стали підходити вимогливіше, за жорсткішими критеріями, долучатися до громадських слухань і контролювати дії влади. Важливо, що і у вищих навчальних закладах країни почали готувати фахівців для громад; численні спеціалізовані курси для спеціалістів, які працюють саме в об’єднаних громадах, дозволяють забезпечити ОТГ кадрами, хоч поки що їх не вистачає. Цей дефіцит є проблемою, але він свідчить, що попит на кваліфіковані кадри зростає: ОТГ більше не хочуть і не можуть бути толерантними до «середнього рівня» – це не відповідає їхнім стратегіям.
• Як наслідок, на рівні місцевого самоврядування відбувається поступова зміна еліт – наймолодшому в Україні голові ОТГ 23 роки. На місцях формується прошарок нових управлінців і місцевих політиків, котрим довірили повноваження та ресурси й котрі запроваджують реальні зміни у своїх громадах. За кілька років ці нові управлінські команди отримають своє представництво в парламенті, зайдуть в уряд і створюватимуть нову якість політики на національному рівні – залишивши на місцях підготовлену зміну.
• Нарешті, можемо говорити про відхід від тотальної недовіри до владних інституцій: децентралізація призвела до того, що місцеве самоврядування вперше отримало позитивний баланс довіри населення серед усіх інститутів держави (за винятком армії та церкви). Українці нарешті почали довіряти комусь іще, крім себе, родини та друзів. Жителі громад бачать прямий зв’язок між своїм голосуванням на виборах, сплатою податків, активністю та позитивними змінами, які відбуваються. Вони бачать також, що і держава підтримує громади, допомагає у фінансуванні проектів змін. Тому децентралізація стає інструментом розбудови державних інститутів, які будуть варті довіри.

Це очевидні речі – але для декого вони неочевидні. Чому? Хто не спромігся поцікавитись, а хто не здатен переконати людей, маючи у своєму розпорядженні переконливі факти?

Про це будемо спілкуватися наступного тижня у Херсонській та Кіровоградській областях – у трьох Містечках децентралізації та на двох публічних дискусіях. Приєднуйтесь!

Можливість розпоряджатися землею робить громади реально незалежними, відкриває шлях до відкриття нових напрямків бізнесу. Для Півдня України з його розвиненим аграрним сектором – від вирощування зернових, до фруктово-овочевих кластерів та виноробства - це життєво важливе. Отримуючи право власності на землю поза межами населених пунктів громади здобувають нові шанси для розвитку. Щоб навчити, як скористатися ними якнайкраще, протягом травня-липня Всеукраїнська інформаційна кампанія #ягромада «Я – громада!», що організована спільними зусиллями Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України та Програми «U-LEAD з Європою», проведе низку публічних заходів у 39 населених пунктів у різних областях України. На меті інформувати населення про реформу децентралізації та її аспекти, зокрема, у сфері освіти та охорони здоров'я, підвищити обізнаність громадськості щодо її сутності, продемонструвавши найкращі практики вже існуючих об'єднаних територіальних громад (ОТГ), а також заохотити громадян стати агентами змін.