Повернути молочні ріки. Як земельна реформа впливає на виробництво молока?

Осінь в Україні минає під знаком земельної реформи. Буквально вчора під Верховною Радою пройшли мітинги “за” та “проти” швидкого старту ринку землі. А сьогодні, 13 листопада, Верховна Рада України прийняла за основу в першому читанні законопроект 2178-10, який встановлює правило, за яким до 1 січня 2024 року не допускається набуття прав власності на землі сільгосппризначення юридичними особами, бенефіціарним власником (контролером) яких є іноземці. Законопроект передбачає обмеження на сукупну площу земельних ділянок сільськогосподарського призначення, яка може перебувати у власності громадянина та юридичної особи, та пов’язаних з нею осіб. Обмеження не допускають набуття у власність більше 35% сільськогосподарських земель об'єднаної громади, 8% сільськогосподарських земель області та 0,5% сільськогосподарських земель України. 

Земельна реформа стосується не тільки пайовиків-пенсіонерів, дрібних та середніх фермерів чи власників агрохолдингів. Зміна правил гри опосередковано вплине на всіх громадян України - від наймолодшого до найстаршого. Зокрема, за умови, якщо вони споживають молоко.

Справа в тому, що для утримання корів господарству потрібна кормова база. За словами керівниці проекту “Гуртовий збут молока” Асоціації виробників молока (АВМ) Олени Жупінас, в Україні відсутній ринок кормів - сіна, силосу та сінажу, які становлять до 70% раціону тварин (решта - зерно, комбікорми тощо - Ред.) та на які припадає половина собівартості молока в сільському господарстві. Як правило, власники ферм самостійно вирощують однорічні та багаторічні трави, з яких потім виготовляють необхідні корми, збирають зелену масу. Загалом, щоб прогодувати одну корову, треба засіяти кормовими культурами від 1,5 до 2 га ріллі.

“Відкриття ринку землі буде вигідним для тих, хто вирощує високоліквідні культури - кукурудзу, соняшник. А коровам потрібне низьколіквідне сіно”, - зауважує  виробнича директорка ФОП Дядечко Олександра Ковтун. Відповідно, ринок кормів з’явиться не скоро.

На тіньовому ринку сільгоспземель один гектар коштує до $2 тис. Після запровадження вільного обігу ціна може вирости вдвічі. В Україні серед усіх підприємств, які утримують корів, найбільшу частку (41,2%) займають молочно-товарні ферми, в яких від 100 до 499 голів. Отже, власникам таких ферм, щоб задовольнити свої потреби у кормовій базі, знадобиться від кількасот тисяч доларів на викуп землі. За умови, якщо ринок таки відкриють.

Коли це станеться і чи станеться взагалі - відповіді на ці питання не знає ніхто, невідомі ані остаточна дата старту ринку, ані умови захисту прав орендарів. А молочний бізнес потребував та потребує значних інвестицій, тож ризикувати ніхто не готовий. “За останній рік ми вклали у тваринництво біля $400 тис., побудували нову ферму. Зараз у нас 120 дійних голів, щодня здаємо до 2800 л молока на заводи. Планували нарощувати поголів'я, але сьогодні розвиток тваринництва відійшов на другий план. Потрібно акумулювати гроші на купівлю землі. Бо якщо її не буде - навіщо нам тваринництво?”, - розповідає директор ТОВ “Полковничий хутір” Віталій Орловський.

Читайте також: Імпорт заливає: чим загрожує молочній галузі відміна держпідтримки

Збирати на землю без наслідків для виробництва не вдасться - галузь потребує високих матеріальних затрат. А за останні три роки середній рівень рентабельності виробництва молока становив 20,5%. За словами консультанта Всесвітньої продовольчої організації (FAO) Андрія Панкратова, на виробників молока суттєво впливає стан невизначеності, в умовах якого вони сповільнюють інвестування в розвиток виробництва. А це вже може спричинити зменшення виходу молока та кормів.

Agravery.com вже писав про те, що у першому півріччі 2019 року у Асоціації виробників молока зафіксували найбільше падіння кількості поголів’я за останнє десятиліття – мінус 6%. Як розповідала  віце-президент Асоціації виробників молока Ганна Лавренюк, за останній рік втрачено 100 середніх молочно-товарних ферм розміром 200-300 корів. Олена Жупінас схвильована тим, що наразі підприємства скорочують поголів'я корів швидше, ніж одноосібники. Проте кількість молока падає непропорційно - корів хоч і стає менше, але зростає їхня продуктивність, удосконалюються технології доїння.

Зменшення поголів’я у сільгосппідприємствах - це погано. Такі господарства володіють необхідним обладнанням для доїння і можуть отримувати якісне молоко - першого, вищого та екстра ґатунку. Серед усього молока, яке надходить на переробку, на молоко від підприємств припадає 67,2%. “Уже є дефіцит виробництва молока, його не вистачає для переробки”, - констатує голова Спілки молочних підприємств України Вадим Чагаровський.

“За останні десять років на переробку стало надходити на 50% менше  молока. “Вімм-Білль-Данн” цього літа ухвалила рішення про продаж заводу в Харкові (йдеться про купівлю Харківського молочного комбінату компанією “Агросвіт” - Ред.). Вони розуміють, що не зможуть завантажити два заводи молоком. Інші компанії, наприклад, “Молокія”, планували збільшити потужності. Але зараз вони вимушені призупинити інвестиції, бракує молока”, - пояснила Олена Жупінас.

Водночас аналітик АВМ Володимир Андрієць зауважує, що за 9 місяців цього року на переробку надійшло на 20% більше молока класу Екстра, ніж торік. Постачальником такого молока є виключно сільськогосподарські підприємства, які попри негативні тенденції у молочній галузі, працюють над якістю виробленої сировини, зазначив Андрієць. Досить висока закупівельна ціна молока, зазначає аналітик молочних ринків Максим Фастєєв, сприяла розвитку фермерського молока в останні роки. За його словами, у зв’язку зі зниженням світових цін на зернові культури, собівартість виробництва молока в 2019 році знизилась, а високі закупівельні ціни на молоко (до 10 грн/кг за сировину першого ґатунку) дозволяють сільгосппідприємствам отримувати привабливу маржу.

Складно знайти, легко втратити

Agravery.com поцікавився у найбільших переробників молока, чи бракує їм сьогодні сировини. Однак інформаційний запит або просто був проігнорований, або компанії не дали публічної відповіді. Одне велике підприємство зазначило, що поставки сировини йдуть без перебою. Представник меншого заводу сказав, що не бачить ризиків дефіциту сировини для переробки. Більш комунікабельними виявились малі підприємці.

“Ми молоко не гомогенізуємо (гомогенізація - здрібнювання жирових кульок для запобігання відстоювання жиру в молоці), дуже важко було знайти сировину, яка б підходила нам за мікробіологічними, фізико-хімічними показниками, вмістом білку та жиру. Основною причиною того, що ми перевезли виробництво з Вінниччини на Полтавщину стало, зокрема, те, що ми знайшли там постачальника молока”, - розповідає виробнича директорка ФОП Дядечко Олександра Ковтун. А менеджерка з продажу компанії “Еко-Ферма Диво” ділиться, що за сирим молоком доводиться їздити за 100 км від переробних потужностей.

Це може здивувати пересічних покупців. Адже полиці столичних супермаркетів переповнені  молоком. За даними Держстату, у вересні 2019 року в промисловості вироблено майже стільки ж молока жирністю до 1%, що й у вересні 2018 року. А от по групі молока жирністю менше 6% є скорочення виробництва на 4,1%. Попри широкий вибір в магазині, українці споживають молока менше, ніж треба -  у 2018 році за даними Держстату біля 200 кг молока та молочних продуктів на одну особу при нормі МОЗу в 380 кг. Причина - низька купівельна спроможність, впевнена Олена Жупінас. За її словами, невизначеність із ринком землі, прогнозоване зростання вартості оренди призведе до ще більшого росту цін через збільшення собівартості та зменшення обсягів виробництва молока та, відповідно, до зменшення обсягів споживання.

Перемагає (майже) дружба

На ринку готових молокопродуктів панує монополістична конкуренція (вид ринку, на якому присутні декілька десятків підприємств, не плутати з монополією, коли правила диктує єдиний гравець). Жодна зі значної кількості фірм не може суттєво вплинути на рівень ціни. Тож компанії завойовують прихильність споживача завдяки якості, цікавій подачі продукту, диверсифікації бренду. На полицях нам вдалось нарахувати до двох десятків торгових марок молока без врахування власних ТМ мереж магазинів та виробників органічної продукції. Чотири з 20-ти належать ТОВ  “Люстдорф” (“Селянське”, “На здоров'я”, “Бурьонка”, “Весела бурьонка”) - одному з лідерів на ринку готового молока і молочної продукції. По два - TERRA FOOD (“Біла лінія”, “Ферма”) і ТОВ “Молочна компанія “Галичина” (“Галичина”, “Галичанське”). Загалом на ринку молочної продукції десятки, якщо не сотні гравців - від регіональних молкомбінатів до великих національних компаній.

Новачкам на цей ринок складно прорватись. Серед бар'єрів входу насамперед дорогі інвестиції в обладнання для зберігання та переробки сировини. Згідно із ЗУ “Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів” переробники сирого молока зобов'язані упроваджувати на своїх потужностях принципи системи НАССР (ХАСП), тобто системи аналізу ризиків, небезпечних чинників і контролю критичних точок.

Читайте також: Зникаючий клас: чи вдасться Україні відмовитись від молока другого ґатунку?

Аналітик молочних ринків Максим Фастєєв зауважує, що за дуже поверхневими оціночними розрахунками у 2018 році обсяг внутрішнього ринку промислових молочних товарів в т.ч. готової молочної продукції та біржових молочних товарів становив 40-45 млрд грн. На базі даних аналітичної системи YouControl щодо виручки за 2018 рік ТОП-30 компаній сектора та оцінки обсягу ринку, Agravery.com порахував їх долі на ньому.

Щонайменше 30 переробників молока володіють часткою ринку понад 1%. Лідерство належить ТОВ “Фуд Девелопмент” (входить до групи TERRA FOOD), яке здійснює виробництво на шести молокопереробних підприємствах України. На другому місці ТОВ “Данон Дніпро” - один з двох заводів французької компанії Danone в Україні. Замикає трійку ТДВ “Яготинський маслозавод” - одне з п'яти переробних підприємств компанії “Молочний альянс”. На десятому місці рейтингу ще одне підприємство Danone - Кременчуцький міськмолокозавод. Розраховані Agravery.com частки ринку можуть дещо відрізнятись від істини, адже виручка топ-компаній містить грошові надходження не тільки від реалізації всередині країни, а й від експорту, а також і від інших видів діяльності, окрім переробки молока. Однак ключові гравці з великою ймовірністю залишаться в першій десятці.

Ймовірне подорожчання молока та зменшення його кількості цю ідилію зруйнує. Частина опитаних експертів вже занепокоєна тим, що українську продукцію з полиць магазинів може витіснити дешевший імпорт.  Співвласник холдингу “Молочний альянс” Олександр Деркач у обговоренні в фейсбуці зазначив: “На наш ринок безконтрольно і без якихось бар’єрів вже рік суцільним потоком йде демпінгова молочна продукція з Євросоюзу, яка вся там дотується державою на рівні фермера, приблизно на 30%. Тому літр молока в Польщі, Голландії чи Німеччині для переробника коштує 31 євроцент, а у нас, аналогічної якості, до 40 євроцентів. Якщо така одностороння “торгівля” з ЄС буде продовжуватись і далі, то через рік у нас на полицях буде стояти половина польського і німецького молока”. Максим Фастєєв зауважує, що за рахунок зменшення виробництва і реалізації молока на переробку, закупівельна ціна сировини виросла до рекордних показників, і українське молоко справді зараз навіть дорожче, ніж у європейських сусідів – Білорусі, Польщі і країн Балтії.

Сьогодні у столичних супермаркетах на 10-15 вітчизняних брендів молока припадає по одному польському чи білоруському. Але, по-перше, далеко не в усіх торгових мережах на полицях є імпортоване молоко, по-друге, іноземний продукт може бути дорожчим за аналогічний вітчизняний, якщо це, наприклад, ультрапастеризоване молоко.

Читайте також: АгроCheck: 12 популярних міфів про молоко

Разом з тим Україна більше експортує молока та вершкового масла, аніж імпортує. Країна шоста у світі за обсягами експорту вершкового масла, восьма - молока, дев’ята - сухого молока, десята - сирів (попри це Україна все ж  більше купує сирів, ніж продає їх на зовнішньому ринку).

За розрахунками аналітичного агентства Інфагро, у 2019 році майже на 30% скоротиться експорт і більш як на половину виросте імпорт всіх молочних та молокомістких продуктів у еквіваленті сирого молока.

Замість підсумку

За словами Олени Жупінас, дискусії щодо ринку землі повинні точитись навколо того, хто саме буде інвестувати у землю. “Ті, хто займаються тваринництвом, забезпечують роботою не тільки працівників свого господарства. Кожне робоче місце в тваринництві створює ще 12 робочих місць у супутніх галузях”, - наголошує експертка. Сьогодні ситуація така, зазначає Максим Фастєєв, що неефективні щодо молочного тваринництва господарства можуть зосередити зусилля на рослинництві. Тоді як ефективні, хоч і не всі, частково зменшили внутрішнє інвестування і акумулюють кошти під викуп тієї ж землі. Аналітик зауважує, що в найближчі роки буде триматися високий рівень закупівельних цін на молоко. Це має привабити нових інвесторів у тваринництво. “У 2025-2030 роках однозначно очікуємо збільшення виробництва якісного молока і нову боротьбу української молочки за експортні ринки”, - говорить він.