Постраждалим від несприятливих погодних умов аграріям Одещини надсилатимуть насіння

Про це повідомляє прес-служба ГС «Аграрний союз України».

За словами Геннадія Новікова, голови ГС «АСУ», однією з ключових місій спілки є взаємовиручка і підтримка своїх членів, які потрапили у непросте становище.

«Наразі ми вже зібрали інформацію і можемо говорити про потребу наших членів на рівні тисячі тонн насіння озимої пшениці для посівної кампанії восени, 400 тонн озимого ячменю, 5 тонн ярового ячменю, 132 тонн гороху і 4 тонни ріпаку», — зазначив Новіков.

В результаті учасники зустрічі ухвалили рішення надіслати всім представникам ГС «АСУ» відповідне повідомлення та запитати про можливість виділити з власних запасів частину посівного матеріалу для тих, хто втратив посіви. Частина присутніх на засіданні одразу висловили готовність передати на потреби постраждалих наявні у них запаси.

«Якби в Україні було прийняте дієве законодавство про державну підтримку страхування сільськогосподарського сектору такі питання б не виникали. Усі, хто став жертвою природних примх, автоматично б отримали відшкодування своїх втрат», — розповідає Новіков.

За словами Лариса Старікової, керівника аналітичного центру ГС «АСУ», закон, який мав би регулювати цю сферу, прийняли в 2012 році. Однак він не працює. Тому нині депутати запропонували черговий законопроект про державну підтримку страхування сільгоспвиробників.

«Нещодавно був поданий новий закон про страхування з державною підтримкою. Він повністю змінює концепцію. Однак запропонована в ньому концепція дуже сира. В законі чітко не прописані навіть такі ключові моменти, як те, хто є страхувальником», — наголошує Старікова.

В ГС «АСУ» пропонують, щоб це були страхові компанії і фонди взаємного страхування. Фонди — це свого роду кооператив, в який збираються кілька компаній і створюють страховий фонд. Тоді, коли настає страховий випадок, за рахунок цього фонду здійснюються виплати. Такі фонди можна буде утворювати і в рамках існуючих кооперативів.

«Нині держава бере участь у компенсації страхових премій, тобто коштів, які отримують страхові компанії. Натомість світова практика демонструє, що у разі зміни підходу і участі держави у компенсації частки страхової виплати постраждалим, можна зекономити до 70% бюджетних коштів, які виділяються державою на підтримку страхування», — підкреслює Старікова.

Окрім цього, якщо держава піде таким шляхом, то страхова компанія страхуватиме ту саму площу, але за зниженим відсотком, адже частину коштів у разі настання страхового випадку виплатить держава.

Піднімаючи тему можливого запровадження квот на імпорт добрив Геннадій Новіков заявив, що вже зараз з урахуванням повернення ПДВ підприємства добривного монополіста продають добрива за кордон дешевше, ніж на внутрішньому ринку.

«Сьогодні собівартість виробництва селітри з гарантованою 30% рентабельністю становить 5,5 тис. грн за тонну. Добрива нині продаються сільгоспвиробникам по ціні за 6,5 тис. грн за тонну. Фактично до рентабельності у 30% виробники за рахунок аграріїв додають ще тисячу гривень додаткового прибутку», — наголошує Новіков.

Таким чином, результатом піврічної боротьби з ідеєю запровадження обмежень імпорту стало те, що уряд не прийняв ці квоти й на місяць продовжив розслідування.

«Боротьба стає більш жорсткою і може вийти на міжнародний рівень. Зараз готується звернення послів держав, які імпортують добрива, про неможливість введення квот відповідно до Угоди про асоціацію з ЄС», — підсумував керівник ГС «АСУ».

Нагадаємо, європейські насіннєві асоціації підтримують еквівалентність для насіння зернових з України.