Полунична реабілітація: як колишній боєць АТО розпочав власну справу

Про роботу в сільському господарстві Микола разом з дружиною Іванною Аніскевич ніколи не думав. Але після повернення із зони АТО держава виділила йому трохи землі, тому було вирішено спробувати. Саме тоді він звернувся до Центру зайнятості в надії знайти фінансову підтримку. Почали аналізувати ринок та шукати цікаву нішу — з’явилася ідея виробництва полуниці. Микола написав бізнес-план на ділянку в 10 соток та разом з ним пішов до Центру зайнятості. Ідея всім сподобалася і він отримав свої перші 30 тис. грн, які вклав у обробіток та перші 800 кущів полуниці. 

Звісно, не все вдавалося через брак знань і у 2016 році Микола Стецьків отримав малий врожай, якого за технологією виробництва взагалі не мало бути. Як розповідає він сьогодні, потрібно було зрізати квіти в період цвітіння, чого він не зробив. 

У 2016 році він орендував кілька прилеглих ділянок та розширив виробництво до 0,5 га, вклавши ще 200 тис. грн кредитних коштів. Також того року Микола отримав грант від Львівської ОДА на 100 тис. грн. - під 5% річних на будівництво теплиці.

Цього року зібрали перший врожай — 350 грамів з одного куща, посадженого у 2015 році, та відвезли його на продаж до Львова. Проте зупинятися на цьому не збирається та планує отримувати до кілограма через три роки.

фото: stb.ua

Читайте також: Топ-10 експортерів та імпортерів свинини

Разом із першим врожаєм виникла потреба у створенні торгової марки, оскільки він хотів, щоб його продукція була впізнаваною. Було вирішено у мережі Facebook запитати у друзів. Серед усіх запропонованих варіантів Микола обрав сім та влаштував голосування. Ось так і з’явилася назва «ФайнаBerry», яку почали рекламувати через соцмережу. Крім того, подружжя зараз саме працює над отриманням сертифікату «Органік стандарт», аби підтвердити органічність продукції.

Про технології

Наразі полуницю вирощують на відкритому грунті та в теплиці. Відвідавши польське підприємство та ознайомившись з їхніми методами, колишній атовець зрозумів, що можна зменшити витрати. Метод вирощування на соломі — це німецька технологія без застосування додаткових технологічних засобів: гребенів, плівки, зрошення і він надзвичайно здешевлює закладку плантації, але можна отримати 15-20 тонн продукції з гектара. Солома в них використовується для контролю забур’яненості та від заморозків. Ця технологія передбачає 10 тонн соломи на гектар, що дуже багато. В Україні використовують 3-4 тонни. Таким чином, солома оберігає плантацію від морозів та дозволяє контролювати початок росту навесні. Дана технологія дозволяє мінімізувати ручну працю, що дозволяє збільшити ціну при зборі ягід для найманих працівників.

Також Микола використовує агроволокно для захисту від граду. При збільшенні площ під насадженнями він планує перейти на плівку для захисту насаджень від вологості, заморозків та граду. Крім того, після того, як суниця відплодоносить, одним із варіантів омолодження куща є скошення листя. Другий варіант — це підживлення.

Про канали збуту

Дивлячись багато відео про те, як вести полуничний бізнес, Микола наштовхнувся на американський та європейський досвід збуту продукції — агротуризм. Тобто приїхали, самі зібрали ягоди, які сподобалися, і поїхали. Покупці самі бачать в яких умовах росте полуниця та збирають її власними руками, контакту ягоди із сторонніми людьми немає. Багато хто казав йому, що такий спосіб в Україні не пройде — люди не зрозуміють. Проте знайшлося і багато тих, хто підтримав. Тому наступного року, коли отримають врожай уже з 0,5 га, збуватимуть продукцію ще таким способом. Власник навіть побоюється, що в нього замалі площі, аби задовільнити увесь можливий попит.  А попит, за його словами, буде, і цьому сприяє місце розташування та логістика — хороша дорога, гарна природа та вже розвинений туризм із ресторанами та джерелами. Миколі тільки потрібно поставити вказівник до своєї ділянки.

Читайте також: Битва Агротитанів 2017: чим дивували аграріїв виробники техніки?

Також на 2019 рік є ідея переробки полуниці у варення. У планах підприємця у 2018 році засадити ще 2 га полуницею, які у 2019 дадуть разом із наявними площами 30 тонн ягоди. Найкращу ягоду зберуть люди, а з решти некондиційної, яка не годиться в продаж, будуть робити варення. Як зазначає сам Микола, в нього немає документів і цеху для виготовлення варення, але є знайомі, які займаються цим. Він просто може їм збувати продукцію, а вони вироблятимуть продукцію під логотипом «ФайнаBerry» та продавати взимку на гірськолижних курортах.

Про гроші

Для того, аби розширитися до 2,5 га Миколі потрібно знайти 1,5 млн грн. Ті 100 тис. грн, які він отримав на теплицю, має віддати цього року і написати бізнес-план на 500 тис. грн — це максимальний кредит, який можна отримати від обласної ради. Проте лише на посадковий матеріал йому потрібно 800 тис. грн, тобто ще 300 потрібно знайти. Інвестори є, але це поки запасний варіант. Він хоче все ж спробувати самому все зробити. Якщо ж він не зможе знайти, позичити, перепозичити, взяти кредит чи скористатися іншими механізмами, надіється на підтримку від держави — компенсацію. Тобто він позичає до тих 500 тис. ще 300 тис. грн, закуповує саджанці і йому компенсують ці кошти, а він далі використовує ці кошти в закупівлю, в роботу та інші процеси.

фото: tvoemisto.tv