Поголів’я корів продовжує скорочуватися як на фермах, так і в населення

Поголів’я ВРХ, у тому числі корів, продовжує скорочуватися як на молочно-товарних фермах, так і в господарствах населення внаслідок зростання витрат на виробництво молока та інших наслідків повномасштабного вторгнення росії, – повідомляє аналітик Асоціації виробників молока Георгій Кухалейшвілі.

За попередніми даними Мінагро, станом на 1 серпня 2024 року в присадибному і промисловому секторі Україні утримується 2 млн 363,8 тис. голів ВРХ, у тому числі 1 млн 255,4 тис. корів. Порівняно до 1 липня 2024 року, поголів’я ВРХ в Україні зменшилось на 13,3 тис. голів (-0,6%), а чисельність корів зменшилась на 4,6 тис. голів (-0,37%). Порівняно до 1 серпня 2023 року поголів’я ВРХ скоротилось на 175 тис. голів (-7%), у тому числі корів – на 87,4 тис. голів (-7%). Близько 39% тварин утримується на промислових підприємствах, а 61% – в господарствах населення.

В промисловому секторі утримується 923,6 тис. голів ВРХ, що на 1,1 тис. голів (-0,1%) менше ніж 1 липня 2024 року. Поголів’я корів склало 379,7 тис. корів  і зменшилось на 100 голів (-0,03%) за останній місяць. За останній рік поголів’я ВРХ на підприємствах скоротилося на 14 тис. голів (-2%), а кількість корів зменшилася на 7,6 тис. голів (-2%).

В присадибному секторі знаходиться 1 млн 440,2 тис. голів ВРХ, що на 14,4 тис. голів (-1%) менше порівняно до 1 липня 2024 року. Кількість корів в господарствах населення станом на 1 серпня 2024 року склала 875,7 тис. голів, що на 4,5 тис. голів (-0,5%) менше ніж місяць тому. За останній рік кількість ВРХ в господарствах населення скоротилася на 161 тис. голів (-11%), а кількість корів зменшилася на 79,8 тис. голів (-9%).

Георгій Кухалейшвілі зауважує, що скорочення поголів’я ВРХ відбувається в Україні протягом багатьох років через відсутність ефективної державної програми підтримки молочного скотарства. Скорочення поголів’я прискорилось після початку повномасштабного вторгнення росії. Типовою ситуацією для прифронтових регіонів є загибель певної кількості ВРХ внаслідок обстрілів російських окупантів. Достатньо фермерів залишили корів на окупованих територіях. Ці тварини не підлягають обліку або були конфісковані російськими окупантами і продані на м’ясо. Корів, які отримали поранення, фермери відправляють на вибраковку, що також сприяє зменшенню поголів’я.

Багато фермерів не інвестують в збільшення поголів’я корів під час війни і відчувають дефіцит обігових коштів. Згідно дослідженню «Україна: вплив війни на прибутковість сільськогосподарського виробництва», проведеного УКАБ, Мінагро, при підтримці GFDRR, виробничі витрати фермерів зростають швидше ніж ціни на готову продукцію через зростання вартості кормів, вартості електроенергії, девальвацію гривні та зниження купівельної спроможності населення. За інформацією «Фенікс Агро», восени в Україні очікується підвищення цін на соєвий та соняшниковий шрот і скорочення пропозиції даних кормів. Заводи не планують виготовляти олію раніше початку нового виробничого сезону в жовтні через підвищення цін на сировину на фоні її обмеженої пропозиції на внутрішньому ринку.

Найбільш вразливими до вказаних викликів виявилися господарства населення, де скорочення поголів’я ВРХ відбувається швидшими темпами. Підприємства навпаки виявилися більш стійкими до наслідків війни. Існує стриманий оптимізм щодо збільшення кількості молочно-товарних ферм у відносно безпечних регіонах України, які, попри війну, модернізують діючі та будуть нові потужності і нарощують висопродуктивне поголів'я корів. Згідно підрахункам АВМ, станом на тепер не менше 40 господарств впроваджують зазначені заходи. За попередніми даними Мінагро, найбільші темпи зростання поголів'я ВРХ спостерігалися на сільськогосподарських підприємствах в Тернопільській області (+13%), в Миколаївській області (+8%), в Івано-Франківській області (+4%), в Черкаській області (+3%) порівняно до 1 серпня минулого року.

В регіональному розрізі близько 54% тварин від загального поголів’я ВРХ утримується в господарствах усіх категорій в наступних областях:

Хмельницька область – 219,1 тис. голів;

Вінницька область – 189,1 тис. голів;

Полтавська область – 189 тис. голів;

Тернопільська область – 150,8 тис. голів;

Одеська область – 141,7 тис. голів;

Черкаська область – 129,4 тис. голів;

Чернігівська область – 128 тис. голів;

Житомирська область – 118 тис. голів.