Після можливого введення квот, відбуватиметься перехід на рідкі добрива — експерт

Таку думку висловив Сергій Рубан, директор з комерції і розвитку групи «УТК Хімальянс»/UTK BLAU Chem і за сумісництвом голова «Спілки Виробників, Імпортерів і Трейдерів Агрохімії».

«Минулого тижня в Мінекономіки відбулося аж три зустрічі з питань квотування імпорту добрив. Не зважаючи на всі аргументи аграрних та трейдерських асоціацій, посадовці продовжують наполягати на підтримці хіміків саме у вигляді обмежувальних квот на імпорт», — розповідає Рубан.

За його словами, у разі введення квот найбільшого «удару» зазнає ринок двокомпонентних концентрованих фосфатних добрив NP (найвідомішим представником якого є амофос). Вони є однією з основ інтенсивних аграрних технологій. Добрива з однаковою товарною назвою можуть мати серйозні відмінності за ключовими технічними характеристиками.

«Якість групи NP надзвичайно сильно впливає на ефективність засвоєння фосфору рослинами. На практиці це означає, що замість однієї тонни високоякісних фосфорних добрив доведеться вносити 1,5−2 тони менш якісного аналога. За різними оцінками попит на NP добрива складає 500−600 тис. т на рік. Тоді як в попередній версії запропонованих квот, обсяг імпорту NP пропонують обмежити лише 45 тис. тонн на рік. Це менше 10% від потреби», — пояснює експерт.

Таким чином, проблеми з розчинністю фосфорних добрив, які після можливого введення квот займатимуть 90% українського ринку, буде вирішуватись форсованим збільшенням використання РКД (рідких фосфатних комплексних добрив). Висока ефективність РКД в різних умовах зволоження і відсутність непродуктивних баластів, робить його ідеальним замінником амофосу та інших добрив групи NP. Тенденція до зростання використання рідких NP добрив була помітною вже в сезоні 2019/20 років.

«Більшість компаній, які виробляють рідкі добрива з вмістом фосфору, зокрема, відому марку NP 8:24, на практиці не використовують повну технологію виробництва РКД. В основі їх технології лежить просте розчинення високоякісних твердих NP у воді. Тому не виключено суттєве скорочення обсягу такого типу виробництв через обмеження імпорту сировини», — вважає фахівець.

Тож, після потенційного застосування квотування імпорту добрив в Україні залишиться два виробники, які не залежать від порошкової сировини. Це «Дніпровський завод мінеральних добрив» з маркою NP 8:22 і група «УТК Хімальянс»/UTK BLAU Chem з марками БЛАУ фос NP 10:34; БФ NP 8:24; БФ NPК 5:20:5 та іншими.

Зазначимо, що «Дніпровський завод мінеральних добрив» має власний виробничий цикл фосфатних добрив з фосфоритної сировини. Станом на 1 червня 2020 року виробнича потужність ДЗМД складає 80 тис. т РКД на рік. Група «УТК Хімальянс»/UTK BLAU Chem використовує сировину очищену фосфорну кислоту та аміак. Станом на 1 червня 2020 року виробнича потужність групи UTK складає 110 тис. т РКД на рік.

Нагадаємо, аграрії вийшли під Кабмін на акцію протесту проти монополізації ринку добрив.