Осіння посівна. Які перспективи озимих культур в умовах зміни клімату?

Восени 2019 року, згідно даних Держстату, посівні площі під озимі культури склали 7,3 млн га. Цього року, за оцінками Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, озимина (озима пшениця, ріпак, жито, горох, ячмінь) загинула на 2,6% усіх площ озимого клину. Національна академія аграрних наук України у своїй аналітичній довідці вказувала, що в урожаїв маса 1000 зерен пшениці озимої становить від 37 до 56 г, на кращих посівах – від 70 до 76 г; ячменю озимого – від 51 до 55 г; жита озимого – від 35 до 50 г.

Читайте також: Covid-економіка та агросектор. Як все буде?

«Україна цього року отримала цілком достойний урожай озимої пшениці, незважаючи на погодні умови, які складалися з початку року: безсніжна зима, дефіцит опадів, засуха. Цьому допомогли травневі дощі, яких було багато», - зазначає Тетяна Адаменко, начальник відділу агрометеорології Гідрометцентру України.

Але не у всіх областях така хороша картина. Так, через спеку та відсутність дощів на Бессарабії люди втрачали практично весь урожай. Аграрії не могли розрахуватися з кредитами, а восени з людьми, у яких орендували паї. Крім того, критичним для аграріїв став дефіцит коштів на наступний сезон, щоб продовжувати роботу.

Державна підтримка

На початку травня Україну сколихнула звістка про самогубство фермера Василя Сердюченко, з села Шевченкове Одеської області. У своїй передсмертній  записці він написав, що саме через втрату урожаю, борги, та безвихідь він прийняв таке рішення. Цей випадок став відправним моментом, коли на проблеми, спричинені погодними умовами, заговорили на державному рівні.  Після поїздки регіоном заступника Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, Тараса Висоцького, були напрацьовані шляхи вирішення даного питання.

«Прийняті зміни до Постанови №300, які дозволяють аграрним виробникам без прив’язки до обороту, отримати компенсацію відсотків по кредитам. Зараз спільно з ДПС готується роз’яснення щодо механізму списання посівів, внаслідок якого не буде нараховуватися ПДВ на цю операцію. Також, Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України буде пропонувати Комітету Верховної Ради України з аграрних та земельних питань надати дотацію виробникам сільськогосподарської продукції на одиницю оброблюваних площ, що були втрачені внаслідок погодних умов. Наразі аналізується розмір такої підтримки, за попередніми оцінками це сума до 5 000 грн на га. Для того щоб отримати допомогу, виробникам потрібно буде зібрати мінімальний пакет документів, який засвідчить втрати та підтвердить факт стихійного лиха», - поінформував Тарас Висоцький на своїй сторінці у ФБ.

Уже через декілька місяців одеські аграрії відчули реальні зміни. У серпні 80% їх заявок на реструктуризацію кредитних зобов’язань схвалено позитивно. Загальний розмір проблемного кредитного портфелю аграріїв Одеської області (без урахування відсотків) складав 338,0 млн грн, сума від позитивних рішень - 270, 4 млн грн.

«Через об’єктивні погодні причини аграрії Півдня, на жаль, не могли представити банкам позитивну фінансову звітність. Тому це ставало однією з головних причин для відмов у користуванні кредитними програмами. За активної комунікації з банками та наголошенні на форс-мажорних обставинах, нам вдалося досягти консенсусного розуміння у вирішенні 80% проблемних питань від аграріїв», - наголосив Міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Ігор Петрашко.

Нагадаємо, 17 вересня на засіданні Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики було презентовано пропозиції Мінекономіки щодо державної підтримки аграрної галузі на 2021-2023 рр. Стратегія міністерства передбачає доповнення підтримки новими програмами та розширення напрямів за діючими програмами.

Технології вирощування

Стан полів в різних областях неоднорідний для посіву та росту озимих культур. Бездумне використання агрохімікатів, шквальні вітри, зливи та град впливають на строки посівів та дозрівання культур.

Багаторічні дослідження Інституту зрошуваного землеробства НААН довели, що сіяти озиму пшеницю слід у такі строки, щоб до входу в зиму рослини добре розкущилися, сформували розвинену кореневу систему. Так вони набудуть високу стійкість до несприятливих умов перезимівлі. Оптимальні строки сівби залежать від погодних умов. У південній зоні за наявності продуктивної вологи найвищий урожай озимої пшениці ще декілька років тому був за сівби по чорних парах - з 20 вересня по 5 жовтня.

Читайте також: Антикризовий менеджмент. Як виходять із кризи продавці та виробники техніки

«Сьогодні запаси продуктивної вологи у різних регіонах важко оцінювати. Але оскільки дощі відсутні на усій території України, тому запаси вологи досить низькі. Це ставить під сумнів можливість посіву багатьох культур восени, особливо це стосується озимих, які можуть із запізненням піти в ріст, або не піти зовсім. Тому зараз у багатьох регіонах змінилися строки посіву. Якщо осінь буде затяжна і тепла, то сівбу може бути навіть у другій половини жовтня, листопаді. Це дещо погіршить якість, можливо перезимівлі озимих, але озима буде. На даний момент уже не працюють довготермінові прогнози, також зміщені строки висіву культур», - говорить Мирон Дацько, кандидат с/г наук, інженер-меліоратор.

Кліматичні зрушення

Протягом останніх десятиліть ми спостерігаємо зміни  клімату. Різкі температурні скачки, зміни інтенсивності і кількості опадів, скорочення літніх та зимових сезонів, як ми бачимо, негативно позначаються як на людях, так і на майбутньому урожаї.

«Минулий рік був найтеплішим за останні 30 років і найсухіший за всю історію метеоспостережень. Поточний рік ще не закінчився, тому можливо він також буде найтеплішим. Також, ми спостерігаємо засуху, але попереду ще три місяці, може ще зміниться ситуація. Хочу відзначити, що на жовтень місяць у нас прогнозу поки немає, він з’явиться тільки у кінці цього тижня (момент написання статті 22 вересня – Ред.)», - коментує ситуацію Тетяна Адаменко, начальник відділу агрометеорології Гідрометцентру України.

Читайте також: Микола Горбачьов: Негативні очікування щодо якості пшениці зазнали краху

Сьогодні аграріям досить важливо знати і слідкувати за прогнозом погоди. Для них спеціально створюють метеосервіси, які надають інформацію щодо агропогодних умов не тільки по Україні, але й по конкретному полю. Крім того, якщо раніше достовірна передбачуваність погодних процесів становила лише три дні, то зараз - місяць. Але, як зазначають синоптики, найбільш достовірний прогноз можна дати не більш ніж на 10 днів.