Оптимізація технологій на полігоні Digital Field сприяла високій врожайності соняшнику та кукурудзи

Про це повідомляє прес-служба AgriLab.

«Так завдяки індивідуальному підходу до кожного поля та ощадливому використанні технологічних ресурсів вдалося отримати додатковий прибуток 352 $/га від вирощування соняшника», — йдеться в повідомленні.

Так, саме деталізоване дослідження ґрунту, аналіз погодно-кліматичних умов та історії поля стало фундаментом створення технологічної карти.

«На основі результатів агродіагностики було визначено середньо-багаторічний рівень ефективної врожайності за алгоритмом Agrilab на полях: по соняшнику 3,1 т/га, по кукурудзі 8 т/га. Орієнтуючись за поставлену планку, ми підібрали гібриди з відповідним потенціалом (посівний матеріал наданий компанією LNZ)», — розповідає Каріна Кулик, агроном Digital Field.

Також в AgriLab створили систему удобрення з урахуванням рівня забезпеченості ґрунту елементами живлення. Наприклад, з’ясувалося, що ґрунти мають високий вміст фосфору та калію, тож на фосфорно-калійних добривах вдалось заощадити, а ті елементи, яких не вистачало — довнесли, застосовуючи добрива Binfield. Також дані аналізу ґрунту, а саме дані про кислотність та вміст органіки, знадобилися і при підборі системи захисту.

«Щодо економічної ефективності агроодіагностики, то на прикладі Digital Field витрати на агродіагностику склали 10 $/га, але при цьому додатково заробили 267 $/га. Ще одним важливим етапом дослідження ґрунту було вимірювання твердості. Ми з’ясували, що дослідні поля мають зони шкідливого ущільнення від 0,17 м і глибше, було прийнято рішення про обробіток ґрунту глибокорихлювачем. Це дозволило підвищити ефективність накопичення вологи», — коментує Каріна Кулик.

Так, застосування комплексу цих технологій дозволило навіть у вкрай складних погодних умовах цього року отримати врожайність, що цілком відповідає очікуванням від можливостей поля: при запланованій за середньо-багаторічних умов урожайності 3,1 т/га соняшнику, отримали 2,9 т/га в умовах посухи.

«Посів культур на полях Digital Field проходив із застосуванням сівалки Massey Ferguson 9108VE з технологією висіву Precision Planting. ЇЇ „фішка“ у здатності автоматично регулювати притискне зусилля секцій сівалки, тим самим витримуючи глибину посіву, а також забезпечувати ідеальну сингуляцію. Ця система автоматично „підбирає“ оптимальні параметри, враховуючи мікрорельєф, якість обробітку тощо. Це дозволяє забезпечити рівномірність сходів і однакові умови розвитку культур», — пояснює агроном Digital Field.

Крім того, важливим критерієм якості посіву є сингуляція — показник, який характеризує якість роботи висіваючих апаратів за кількістю двійників та пропущених насінин. Нормальною сингуляцією вважається 94% і вище. При тому 1% зниження сингуляції відповідає 1% недоотриманого врожаю. Але, застосовуючи рішення Precision Planting, на Digital Field досягнули сингуляції 98−99%.

«Щодо технології захисту культур на дослідних полях — не обійшлося без ускладнень. Тому що поле характеризується складним мікрорельєфом, що збільшує ризики змиву гербіцидів за випадання одночасно великої кількості опадів за короткий проміжок часу. По-друге, площа поля невелика, а отже рівномірно внести препарати складно», — підкреслили у компанії.

Тому, одразу після посіву провели внесення ґрунтових гербіцидів. Наступного разу ЗЗР вносили вже зонально, для чого застосували обприскувач Agrimatco Jacto Uniport 3030, який має технологію пофорсуночного внесення, тобто на потрібних ділянках форсунки вимикались, уникаючи перевитрат засобів захисту. А от для обробки фунгіцидами застосували дрон-обприскувач DJIAgrisT16. Цей спосіб більш екологічно безпечний та дозволяє уникнути механічного пошкодження посівів. Такі технологічні рішення дозволили заощадити від 3,5 до 9 $/га.

Ще одним експериментом на Digital Field був новий підхід до управління азотним живленням кукурудзи. Для цього фахівці AgriLab моніторили динаміку мінерального азоту в ґрунту. Попри те, що в Україні більш популярний метод аналізу рослинних текстур, на Digital Field надали перевагу ґрунтовому аналізу. Таким чином заздалегідь визначили наближення дефіциту азоту. Для підживлення використали технологію Y-drop, що дає можливість вносити добрива у прикореневу зону на будь-яких етапах вегетації.

«Ефективність підживлення азотом значною мірою залежить від наявності вологи. Тож, використовуючи сервіс Meteo Farm і метеостанцію iMetos, вдалось визначити оптимальний час для проведення операції. Надбавка до врожайності за рахунок такого підживлення — від 0,6 т/га», — коментує Каріна Кулик.

Для моніторингу стану посівів та технологічних операцій на Digital Field використовували дрони та софти: портал агронома My AgriLab, Uland Online, Field climate та Agroonline.

«Сервіс Uland Online не лише дозволяв зберігати усі дані моніторингу розвитку культур, але й автоматично аналізував і виділяв зони забур’яненості на полі. Наприклад, щоб з’ясувати чи є на полі ваточник, достатньо завантажити фото буряна в систему і вона проаналізує всі знімки поля і виділить вражені ним зони. За допомогою порталу агронома My AgriLab ми завжди мали „під рукою“ всі дані поля — від агрохімічних карт до NDVI знімків та могли аналізувати причини виникнення проблемних зон», — підкреслює експерт.

В свою чергу, Agro Online дозволив підсумувати економічну ефективність проведених операцій, а Field Climate від iMetos надавав розгорнуті погодні дані. Також на Digital Field для моніторингу поля застосовували окуляри віртуальної реальності. Їх використання робить процес оцінки стану посівів простішим і цікавішим. Адже картинка у VR-окулярах чіткіша, аніж на дисплеї пульта від дрона.

«За усім, що відбувалося на полі — від обробітку ґрунту до збирання врожаю, аграрії могли стежити в онлайн режимі через веб-камери. Також у вільному доступі були всі агрохімічні та погодно-кліматичні дані поля. Окрім того, експерти та агрономи детально роз’яснювали процес впровадження технологій на ютуб-каналі Digital Field, а аграрії, які хотіли на власні очі побачити результати вирощування соняшника та кукурудзи, змогли зробити це під час презентацій, які відбувались впродовж серпня», — зазначає Кулик.

У компанії відзначають, що організатори полігону аграрних інновацій Digital Field планують продовження цього проекту в наступному сезоні.

«Погодні катаклізми, зростання цін на виробничі ресурси — це тренди, на зміну яких не варто сподіватися. Єдиний шлях до збільшення прибутковості агробізнесу — впровадження інновацій. Ми започаткували проект Digital Field, щоб аграрії змогли підібрати оптимальні для себе технології, оцінити їх ефективність та розібратися із процесом їх впровадження, а вже потім — впевнено імплементувати у себе», — наголосив Ярослав Бойко, СЕО Agrilab.

Зараз Agrilab зібрав запити від аграріїв щодо тих технологій, які їх цікавлять, до яких вони приглядаються, але ще не наважуються впроваджувати у своїх господарствах Вже в наступному році компанія збільшить площі агрономічного хабу і протестує та порівняє економічну ефективність багатьох інновацій та рішень.

Довідка:

Полігон аграрних інновацій Digital Field створено у квітні 2020 року на базі компанії AgriLab у с. Велика Олександрівка, Бориспільського р-ну, Київської обл. Організатор — компанія AgriSpace. Учасниками першого полігону аграрних інновацій були AgriLab LNZ Group, AGCO, АМАКО, Precision Planting, Аgrimatco, BINFIELD, Drone.ua, Мeteofarm, iMetos, Agroonline.

Нагадаємо, за вересень аграріям відшкодують 122,8 млн гривень за придбану агротехніку.