Олег Науменко: Ми стали піонерами виробництва органічних ягід

Про досягнення, проблеми та перспективи виробництва органічних ягід Agravery.com розповів керівник BigBlue Organic Blueberry Farm Олег Науменко. Нещодавно на плантаціях лохини цього господарства виростили ягоду-рекордсменку.

Компанія СВК «ЯГІДКИ» (ТМ «BigBlue») виростила  найбільшу ягоду органічної лохини, яка увійшла до Національного реєстру рекордів, як це вам вдалося?

– Ягода, яка потрапила до Національного реєстру рекордів, належить сорту «Чандлер». Це великоплідний сорт американської селекції з високою і стабільною врожайністю. Крім сорту важлива роль належить технології вирощування, запорукою успіху є  системна програма підживлення, якісне зрошення, обрізка та культивація рослин. Усі ці заходи дозволили господарству отримати ягоду-рекордсменку, вагою більше 9 грамів, діаметром 3,05 см. Наступного року маємо на меті вийти на показник  10 грамів плюс.

фото: facebook Олега Науменка

Розкажіть про свою фірму, з чого почалася робота?

– Все відбулося досить спонтанно. Спочатку ми планували побудувати на місці, де зараз у нас поля, котеджне містечко. Саме для цих цілей була куплена земля, але через одну кризу, потім другу, ця земля втратила ціну саме у цей період. Змушені були міркувати, чим би нам зайнятися, які сільськогосподарські культури вирощувати.

Чесно скажу, що вирощувати саме лохину у планах не було, але з часом, після того як побували на агровиставках, конференціях, ми зустріли дуже хороших агрономів-консультантів, після розмови з якими ми все ж таки вирішили зайнятися вирощуванням лохини.

Читайте також: Анна Горкун: Вишукані преміальні вина створюються як шедевр

Чому вирішили вирощувати саме органічну ягоду?

– Вирощування органічної лохини – це наш свідомий вибір, оскільки підприємство не володіло великим запасом фінансових ресурсів. Ми розуміли, що на той момент органічного виробництва лохини взагалі не було, на ринку була у продажі тільки звичайна лохина. Тому ще тоді ми розуміли, що з такими підприємствами і їх ресурсами нам важко буде конкурувати.

Наші агрономи-консультанти допомогли налагодити з нуля вирощування органічної  лохини. У свою чергу я вибудовував маркетингову складову, займався продажами та побудовою системи менеджменту. Така суб-ніша надала нам перевагу перед іншими виробниками лохини.

фото: facebook Олега Науменка

Скільки зараз у Вас гектарів насаджень під органічною лохиною?

– Сьогодні наш органічний лохиновий ягідник займає площу 44 га, який ми висаджували частинами з 2016 року. Зазначу, що рослини у нас ростуть на спеціально підготовленому ґрунті. Основою якого є пісок, торф та щепа.

Читайте також: Падаючий тренд. Чому соя втрачає позиції у посівних площах України?

У чому особливість вирощування?

– Таких великих господарств як наше, де вирощують саме органічну лохину, в Європі немає. У світі, можливо, є 2-3 компанії, які можуть похвалитися такими великими органічними площами. Одне польське господарство після 4 років органічного виробництва почало вирощувати ягоди на гідропоніці. Все що ми робимо, це ми робимо вперше. Ми стали піонерами виробництва органічних ягід.

Чи є у «ЯГІДКИ» відповідні органічні сертифікати? Яка вартість їх отримання?

– Звичайно є. Хочу сказати, що самі органічні сертифікати коштують недорого, приблизно €1000 у рік. Питання дещо в іншому: щоб отримати ці сертифікати необхідно дотримуватись вимог органічного виробництва Organic Standart та протоколу харчової безпеки Global G.A.P. Саме це вимагає більших фінансових вкладень. Адже необхідно правильно підготувати ґрунт, використовувати тільки конкретної торгової марки добрива, які коштують досить дорого, вести журнали тощо. Питання не у тому, щоб отримати цей сертифікат, важливо залишитися з ним, і процес вимірюється сотнями тисяч доларів.

Що у вас з поливом, звідки берете воду?

– Систему зрошення ми будували також «з нуля» і сьогодні вона у нас  повністю автоматизована. Встановлювала її одна найбільших компаній, яка спеціалізується на  системі зрошення для органічних плодово-ягідних культур «ПрофПолив». Саме обладнання ізраїльського виробництва, яке успішно інтегроване під наші потреби.

Читайте також: Фінансові інструменти: наскільки дорогими є залучені кошти в агросекторі?

Свою лохину Ви експортуєте, розкажіть, як працюється у цьому напрямку?

– Ми спочатку думали, якщо наша продукція високоякісна, відповідає усім нормам, то вона «зайде» на європейські ринки без жодних проблем, але не все так просто. Наприклад, Польща є одним з найбільших виробників лохини, тому нашу продукцію вони не особливо хочуть бачити в ЄС, це по-перше. А по-друге, європейський ринок досить конкурентний, де досить багато власних виробників, у яких кредити коштують 2% річних. Про такі відсотки ми навіть не мріємо. Тому те, що можуть дозволити собі польські чи румунські фермери, а саме взяти кредити та поставити систему захисту від граду, купити нову техніку чи якісний посадковий матеріал, українським фермерам це зробити нереально. Ще два роки тому кредитна ставка в Україні становила 17% річних, тоді як у Польщі рентабельність бізнесу з вирощування лохини - 20%. Як можна працювати якщо рентабельність рівна практично 0%?

фото: @bigblueorganic

А ще які проблеми чекають на експортерів лохини?

– У нас логістика довша, до якої необхідно додати проходження кордону, митного брокера тощо. Лохина - це ультра фреш продукт і транспортувати її, наприклад, до Нідерландів 5-6 діб досить складно, адже певний процент ягід буде пошкоджений чи зіпсується. Наприклад, якщо ми відправляємо 10 тонн ягід, при проходження митниці ми заповняємо інвойс (накладну) на цю вагу та оцінюємо її у €70 тис. Коли лохина доїжджає до покупця, де він її сортує і виявляється, що за фактом приймають не 10 т, а 9 200 кг, оскільки 800 кг поганої якості. Тому за інвойсом платять не €70 тис, а тільки €65 тис. Ми погоджуємося з ціною та приймаємо цю суму.

А тепер найцікавіше: до мене як до виробника, приходить фін моніторинг і питає, чому нам перерахували лише €65 тис. і будьте так ласкаві заплатити згідно з інвойсом ще €5 тис., щоб його закрити. У іншому випадку буде накопичуватись пеня, яку необхідно буде сплатити. Тоді як, наприклад, у Польщі цей інвойс  можна переробляти. У нас переробити накладну неможливо, оскільки вона уже зареєстрована у податковій та товар пройшов митницю.

Складається парадоксальна ситуація, коли необхідно їхати в Нідерланди з портфелем, у якому €5 тис., та просити партнера, щоб той відправив нам ці ж гроші. Чи це реально зробити? Ні, адже вони не приймають готівку, це незаконно. Тому доводиться шукати польські фірми, які погодяться взяти гроші, а відповідно, ще й процент та закрити цей інвойс. Ти, як експортер, постійно у зоні ризику, коли тебе у будь-який момент можуть «кинути» на гроші. У нас країна створює все для того, щоб ми легально не працювали та у нас не було можливості експортувати свіжу продукцію.

Читайте також: Сталий розвиток. Як цифра допомагає в агрономії

Чи плануєте розширювати географію експорту своєї продукції?

– Незважаючи на вищеназвані нюанси, ми плануємо надалі експортувати свою продукцію, адже через 5 років прагнемо виробляти 600 тон ягід в сезон. Український ринок не витримає такої кількості органічної лохини.

Минулого року ми експортували ягоди у Дубаї, цього року ми перші відкрили для вітчизняної лохини ринок Узбекистану. Ми постійно шукаємо нові ринки для експорту, оскільки європейський нам став нецікавий у плані кон’юнктури цін. Європейські фермери можуть гратися з ціною, адже у них є так звані довгі кредити, а от для нас такі «ігри» досить дорогі. Наприклад, цього року лохина у Польщі упала в оптовій ціні до €1/кг, тоді як у нас тільки собівартість виробництва становить €3,5/кг. Як можна конкурувати з європейськими виробниками, які живуть за рахунок державних дотацій? Навіть, якщо вони свій товар продаватимуть за €1/кг, вони у мінусі не будуть, а український бізнес стане банкротом, якщо ми так будемо працювати.

фото: @bigblueorganic

Органічна продукція досить дорога у вирощуванні, як вам вдається захищати урожай лохини від злодіїв?

– Наша земля знаходиться у приватній власності, тому ми можемо вийняти охорону, поставити паркани, відеоспостереження. У нас є люди, які постійно контролюють за тим, щоб на територію не потрапляли сторонні люди. Цьому питанню ми приділили особливу увагу, оскільки декілька років поспіль на територію проникали зловмисники, ламали крапельне зрошення та витягували труби та кущі. 

За Вашими спостереженням, чи зросла культура споживання лохини на внутрішньому ринку?

– Потрібно розуміти, що культура споживання лохини серед українців зростає. За нашими підрахунками, кожний рік наші співвітчизники споживають на 70% більше, ніж минулого року. Але немає чому радіти, ця цифра говорить тільки про те, що українці лише знайомляться з цим продуктом. У європейських країнах річний приріст становить всього 2-3%. Тому, у нас є над чим працювати.

Є ще один момент, на який хочу вказати – це на споживчу спроможність українців, яка за останні 2 роки знизилась. Тобто ми спостерігаємо за тим, як зростає загальний попит, але падає середній чек, і зараз я кажу не тільки про споживання лохини.

фото: @bigblueorganic