Новий голова Держгеокадастру. Чого від Дениса Башлика хоче уряд та що він робитиме

Учора прем'єр-міністр Олексій Гончарук представив громадськості нового голову Держгеокадастру, колишнього директора департаменту міжнародної співпраці та ринку земель Дениса Башлика.

Прем'єр доручив першому картографу країни вже за два місяці показати суттєвий прогрес у вирішенні ключових завдань земагенції. Наріжний камінь — подолання корупції. «Перш за все, принципово важливо розібратися з корупціонерами на місцях. На жаль, досі надходять десятки повідомлень з органів у районах, областях і містах про те, що там триває корупція, побори, хабарі та інше. Потрібно провести тотальний аналіз ефективності, і всіх людей, які замішані у корупції на місцях, попросити вийти. Немає сенсу з ними гратися. Але у той же час важливо залишити в системі людей, які готові працювати чесно», — сказав Гончарук. Раніше прем'єр вже говорив, що вичищення лав кадастрового органу від корупціонерів — першочергова задача для будь-якого керівника відомства.

Однак, за словами очільника уряду, самою чесністю тут не зарадиш. У планах земагенції наступного року об'єднати кадастри, завершити ортофотозйомку всієї території України та до 1 серпня проінвентаризувати всі землі сільгосппризначення. «У нас більше десяти різних кадастрів ведеться різними органами в різних форматах з різною якістю. Це неприпустимо, має бути об'єднана система. З одного боку, кожен орган зможе адмініструвати свою частину інформації, з іншого — людина, бізнес, інвестор може в єдиному місці подивитись, а що насправді знаходиться на землі та під землею на певній частині території нашої країни», — зауважив прем'єр. На його думку, ортофотозйомка, що вже розпочалась у Волинській та Львівській областях, стане основою для формування масиву даних про землю. Це має зменшити кількість можливих конфліктів щодо обігу сільгоспземель та захистити учасників ринку, якщо його відкриють. На найнагальніші реформи новий очільник Держгеокадастру матиме небагато часу — Гончарук прийде за результатами вже у лютому.

Зауважимо, що в Держбюджеті на 2020-й рік передбачено 1,9 млрд грн на діяльність кадастру, з них — 430,6 млн грн на проведення інвентаризації земель та оновлення картографічної основи.

Денис Башлик зазначив, що в Держгеокадастрі вже працюють над деякими із поставлених завдань, і що так, як було раніше, вже не буде. «Щомісяця надходять тисячі повідомлень від людей та бізнесу про корупцію, несвоєчасність надання інформації, яка не є актуальною. Я маю чіткий план того як зробити цю службу клієнтоорієнтованою. У разі відкриття ринку землі, Держгеокадастр має стати тією службою, яка не буде створювати штучні перешкоди для учасників земельного процесу, а стане якісним надавачем сервісу», — сказав новопризначений голова земагенції. За його словами, кадрове оновлення не вирішить усіх проблем. Якісно новий орган можна буде створити тільки завдяки діджиталізації, дерегуляції, децентралізації повноважень — 3D реформи головного землевпорядника країни.

Контроль за якістю надання сервісів має стати основою для нового кадастру, говорить Башлик. Для цього потрібно перевести всі адміністративні послуги в онлайн-формат, відкрити дані Держгеокадастру, наповнити його новими інформаційними шарами, створити національну інфраструктуру геопросторових даних. Посадовець пообіцяв дуже скоро презентувати деталізовану концепцію розвитку кадастру. Також він запевнив у власній нульовій толерантності до корупціонерів та схематозників: «У нас не буде недоторканих, всі працюватимуть в рамках правового поля».

Голова відомства також повідомив про те, що в грудні буде оголошено конкурс на вакантні посади територіальних органів Держгеокадастру. «Запрошую до участі всіх, хто хоче працювати на результат та змінювати цей орган. До речі, ці конкурси будуть проводитись у принципово новому форматі з онлайн-співбесідами. Нацдержслужба вже показала гарний приклад того як це можна робити. Все буде відкрито та прозоро», — наголосив Денис Башлик. Під час співбесіди з Тимофієм Миловановим тільки він один з трьох фіналістів відбору сказав, що не чув нічого про корупційні схеми безпосередньо в центральному апараті земагенції, на відміну від регіональних філій.

Денис Башлик відповів на декілька питань Аgravery.com.

Як збираєтеся боротися з корупцією?

- Потрібно провести повну комплексну перевірку — хто, як і де працював, з ким пов'язаний. Не хочу зараз наперед забігати. Ми зробимо спеціальну систему, за якою люди зможуть скаржитись на тих чи інших керівників, будемо перевіряти всі факти (зловживань), і якщо вони будуть підтверджуватись, то ми звільнятимемо порушників. Неможливо просто взяти і викорінити корупцію одними кадровими змінами. Ми будемо переводити все в онлайн формат, прибирати контакт людини з чиновником, щоб не можна було «вирішити» питання з кимось, і цим самим будемо боротись з корупцією.

Проти когось зі звільнених керівників регіональних відомств порушено кримінальну справу?

- Я не хочу забігати наперед, тому що, якщо ми реально побачимо там якісь матеріали, які можна передати в правоохоронні органи, ми будемо їх передавати, нікого не будемо захищати.

Законопроект № 2194, по суті, обмежує повноваження відомства. Якими вони будуть в оновленого Держгеокадастру?

- Ми повністю підтримуємо цей законопроект. Я вважаю, що землями мають розпоряджатися громади, які бачать, для чого вони їх використовують. Я не можу окреслити повноваження (Держгеокадастру), це робота Верховної Ради України — як вони приймуть, які правки будуть. Те, що я на сьогодні бачу, то за нами залишається реєстрація земельних ділянок, ведення кадастру та національної інфраструктури геопросторових даних. Якщо будуть якісь правки, я їх ще не бачив, то там трошки щось зміниться.

Коли інформація про земельні ділянки буде доступною у форматах XLSX та CSV?

- Я думаю, що на початку наступного року в першому кварталі ми реалізуємо це на Open Data платформі, щоб люди могли користуватись даними, які є в кадастрі, але які не містять персональних даних. Прізвище власника ділянки і зараз відоме. Насправді, це такий міф, що воно невідоме. Натисніть «отримати інформацію про власника» і ви відразу її отримаєте, тільки для цього потрібно ідентифікуватись на сайті.

Чи буде об'єднання з реєстром речових прав на нерухоме майно?

- Сьогодні є обмін (даними) в онлайн-форматі. Подальше об'єднання — це більш політичне питання, ми приймемо будь-яке рішення, яке ухвалить уряд. Якщо це потрібно, то або реєстр переноситься до нас, або кадастр до них, це треба обговорювати.

ХТО ТАКИЙ ДЕНИС БАШЛИК?

Уродженець Луганська, випускник Київського інституту міжнародних відносин. Працює у відомстві з 2016 року. Спочатку — на посаді головного спеціаліста відділу міжнародних відносин департаменту міжнародної співпраці та ринку земель Держгеокадастру, в 2017 році очолив цей департамент. Його свого часу привів на посаду Максим Мартинюк, екс-голова Держгеокадастру. До того з 2013 по 2016 роки працював помічником народного депутата. Денис Башлик також є ініціатором міжнародних проектів зі Світовим банком, USAID, Kartverket, співавтор ініціативи щодо створення системи моніторингу земельних відносин. Зокрема, брав участь у спільному з Київською школою економіки проекті, в рамках якого було створено ресурс з інформацією про судові справи щодо земельних відносин.

ЩО ТРЕБА ЗНАТИ ПРО РЕФОРМУ ДЕРЖГЕОКАДАСТРУ? 

Але який саме Держгеокадастр реформуватиме Башлик, наразі не знає він сам. Зараз в земельній сфері Держгеокадастр контролює абсолютно усі процеси. Нагадаємо як це сталося. У 1990-му Раді Міністрів Української РСР доручили створити орган, який буде реалізовувати земельну реформу, проводити у життя державну земельну політику, стежити за раціональним використанням та охороною земельних ресурсів тощо. Наступну чверть сторіччя під різними приводами ця установа багато разів змінювалась та реструктуризувалася, але напрямок всіх змін був один — постійне розширення та зміцнення управлінської вертикалі, створення мережі власних територіальних органів, закріплення у законодавстві адміністративного впливу на практично всі процеси набуття і реалізації прав на землю тощо. Достатньо порівняння: Державний комітет України по земельній реформі на початку 90-х мав штат із 70 осіб, а Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) із її територіальними органами є п’ятим за величиною штату цивільним відомством країни, якому підпорядковано 48 державних землевпорядних та топографо­геодезичних і картографічних підприємств, а його утримання коштує бюджету 1,9 млрд гривень (2018 рік). Тож із формально сервісного відомства, яке б мало опікуватися технічними питаннями, органи земельних ресурсів поступово перетворилися на потужну вертикально­інтегровану «державну корпорацію». 

Зараз цю монополію намагаються скоротити. Нагадаємо, 14 листопада Верховна Рада прийняла у першому читанні законопроект 2194, який фактично обмежує повноваження Держгеокадастру. Цим законопроектом Рада попередньо повернула в управління місцевим громадам державні землі за межами населених пунктів. «Якщо цей законопроект буде прийнятий та всі землі сільськогосподарського призначення будуть на рівні закону передані органам місцевого самоврядування, вони зможуть самостійно проводити інвентаризацію, виділяти ці земельні ділянки у натуру та розпоряджатися ними. Це відкриває перед громадами величезні перспективи, але за однією умовою — вчитися дуже серйозно планувати свої території», — зауважив перший заступник голови Всеукраїнської асоціації сільських та селищних рад Іван Фурсенко.