(Не)безпечна лібералізація: що обіцяють нові валютні правила країні та бізнесу

Економічний курс на ліберолізацію у лютому втілився у спрощення валютного законодавства - з сьмого числа замість 56 діє 8 нормативно-правових актів. Відтоді експортерам вже треба продавати не половину, а 30% валютної виручки, а термін розрахунку за імпортними-експортними контрактами збільшився з 180 днів до 365. З’явилася можливість відкривати рахунки на кордоном в іноземних банках. Туди тепер можна буде перераховувати валюту у рамках лімітів - для фізичних осіб €50 тис на рік, а для бізнесу €2 млн. Також стало можливим отримання кредитів в іноземних банках. 

Пощастило невеличким гравцям - операція на суму менше 150 тис. грн. вважається «незначною фінансовою операцією». Для неї не знадобиться контракт чи інші обов’язкові документи. Якщо така операція здійснюється по оплаті за кордон, НБУ просто вимагатиме вказати у платіжці помер контракту. Детальніше про новинки читайте Нові валютні правила: на що треба зважати?

Про позитивні та негативні боки нового валютного законодавства Agravery.com розповів Олег Устенко, виконавчий директор Міжнародного Фонду Блейзера, директор Центру світової економіки і міжнародних відносин НАН України:

- Питання пов’язане з валютою, з обмінними курсами, з можливістю її ввозу та вивозу, історично болісне для Україні. Це ще пережитки Союзу, коли вивіз валюти був злочином. Навіть за часів незалежності не так просто було вивезти гроші з країни. Вже мовчу про банківські перекази та зберігання валюти в іноземних банках. Це було хорошим ґрунтом для спекуляцій. Історія особливо драматично складалася для тих, хто хотів вивезти валюту, але не давав можливості її вивезти іншим.

Чому не можна було взяти курс на лібералізацію раніше?

- Бо це був, нехай і незначний, але все ж корупційний канал. З іншого боку обмеження на ввіз та вивіз валюти було запобіжним заходом, щоб підприємці не вивозили кошти, а реінвестували їх у країні. Але медаль мала і інший бік: ніхто до ладу не міг визначити "безпечні" для економіки суми. Значні суми могли негативно впливати на курс. Операції з валютою були доступними у повній мірі лише політикуму та бізнесу, що був із ним пов’язаним.

Але 10 років тому люди, які могли цим займатися, опинилися в зоні серйозного ризику. Стався випадок, коли швейцарські банки почали "здавати" рахунки. Хто б міг подумати, що за рішенням американського суду банк відкриє таємницю вкладу і всю інформацію про власників? Де гарантія того, що за рішенням того ж суду інші банки не відкриють ці рахунки завтра? Але світова фінансова сфера взяла курс на лібералізацію і ми не могли залишатися осторонь. Достатньо згадати, що до кінця 2013 року населення могло створити такі пікові показники, коли купівля валюти перевищувала її продаж на $2 млрд. З того часу вдалося багато чого змінити. Як на мене, курс на лібералізацію валютного законодавства - це хороша ініціатива.

Читайте також: Директор з виробництва ПП «Земля і Воля Агро»: Зараз вирощування пивоварного ячменю у тренді

Але чому зараз?

- Політикуму довелося чимось пожертвувати, щоб дозволити такий вільний рух капіталу. Історії останнього часу продемонстрували, що небагато українських політиків мали можливість відкривати банківські рахунки за межами країни. Якщо ви прийдете у будь-який європейський банк і, заповнюючи анкету, напишете там три страшні літери РЕР (politically exposed person), то навіть якщо у вас чесні гроші і ви були чесним підприємцем весь час, то скоріше за все, вам не дозволять відкривати рахунок. Ніхто не хоче додаткового клопоту. Тому це було ще додатковою мотивацією для прийняття саме такого рішення.

Які, на вашу думку, головні позитивні зміни містить нове законодавство?

- Тепер будь-хто може вивозити валюту з країни, відкривати банківські рахунки, якщо тільки ці гроші легальні. Дозвіл НБУ на обмін 30% виручки – це серйозний крок до лібералізації.

Які слабкі сторони закону про валютні операції впадають в око? 

- Хоч напрямок і правильний, але це не означає відсутність ризиків. З одного боку це рішення може позитивно вплинути на можливість отримання валюти, як боку інвесторів, так і з боку тих українців, які розглядають можливість вкладення своїх коштів в України. Але для країни це може бути ризикованим. Якщо ситуація на зовнішніх ринках буде погіршуватися, різко почне зменшуватися обсяг експорту. Імпорт може залишатися значним і тоді, уявіть собі, що експортер буде приносити лише третину виручки, а не 50%, як раніше. Раптом виникне часовий розрив по притоку валюти. Якщо ситуація у країні розвиватиметься за гіршим сценарієм, то може виникнути серйозний девальваційний тиск, який буде підкріплений ще і виводом валюти.

Не варто також забувати, шо ми живемо в країні з високим рівнем корупції. Згідно з останніми рейтингами «Трансперенсі Інтернешнл» маємо 120 місце зі 180 країн за рівнем корупції.

Як НАБУ зможе повернути ці кошти? Одна справа повертати гроші, які знаходяться в Україні, а інша - в іноземних банках. Виходить так, що ти маєш мати не лише рішення українського суду, але і додатково позиватися до іноземних судів. Це додаткові затрати. Я бачу ризики, але жодне рішення в економічній політиці не може бути ідеальним.

Читайте також: Ігор Гай: Зараз реальна вартість найгіршої землі в межах тисячі доларів за гектар

Яке загальне враження від нового законодавства у вас виникає?

- Це принципово позитивний крок для середнього класу. Інша проблема, що цього класу у нас немає, але, зрештою, може це буде додатковим мотиватором для населення його створити. Це, безумовно, нові можливості, коли ти можеш відкрити банківський рахунок у будь-який країні і не переживати про кризи та обмеження, які можуть виникнути у нас.

Лада-Олександра Антомонова