Настільна книга. Яку наукову аграрну літературу рекомендують тримати поруч українські вчені

Звісно, всі ці топи містять в собі художню літературу. А вузькоспеціальну аграрну літературу, яку рекомендують вчені, не знайдеш. Agravery.com розпитали, яку спеціалізовану літературу тримають поруч із собою представники аграрної науки.

«Експериментальна гідрофізика ґрунту»

Михайло Іванович Ромащенко, Директор Інституту водних проблем і меліорації НААН:

«Книга вводить в ґрунтознавство, і дає математичний опис процесів переміщення в ньому вологи. Це абсолютне інше уявлення про рух вологи в ґрунті. Йдеться про доступність вологи, а формули, які описують всі ці процеси, ставлять їх на математичну основу. Гідрологічні константи, які були введені у ґрунтознавство і гідрохімію сто років тому, не є досконалими, їх використання приносить більше шкоди, ніж користі. Ця наукова робота перевернула мої світоглядні позиції. Вона стала поштовхом, який змусив мене все життя працювати і доводити, що поливи треба формувати за іншою методикою. Китерієм їх призначення має бути не вологість ґрунту, а потенціал вологи. В свою чергу, прогноз вологості треба робити не по балансовій формулі, а використовувати формули вологоперенесення в термінах потенціалу».

Читайте також: Живлення в авангарді: старт з мікроелементами для озимих

«Практикум з гербології»

Микола Косолап, кандидат сільськогосподарських наук, доцент кафедри землеробства НУБіП України

«Герболо́гія — наука, яка вивчає бур'яни. А я пропоную книгу, яка є довідковою літературою з цього напрямку. Для виробників вона буде корисна описаними в ній трьома речами: захист рослин, використання добрив та вибір насіння. Як вибрати насіння, яке буде менше страждати від шкідників? Як вірно вибрати засоби захисту і добрива: скільки, як вносити та в якій кількості, щоб захистити своє поле? Відповіді є в цій науковій праці. Скоро вийде додаткова робота з гербології - практичний опис боротьби із бур’янами, це буде як настільна книга, довідник».

«Малопоширені овочеві рослини. Навчальний посібник»

Олена Хареба, професор НУБіП

«Популярним в науковому колі є практичне видання, де зібрані 112 видів нішевих культур. В ньому зібрано інформацію щодо технологій виробництва рослин, які на території України вирощувались, але забулись, або за кліматичними умовами можуть культивуватись в нашій країні. 150 років тому, до того, як нам завезли картоплю, до рецепті борщу входило 50 найменувань рослин, зараз залишилось близько 13, а у поганих господинь навіть 4. А замість картоплі ми клали пастернак. Сьогодні вивчати та виробляти такі культури є модним і актуальним, багато вузів навіть вводять до програм відповідний предмет. Була програма колишнього Мінагрополітики з розвитку нішевих культур. Зараз, у зв’язку з коронавірусом, ситуація у світі змінюється, багато виробників диверсифікують своє виробництво, і цей посібник стане їм у пригоді. Як вирощувати, де, що це за культура, її біологічні особливості - викладено все від систематики до виробництва. Невеликі виробники за допомогою посібника можуть знайти культуру, яка принесе чималий дохід. Наприклад, 5 років тому рукола „підняла“ малих фермерів, коли кілограм коштував 800 гривень. Зараз такою культурою є спаржа».

«Агроекологічні системи інтегрованого захисту плодових і ягідних культур від шкідників і хвороб»

Ігор Шевчук, завідувач сектором захисту рослин Інституту садівництва НААН України, кандидат сільськогосподарських наук

«Тут описані дві системи захисту рослин: інтегрована і біологічна. Наводиться характеристика шкідників та хвороб плодових і ягідних культур, що мають поширення в Україні, та системи інтегрованого захисту насаджень. Це допоможе на 100% захистити від шкідників своє виробництво. До виданні включені найкорисніші рекомендації від нашого Інституту садівництва. Головні культури, які тут представлені - яблуня, черешня, вишня, інші плодово-ягідні, дається догляд за молодими насадженнями та плодоносними. Описано понад 50 шкідників та можливості боротися з ними невеликими зусиллями».

Читайте також: Приборкати невразливого: методи контролю ваточника сирійського

«Фермеру про ґрунтo- і ресурсозбережувальні інновації з обробітку»

Святослав Балюк, Директор ННЦ «Інститут грунтознавства та агрохімії ім. О. Н Соколовського»

«Землеробство є процесом творчим, тут немає місця шаблонам. Всі налаштування потрібно здійснювати в залежності від ґрунту, від того, якою була зима, від запасів азоту та вологи. Книга, корисна тим, що дає поради фермеру, навіть опираючись на діяльність попереднього власника поля, також кліматичних зон та потреб місцевості. Сьогодні це дуже важливо у контексті вологозбереження. 80% території України мають нестачу вологи. Вказаний дефіцит має просторову розбіжність: з північно-західної частини, рухаючись у південно-східну, на кожні 100 кілометрів дефіцит збільшується на 10 мм. І є часовий дефіцит — від посіву до проходження різних фаз розвитку культури на 5−10 мм зростає потреба у волозі. Це постійні фактори, але кожен рік до них додаються зміни у вигляді погодних умов. Видання описує, яку обробку вибрати аграрію, спираючись на наведені фактори. Додатком до книги може бути посібник „Системи удобрення сільськогосподарських культур у землеробстві початку XXI століття“. profbook.com.ua/sistemi-udobrennya-silskogospodarskikh-kultur.html Він навчить дотримуватись 4 правил: строки, дози, способи і форми застосування добрив. Буде корисним і науковцям, бо описує світові способи внесення добрив і вирішення пов’язаних з цим проблем».

«Шкідники сільськогосподарських культур і лісових насаджень»

Сергій Ретьман, заступник голови Вченої ради Інституту захисту рослин НААН України

«Я часто користуюсь цим ентомологічним довідником. Рекомендую його виключно для визначення видового складу шкідників, їх ідентифікації. В умовах змін клімату ми зустрічаємо комах, яких раніше в Україні або взагалі не було, або траплялися рідко. Для того щоб точно їх ідентифікувати, корисно звертатися до вказаного довідника. Там є опис, як боротися, та чорно-біле фото. Книжка 1987 року видання, шляхи боротьби можуть бути застарілими, але для визначення вона мені дуже підходить. Стратегію боротьби з шкідниками вже виробляємо самостійно, за новими технологіями».

«Матководство»

Марія Федоряк, завідувач кафедри екології та біомоніторингу Чернівецького національного університету ім. Ю. Федьковича

«Перекладний посібник Руттнера „Матководство“ — це класика, або, як бджолярі її називають, „біблія“ для виробників меду. 40 років ця книга залишається найпопулярнішою серед наукової літератури для бджолярів. „Матководство“ зроблена у вигляді енциклопедії і є найповнішим керівництвом по виведенню бджолиних маток. Тут наочно описуються найважливіші прийоми всіх етапів матководства: від вибору племінної сім'ї, до пересилання маток і їх підсадки».

«Загальна Гербологія»

Олександр Іващенко, Інститут біоенергетичних культур і цукрових буряків

«З бур’янами борються вже 1000 років, і не як їх не поборють. Гербологія вирішує проблеми захисту рослин. Посібник присвячений бур’янам, які представлені по всій території Україні, там описані специфіка їх взаємовідносин між собою, застосування і контролю. В книгу включено понад 500 видів бур’янів. Тут і агротехніка, і першочергові прийоми, і фізичні прийоми, звичайно, є описи застосування гербіцидів»

«Роби так»

Юрій Салига, директор Інституту біології тварин НААН України

«У 70-х роках засновник нашого інституту Степан Ґжицький започаткував серію посібників, присвячених окремим проблемам в агросекторі, тваринам та нагальним ситуаціям. Вони виходили як неперіодичні видання. Серія повністю описувала гострі питання, пов’язані із тваринництвом. Потім видавництво посібників зупинилось. Наразі ми хочемо поновити цей процес. Ми майже випустили перший посібник, але поточний карантин зіпсував наші плани. В цьому році все ж таки плануємо випустити три роботи. Перша буде по кролівництву: там описані різні моменти вирощування кроликів, вирішуються всі питання, які можуть бути корисні малим господарствам та великим підприємствам. Також готуємо видати роботи по птахівництву та бджільництву. Загалом, на рік буде виходити по 5 таких посібників».