Насіннєве питання: довіритись виробнику чи сподіватись на власні сили?

Здавалось би, кожного року витрачати кошти на нові оновлення сортів і репродукцію -досить затратна справа. Виникає спокуса придбати сировину, а краще її виростити у якості насіння. Тільки, як стверджують самі фермери, після 2−3 років такої практики їх врожаї зменшуються, а, відповідно, і прибутки. Без належного обладнання, правильного запуску циклу виробництва, отримати якісне насіння — складно.

У той же час у Насіннєвій асоціації України Agravery.com запевнили, що сертифікованого насіння, як вітчизняної так і закордонної селекції, зокрема, кукурудзи, соняшника на сезон-2021 — достатньо. А от якщо говорити про культури, на які повертається попит через посуху, а це насіння сої, ярої пшениці, та гороху, то виникають питання щодо їх якості.

Сьогодні більшість гібридів та сортів насіння, які потрапляють на вітчизняний ринок, пластичні до умов вирощування у Східній та північно-східній Європі, стійкі та з високим показником продуктивності інтенсивного типу вирощування.

«Сорти зернових, зокрема, пшениці характеризуються додатково стійкістю до проростання зерна в колосі, продуктивною кущистістю, що дає можливість зменшити норму висіву. Вони стійкі до фузаріозу та з високою регенеративною здатністю. Аналогічна ситуація і щодо інших культур. Аграрії не обмежуються тільки вітчизняними сортами, у них є можливість обирати і насіння світової селекції. Це, звичайно, добре, кожен вирішує, який сорт обрати», — зазначає Сюзана Григоренко, виконавчий директор Насіннєвої асоціації України.

Читайте також: Дмитро Ніколаєв: У агросекторі майбутнє за людьми «з доданою вартістю»

Кому вигідно

Чи потрібно чекати, що у кожному господарстві з’являться міні-насіннєві заводи? Звичайно, що ні. Навіть з появою на ринку «ощадної пофракційної технології виробництва сильного насіння» не усі фермери готові купувати вартісне обладнання.

На сьогоднішній день займатися виробництвом насіння вигідно тільки тим господарствам, які займаються цим вузькопрофільно. Вирощують насіння також агрохолдинги, і на продаж, і для забезпечення власних потреб.

«Однак, якщо насіння не є основною діяльністю малих та невеликих господарств, то навряд чи їм вигідно та доцільно займатися його виробництвом. Часові ресурси, наявність спеціалістів відповідної компетенції та затрати, не заохочують виготовляти на підприємстві насіння. Також, потрібно враховувати наявність унікальної генетики, з якою необхідно працювати, професійної експертизи (власні спеціалісти та ті, яких можна залучити). Важливий досвід і принцип своєчасності у всіх діях та термінах посівної тощо.

Дуже погано, коли аграрії намагаються використовувати як насіння F2, тобто зібраний урожай гібриду. Це, по-перше, свідчить про їх непрофесіоналізм, а по-друге, чекати їм на хороший врожай не варто, скоріш у них буде недобір по валу. Особливо полюбляють так експериментувати у південних областях", — говорить Сюзанна Григоренко.

Читайте також: Кооперативні «лайфхаки»: як скористатись корисними можливостями нового закону

Попит на якість

ТДВ «Львівагромашпроект» — одна з провідних компаній-виробників техніки та обладнання для захисту рослин на теренах Східної Європи. Компанія займається також виробництвом протруювачів, які використовують для передпосівного обробітку насіння зернових, бобових культур.

фото: пресслужба ТДВ «Львівагромашпроект»

Основний попит на дану техніку спостерігається перед посівним сезоном. Тільки як відзначають у Львівагромашпроект, 2020 рік був для них не найкращим. Через пандемію COVID-19 та прийняття Закону про ринок землі зменшились продажі техніки, але все ж таки вони були.

«При виборі машин, таких як протруювачі, клієнти, в першу чергу, звертають увагу на продуктивність техніки, ціну, якість покриття насіння і чи воно травмується чи ні при протруюванні. Для цього у нас є різні види машин. Одні - для протруювання зернових культур, інші - для бобових, універсальні тощо.

Крім того, уже тепер наші клієнти зрозуміли, що більш дешева вживана техніка з закордону — не найкраща. Такі «сірі» протруювачі травмують насіння, неякісно його протруюють, а це негативно впливає на врожайність.

Якщо ж ви вирішили зайнятися виробництвом власного насіння, то краще купити один раз, але хорошу техніку. Ми намагаємось підібрати для кожного клієнта протруювачі відповідно до його запитів", — розповідає Олена Коцінська, маркетолог компанії ТДВ «Львівагромашпроект».

Про збільшення попиту говорять і на «Заводі Фадєєв Агро», які виготовляють унікальні решета, які не травмують та ефективно очищають та калібрують зернові культури.

«За останні роки попит на решета Фадєєва зріс у два, навіть, три рази. Вони замінюються на будь-які зерноочисні машини і малі фермери можуть замовити та встановити їх на свої старі машини. Але, на жаль, є аграрії, які ніколи не чули про наші решета Фадєєва», — зазначає Богдан Ступак, технолог «Заводу Фадєєв Агро».

Читайте також: Поділ міністерств: Мінагрополітики може залишитися ні з чим

Три моделі

Господарства по-різному вирішують проблему забезпечення насінням. Одні купують його у виробників, інші у дистриб'юторів, а треті вибирають свій шлях: частину насіння купують, а решту виготовляють власними силами. ФГ «Флора А.А.» вибрали саме цей шлях.

«Якщо ми говоримо про ячмінь чи пшеницю, то ми їх вирощуємо у себе на господарстві на окремих посівах. Спочатку купуємо еліту або супереліту і, відповідно, вирощуємо першу репродукцію або еліту. Кожен сорт ми випробовуємо на 10−15 га, потім очищаємо, калібруємо на аеродинамічній машині «Алмаз». В основу роботи машини закладено принцип розподілу суміші за питомою вагою, розміром та аеродинамічними властивостями. Тобто ми відбираємо великі, важкі та найкращі насінини.

Потім ці насінини протруюються. Для цього господарство недавно купило протруювач «Львівагромашпроект» з елементами регулювання потоку насіння та додатково встановили програмне забезпечення для можливості роботи в режимі автоматичного регулювання подачі робочої рідини. При можливості, на нашому обладнанні ми чистимо і протруруємо насіння і для наших колег", — ділиться досвідом Андрій Капріца, керівник ФГ «Флора А.А.»

А от насіння соняшника, кукурудзи, ріпаку фермерське господарство купує через офіційних дистриб'юторів і обирає виключно імпортні сорти.