Монополія на воду: аграріям нав’язують дорогі послуги на зрошення

У Херсонській області такі додаткові затрати становлять 1,4 копійки за 1 кубометр води, у Миколаївській — 5 коп. Ці послуги прописані у загальному договорі на зрошення, тому, якщо не погодитись, воду на поле не дадуть.

Неіснуючі послуги на 15 млн грн

У Херсонській області фермерське товариство «Світанок», два роки підряд на зрошення в середньому витрачає 12,5 мільйонів кубічних метрів води. Окрім безпосередньо постачальників води з Дніпра, у договорі є послуги від Басейнового управління водного господарства Нижнього Дніпра (БУВР). Кожен рік товариство має сплачувати 176 тисяч гривень за моніторинг вологи від БУВР — тариф 1,4 копійки за куб води.

Читайте також: Увімкнули воду? Як підготувати систему зрошення до сезону

«Потреба у воді залежить від погоди. Два останні роки у ґрунті спостерігаємо дефіцит вологи, потреба у зрошенні зростає. Для порівняння, в цьому році, ми вже як місяць качаємо воду на повну. Раніше воду запускали лише в середині травня. Послуги від Басейнового управління, які нам надають за 1,4 копійки, зовсім не потрібні. Зараз самий ледачий може знайти дані про стан ґрунту в інтернеті. У своєму господарстві ми поставили власні метеопости: знаємо, скільки випаровується, скільки було опадів, і все рахуємо самі. В останні роки Басейнове управління нам взагалі нічого не надавали, просто кажуть, щоб ми підписували договори. А якщо ні, то не дадуть води», — розповів власник ТОВ «Світанок» Сергій Максименко.

Аграрій додав, що змушений погодитись на такі умови, бо інших джерел води для зрошення нема. За підрахунками сільгоспвиробників, 1,4 копійки неіснуючої послуги від БУВР — це 15 млн грн в масштабах лише Херсонської області. У їх колег з Миколаївської області схожа ситуація, тільки тут за цю послугу вимагають втричі більше — 5 копійок за кубометр.

Договір на чотири сторони

Для отримання води з Дніпра агропідприємству «Прометей-Сервіс» потрібно кожен рік укладати договір, в якому окрім самого аграрія, ще 4 сторони: 1) Управління каналів річки Інгулець, 2) Снігурівське міжрайонне управління водного господарства, 3) Вітовське управління водного господарства, 4) Регіональний офіс водних ресурсів (РОВР) у Миколаївській області. Ось до останнього виконавця у аграріїв Миколаївщини більше всього питань. Згідно договору, РОВР має надавати фермеру послуги з моніторингу еколого-меліоративного стану зрошувальних земель. Вартість цієї послуги становить 5 копійок за один кубометр поставленої води. У Миколаївській області 19 районів мають зрошувальні землі загальною площею 190,3 тисяч гектарів.

Читайте також: Картопля на воді або поради по вирощуванню на зрошенні

«З нас хочуть отримати додаткові 5 копійок з кожного куба води. „Прометей-сервіс“ використовує 5 мільйонів кубів на рік, значить, я повинен додатково сплатити 250 тисяч гривень. Якщо брати наш район, який споживає 50 млн кубів — це 2,5 мільйонів гривень. Ми вже навіть згодні на нові договори, і питання не в грошах. Ми хотіли дізнатись, на якій підставі? Прописали в договорі начебто за додаткові консультативні послуги — робити аналіз ґрунтів. Під виглядом таких робіт можна зібрати мільярди», — каже власник ТОВ «Прометей-сервіс» Михайло Любченко.

Фермери скаржаться, що у минулому році плата за такі консультації становила 3 копійки, чому у на Миколаївщині її підняли до 5 копійок, ніхто не знає. Так само, як і чому тариф прив’язано до кубометру спожитої води. Адже така ж сама довідка в інших організаціях коштує 500−700 гривень.

«Консультативна послуга — це коли мені потрібно, я йду до організації, плачу гроші і отримую інформацію. А тут прив’язали цю послугу до кубометру води, а по факту її не надають. Це просто грабіж серед біла дня. Ми почали воювати, щоб у нас РОВР прибрали з договору, але нам відповіли, що не дадуть необхідну довідку, яка обов’язково повинна бути при заключенні договору на поставку води. Такий документ можна отримати в іншій організації, яка займається дослідженням стану води. Але у РОВРі не визнають довідки з інших установ. Кажуть, вони можуть бути підроблені», — заявив власник «Технологія-Агро» Олександр Клепач.

Мовчання урядовців

Аграрії Херсонської та Миколаївської області окремо та колективно звернулись до Кабінету міністрів, Антимонопольного комітету, Мінекономрозвитку, Державного агентства водних ресурсів, з проханням розібратись у ситуації. Поки відповіді від урядовців немає.

«БУВР Нижнього Дніпра не має технологічних можливостей надавати послуги, пов’язані з транспортуванням (перекиданням) та забором води із використанням водозабірних споруд для поливу сільськогосподарських культур. Не має на своєму балансі та не утримує меліораційні, водозабірні споруди та устаткування. Не має і не використовує приладів обліку води, у зв’язку з чим аграрії не отримують жодних послуг від БУВР, а продовжують зазнавати матеріальних збитків, внаслідок оплати штучно створених послуг», — йдеться у листі аграріїв Херсонської області.

Читайте також: Пилові бурі: зниження врожайності може сягати 10−30%

У Миколаївській області аграрії у своєму зверненні відкрито звинуватили у примусовій сплаті непотрібної послуги очільника Регіонального офісу водних ресурсів Миколаївської області Олександра Хланя.

«У зв’язку з посухою в цьому році по всій території України, особливо на півдні, врожай можна буде отримати тільки на поливних землях — в цьому році це вже питання продовольчої безпеки країни. Хлань О. В. про це, напевне, не думає, він думає лише про те, як в незаконний спосіб отримати тільки з одного району області приблизно 3 млн гривень, а потім їх витратити, як вважатиме за потрібне», — йдеться у зверненні аграріїв Миколаївської області.

Засоленість ґрунту — прикриття для додаткових платежів

Видання Agravery.com надіслало інформаційні запити до Держводагентства, Регіонального офісу водних ресурсів Миколаївської області та Басейнового управління водних ресурсів нижнього Дніпра, з проханням обґрунтувати грошовий збір, але відповіді на час виходу матеріалу ми не отримали. У телефонній розмові очільник РОВР Миколаївської області Олександр Хлань розповів, що тариф є обґрунтованим і відповідає законим вимогам.

«Як правило, великі землекористувачі орендують свої землі, вони там тимчасово, а земля там назавжди, і якщо вони її засолять, то це завдасть шкоди ґрунтам, а такі випадки були, і на нашому сайті є ці дані. Ми виконуємо свою державну функцію із моніторингу води, що подається, дренажної води і її рівня, а також ми виміряємо засоленість ґрунту. Калькуляція тарифу за це є абсолютно прозорою. Ми є бюджетною організацією, неприбутковою. Ми не вимагаємо якихось „темних“ грошей, а просимо і закликаємо підприємців виконувати закон України, сплачувати вартість по калькуляції за всіма інструкціями бюджетних організацій. Посилання на розрахунки тарифу буде у відповіді на ваш інформаційний запит», — пояснив Олександр Хлань.

Олександр Хлань, очільник РОВР Миколаївської області. фото: agro-yug.com.ua

РОВР перевірками не злякаєш

За його словами, РОВР Миколаївській області діє прозоро і не боїться перевірок використаних грошей. А те, що довідки про стан ґрунту та води від інших організацій не приймуть у РОВР, він підтвердив.

«В нашій країні дипломи вищих навчальних закладів продаються у переходах, і якщо аграрії нададуть мені довідки від інших організацій, то в мене нема підстав їм довіряти. Друге — режимна спостережна система, яка в нас стоїть на балансі, і для якої в нас є інженерний підрозділ, ця мережа складається із колодязів, в яких є спеціальна труба, і потім звідти відбирається вода для аналізу. Якщо в цих лабораторіях є така мережа вздовж каналів та у полях, де відбувається зрошення, є методики цієї роботи, то будь ласка. Якщо вони просто хочуть зачерпнути води, то цього, боюсь, недостатньо. Це комплексний моніторинг», — каже начальник миколаївського РОВР.

Надання послуг щодо моніторингу води та ґрунту Олександр Хлань назвав комплексною роботою із постачання води. Тільки зараз вона оплачується різними рахунками.

«Так, ми надаємо окрім довідки ще й рекомендації, дивлячись на відхилення засоленості ґрунтів. На цьому, на жаль, функціонал нашого офісу обмежується, але реформа Держводагентства триває. В нас на балансі немає каналів, цим займаються інші підрозділи, тому і різні юридичні особи, тому і різні рахунки: одним сплачують гроші за транспортування, а нам за моніторинг. Скоріш за все, у перспективі, буде одна юридична особа та один рахунок за комплекс послуг із постачання зрошувальної води», — додав Олександр Хлань.