Молочне скотарство на 65% залежить від імпорту племінної ВРХ

За такої статистики, стверджує Михайло Гладій, в.о. першого віце-президента Національної академії аграрних наук (НААН), пора бити на сполох, передає agroday.com.ua.

Схожа ситуація, за його словами, склалася і у птахівництві. Попри те, що галузь демонструє достатньо непогані результати, вона є імпортозалежною, оскільки на український ринок постачаються батьківські форми, які можна утримувати 1,5-2 роки максимум.

За словами Гладія, в Україні відсутня власна система одержання, оцінювання і відтворення породних племінних ресурсів. За таких умов не може бути мови про досягнення цільових показників валового виробництва продукції тваринництва, оскільки нема можливості підвищити його продуктивність. А це завдання, відповідно, неможливо виконати без ефективної селекції.

Співробітники НААН розробили проект «Стратегії розвитку галузі тваринництва на період до 2030 року», згідно з яким в України є два шляхи розвитку тваринництва: у першому – ставка зроблена на фермерські господарства, у другому — на достатньо великі інвестиційно привабливі компанії.

Гладій зауважує, що перший варіант є надто складним, тривалим та дорого вартісним, тому другий варіант є більш прийнятним. Проте у будь-якому випадку господарства НААН мають стати активними учасниками регіональних кооперативів з виробництва продукції тваринництва.

За словами науковця при наявності держпідтримки та шляхом реалізації цієї стратегії чисельність молочних корів до 2030 року можна наростити до 2,6 млн голів (щорічне зростання поголів’я на 3%, підвищення молочної продуктивності до 6 тис. кг у середньому). Поголів’я свиней можна збільшити до 22 млн голів, а виробництво живця до 2,75 млн тонн. Поголів’я овець можна наростити до 1,6 млн голів.

Нагадаємо, спеціальну бюджетну дотацію  на утримання телят (2500 грн)  нараховано 3 573 фізичним особам із 24 областей України на суму 6 741,3 тис. гривень.