Мар'ян Заблоцький: Якщо уряд має зайвих 5 мільярдів гривень, хай краще знизить податки для аграріїв

Сьогодні у Верховній Раді починається пленарний тиждень, на якому депутати розглядатимуть ряд законодавчих ініціатив, які стосуються вітчизняного агросектору. Зокрема, йдеться про законопрокт 4355, який передбачає передати у власність територіальних громад землю поза межами населених пунктів. Окрім цього, до парламенту надійшов скандальний законопроект 5300, який передбачає встановити загороджувальне мито на експорт продукції рослинництва з України у розмірі 3% від вартості продукції. Однак аграріїв турбують  й інші актуальні питання – як найефективніше розподілити п'ять млрд грн держдопомоги, чи буде збережено спецрежим ПДВ для тваринництва, як вирішити проблему з дефіцитом міндобрив в Україні?

Про шляхи вирішення означених проблеми, а також які наслідки для аграріїв матимуть ініціативи парламенту, Agravery.com говорив з головою Українського товариства економічних свобод (УТЕС) Мар’яном Заблоцьким.

На цьому тижні Верховна Рада розглядатиме законопроект 4355, після ухвалення якого земля поза межами населених пунктів перейде у власність територіальних громад. На підтримку цієї ініціативи навіть планується скликати мітинг. Однак ряд експертів вважають, що законопроект необхідно доопрацювати. Якою є ваша оцінка?

- Законопроект 4355 уже погоджений аграрним комітетом ВР, і без змін має бути проголосований Верховною Радою. Зауваження, що  практику безоплатної приватизації землі та позааукціонного виділення земельних ділянок треба скасувати, є вірними, але проблема у тому, що поки це контролює один лише Держгеокадастр, котрий має сильне лоббі у Верховній Раді, реалізувати такі заходи буде дуже важко.

Читайте також: ТОП-3 схеми рейдерства: чому аграріям не варто розслаблятися

А чи не стане Держгеокадастр заважати процесу передачі земель територіальним громадам?

- Це буде дуже важко зробити. Як тільки буде прийнятий закон, всі повноваження з розпорядження землею переходять до територіальних громад, і таким чином відбудеться суттєве зменшення повноважень Держгеокадастру та інших центральних органів влади. Тоді ж ослабнуть корупційні потоки, саме відомство суттєво ослабне, і буде легше і далі проводити антикорупційні реформи.

Нещодавно президент Петро Порошенко наклав технічне вето на законопроект 2009а-д «Про оцінку впливу на оточуюче середовище». Факт вето обурив громадськість, оскільки таким чином ставляться під сумнів євроінтеграційні перспективи нашої країни. Чи все так погано і чи справді економіка заважає євроінтеграції?

- Економіку треба завжди ставити наперед. До тогож йде не запровадження європейського законодавства, а його адаптація до наших умов. Я не знайомий глибоко з тим випадком, про який ви говорите, однак зауважу, що таких випадків було вже безліч – приймались комплексні законопроекти, які містили до безглуздого жорсткі норми, які просто заважають нормальне працювати. Таке, наприклад, було з утилізацією гною, і, боюсь, що подібні випадки матимуть місце і у майбутньому.

Відомо про плани уряду  спрямувати наступного року близько п'яти млрд грн допомоги аграріям, розподіляючи з  розрахунку на гектар оброблюваної землі. Чи буде взагалі ефективним такий формат держпідтримки агросектору?

Рослинництво є прибутковою галуззю, тому я не розумію – навіщо взагалі витрачати кошти на дотації рослинництву? Натомість, є галузі тваринництва та виноградарства, які дійсно потребують фінансової допомоги. Ті гроші, про які говорить уряд, – це крапля в морі. Якщо у 2007 році на програми прямої держпідтримки аграріїв виділялось 1,6 млрд дол (40 млрд грн за нинішнім курсом), то тепер пропонують лише п'ять мільярдів. Такими малими грошима АПК не допоможеш, і ніякої додаткової вартості теж створити не вдасться. Якщо в уряду є зайвих п'ять мільярдів гривень, то краще знизити податки для аграріїв або взяти і добудувати «Охматдит».

Читайте також: Мінагрополітики ініціює впровадження держпрограми компенсації вартості нової сільгосптехніки

Справді, можливо законодавча ініціатива із збереження спецрежиму ПДВ для тваринництва та цукрової галузі з одночасним запровадженням соціального зобов’язання з гектару оброблюваної землі була б ефективнішим засобом підтримки аграріїв?

Якщо уряд справді хоче підтримати аграріїв, то зменшення податків (або ж їх вирівнювання) – найкращий спосіб це зробити. Є проблема з тим, що багато землі обробляється в "тіні", і при цьому податки не сплачуються взагалі. Якщо встановити хоча б мінімальний платіж з гектару, то аграрії отримають змогу конкурувати між собою на більш рівних умовах. Звільнення від податків, звісно, є кращим заходом, однак потрібно бути реалістами – є вимоги МВФ, у світлі яких повне збереження спецрежиму ПДВ є неможливим.

Чи допоможе підтримати тваринництво зниження ставки ПДВ для соціально значущих продуктів харчування?

На мою думку, така пропозиція є не зовсім вірною – краще населенню дати більше грошей, аби більше воно купувало такі продукти. Якщо потрібно підтримати тваринництво – краще вже дати цій галузі додаткові дотації з розрахунку на голову худоби.

Останнім часом все більш популярними стають тваринницькі кооперативи, метою створення яких є підтримка малого та середнього виробника. Чи зможуть виконати такі кооперативи свою функцію? Чи є регуляторні перепони для їх розвитку?

Звичайно, що виконають. Кооперативи є одними з найбільших виробників молока закордоном, і ніщо їм не заважає так само розвиватись і в Україні. Однак, з якихось не зрозумілих мені причин, у нас кооперативи не дуже активно розвиваються. Думаю, що тут причина скоріше в психології людей. Є дуже багато прикладів, коли кооперативи розвиваються без будь-якої державної підтримки. Одне село на Західній Україні взяло одразу три гранти, і тепер за валюту продає свою полуницю закордон, за донорські кошти купило обладнання для збирання молока. Так, кооперативам допомога необхідна, однак у першу чергу має бути ініціатива селян.

Якщо уряд піде на податкові канікули для новостворених підприємств, чи стане це стимулом економіки України в цілому та аграрного сектору зокрема?

На мою думку, таких речей робити не потрібно, оскільки створюються нерівні умови для гравців ринку – для тих, хто створює нову юридичну особу, створюються кращі умови, ніж для тих, хто уже декілька років працює на ринку. При цьому може трапитись бум реєстрації нових фермерських господарств, які отримуватимуть допомогу від Мінагрополітики, але кошти по факту підуть внікуди.

Читайте також: Рада прийняла закон, що скорочує кількість перевірок бізнесу

Що, на вашу думку, стало причиною стрімкого подорожчання продуктів харчування -  старт "пілоту" із скасування державного регулювання цін на їжу чи об’єктивні економічні обставини?

Ціни ростуть з суто об’єктивних ринкових умов. Ціни на м’ясо на 80% залежать від цін на зерно, а ціни на зерно давно уже визначаються не в Україні, а  фондовій на біржі в Чикаго. Ринок м’яса птиці та яєць є дещо іншим за своєю природою – ціна на таку продукцію залежить від скачків обсягів її виробництва. Те цінове регулювання, яке було в Україні, – то була фікція, яка абсолютно ні на що не впливала. Таке регулювання було легко обійти, воно мало контролювалось, і лише призводило до хабарництва серед чиновників. Коливання цін, які ми зараз бачимо, є абсолютно природніми - є ціни, які ростуть, а є ціни, які падають.

Які, на вашу думку, матиме наслідки нещодавно поданий  законопроект №5300 про встановлення мита на експорт продукції рослинництва?

Моя думка така – подібні законопроекти подаються або з популістичною, або ж з корупційною метою. На мою думку, шансів у такого законопроекту нема – важко уявити, що такий законопроект буде ухвалено профільним законопроектом. Навіть якщо його ухвалить Верховна Рада, швидше за все, він буде ветований, оскільки такий законопроект порушує зобов’язання нашої країни в рамках міжнародної торгівлі. Найкращий спосіб реагувати на такі ініціативи – просто ігнорувати.

Українські зернотрейдери зараз просять уряд тимчасово скасувати вагові обмеження для автомобілів-зерновозів, аби налагодити вивіз зібраного врожаю на експорт. Чи варто прислухатись до таких прохань аграріїв?

Ситуація з цьогорічним вивозом зерна є класичним приводом того, що коли за щось береться держава та чиновники, воно працює не так, як треба.

Вагові обмеження для автомобілів-зерновозів в принципі є правильними, оскільки завдяки таким обмеженням значно падає «тіньовий» ринок зерна. Так, нам потрібно розвивати ті способи перевезення, які є значно дешевшими, – це річковий та залізничний транспорт, і максимально все переводити в приватний сектор. Було б, наприклад, непогано, аби бізнес сам купував вагони-зерновози, оскільки таких вагонів практично нема у приватній власності, однак проблема у тому, що «Укрзалізниця» не хоче змінювати тарифи так, щоб возити зерно приватними вагонами стало вигідно.

За нинішніх тарифів зернотрейдерам простіше возити зерно державними зерновозами, які є нецікаві «Укрзалізниці», і яких вона не купує. При цьому простоюють п'ять вагонобудівних заводів, які можуть виробляти зерновози і які б могли дати роботу тисячам українців.

Як на вашу думку, чи не варто було б залишити у приватній власності частину аграрних держпідприємств, які ще можуть дати прибуток держави, чи приватизація в агросекторі має відбутись повністю?

 Якщо чесно, я ще не бачив в Україні адекватно прибуткове держпідприємство. Так, деякі аграрні ДП дають прибуток, однак його рівень просто смішний. Для країни і для всіх нас насправді буде краще та дешевше, якщо приватизація держпідприємств, у тому числі і аграрного сектору, буде проведена у повному обсязі. Тільки одне ДПЗКУ офіційно зазнало збитків на сім млрд грн за останні два роки – це означає, що кожен українець заплатив 240 гривень для того, аби ДПЗКУ працювало. Держчиновники не мають заробляти гроші, вони мають служити людям, як це передбачає їх статус.

Наступного пленарного тижня Верховна Рада планує розглянути законопроект 2028а, метою якого є зняти перепони для заняття фермерства. Є побоювання, що прийняття законопроекту створить додаткові можливості для тіньових оборудок із землею. Чи є такі твердження вірні, як на вашу думку?

Говорити про те, що такий законопроект створює корупційні ризики для земельних оборудок – є повний цинізм. Люди, які захищають корупційні схеми із землею, ходять і розказують, що подібні ініціативи є корупційними. Насправді мова йде про те, щоб врегулювати статус фермерських господарств в Україні. Зараз, аби отримати статус фермера, потрібно подати безліч документів, процедура подачі яких виписана так, аби ускладнити весь процес, і аби чиновники отримували хабарі.

Цей же законопроект переводить питання в суто економічне русло – аби кожен українець, що має бажання працювати на землі, зміг стати фермером без зайвих перепон.

Читайте також: Не менше 70% кредиту від ЄІБ отримають малі та середні підприємства ― Кутовий

Дослідження однієї з аграрних асоціацій показало покращення бізнес-клімату в агросекторі економіки України внаслідок проведеної дерегуляції. Чи відповідають такі оцінки дійсності?

Справді, за останні роки уряд провів значну дерегуляцію у  сфері АПК, зокрема, лише наша асоціація ініціювала скасування 29 регуляторних документів в агросекторі. Якщо у 2013 році для експорту зерна було потрібно шість обов’язкових документів та дозволів, то зараз – лише один, і він продовжує дерегульовуватись. Якщо раніше корупційна складова при експорті того ж зерна становила 8-10 доларів на тонну зерна, то зараз вона дорівнює практично нулю. Звісно, певні хабарі збереглися, але вони не часті, і розмір їх значно менший, аніж за часів Януковича.

Згідно з даними Антимонопольного комітету України, агропромисловий сектор є третім за монополізованістю сектором економіки. Як ви можете прокоментувати такі показники?

Сільське господарство насправді є найменш монополізованою галуззю економіки. Однак, якщо дивитись на переробну промисловість, то там є великі гравці, які контролюють певні галузі переробки агросировини. Умовно високою концентрація є у сфері виробництва м’яса птиці та яєць та у виробництві цукру. Великі гравці присутні і у виробництві олії, однак монополією це назвати складно. Всі інші галузі, починаючи від виробництва хліба та молока, є дуже конкурентними – в Україні лише молочних заводів нараховується понад 230 одиниць. Галузь тваринництва також є висококонкурентною – жоден з гравців ринку не має в своїх руках більше ніж декілька відсотків від загальної кількості худоби.

Іван Киричевський

фото: ipress.ua,