Локальна енергетика: як верба може замінити газ та як заробити на такій альтернативі

Минулого тижня українців попередили - в енергетиці введено надзвичайний стан, тому чекайте відключень від світу-тепла. На фоні дедалі більших рахунків за комунальні послуги встановлення твердопаливних котлів все актуальнішим. Тому агровиробники починають більше дивитися на альтернативні джерела енергії, зокрема, на виробництво енергетичної верби, яка може бути гарним джерелом тріски та сировиною для пелет. Про  нову для держави культуру, а також про її можливості у забезпеченні енергетичної незалежності, розповідає директор ТОВ "Салікс Енерджі" Ірина Гнап.

Ірина Гнап, директор ТОВ "Салікс Енерджі" 

Ваша компанія першою в Україні заклала плантації під енергетичною вербою. А з чого все починалось?

- Через економічну кризу 2008 року, коли будівельний бізнес, яким я займалась, став нерентабельним, ми із партнерами подумали, що потрібно  спробувати інший напрямок. Хотілось, аби справа була не лише прибутковою, а й новою для українського ринку. Звернули увагу на виробництво паливних пелет. Тема здалась нам дуже цікавою – адже це експортний товар. Але відразу гостро постала  проблема сировини. Почали шукати, яким чином можна зняти "сировинне питання". Звернули увагу на енергетичну вербу. Вона, на відміну від багатьох інших культур, росте на малопродуктивних грунтах, яких в Україні, за різними оцінками, 3-4 млн. га. Це той  резерв землі,  який  не лише можна, а й треба використовувати. Крім того, ці земельні ділянки не конкурують із сільськогосподарськими і є набагато більш фінансово доступними у плані оренди. Після детальної розробки та захисту бізнес-плану цьому проекту було дане "зелене світло".

Як ви стартували?

- Спочатку орендували землю,  розчистили її, підготували під закладення плантацій. Обрали для плантації території на Волині – там достатньо опадів та високий рівень грунтових вод, що підходить для цієї культури. Купили закордоном саджанці та весною 2011 року провели закладення плантацій – всього 130 га. Поступово, рік за роком, розширювали посівні площі – зараз маємо вже 1700 га енергетичної верби. 

Читайте також: Пам’ятка користувачу: фахівці розповідають, як не помилитися з організацією кооперативу

Що було зроблено за ці роки?

- Проект переходить у стадію зрілих плантацій, тож ми уже не садимо нові  площі, а скоріше працюємо над логістикою та продажами. Ми накопичили чимало досвіду, пройшли усі етапи закладання та вирощування, зрозуміли, як правильно слід управляти польовою логістикою, зберігати, сушити та переробляти тріску енергетичної верби у "гігакалорії" тепла. Запустили  три котельні, навчились управляти процесами спалювання. Також почали вирощувати і інші енергетичні рослини. Фактично зараз ми є "супермаркетом" енергетичних рослин із повним комплексом надання послуг по вирощуванню, закладці плантацій і продажу посадкового матеріалу.

Ми та ще сім учасників із чотирьох країн-членів ЕС вже рік беремо участь у публічному грантовому проекті SEEMLA ЄС "Горизонт 2020" по вирощуванню енергетичних рослин на маргінальних землях. Як учасник від України, спільно із Інститутом біоенергетичних рослин та цукрових буряків, ми займаємось практичною стороною питання, закладаємо на пілотних ділянках енергетичні культури на території Волинської, Вінницької, Полтавської областей.

Спільно із європейськими колегами розробляємо критерій оцінки маргінальних земель, відпрацьовуємо елементи технологій та економічної доцільності. У нас зараз 10 га під випробовуванням – садимо різноманітні сорти енергетичної тополі та верби. Підсумком роботи стане створення повного каталогу енергетичних рослин із відпрацьованими технологіями вирощування, починаючи із вибору земельних ділянок, закінчуючи збором урожаю та логістикою. Ми сподіваємось, що отримані результати будуть цікаві як Україні, так і Європі, яка  робить велику ставку на нашу країну у плані вирощування цих рослин.

У зв’язку із  дорожнечею газу та опалення чи відчуваєте ви збільшення кількості зацікавлених у альтернативній енергетиці? Реальних покупців стало більше?

- Зацікавленість дійсно є, проте реальних контрактів досить мало. Я покладаю провину у цьому на інвестиційну непривабливість країни. Інвестори не хочуть приходити туди, де постійно змінюються "правила гри", відсутня стабільність. Стимулюючим фактором можуть стати державні програми підтримки. Приміром, у ЄС компенсація фермеру сягає 50% вартості закладення плантацій, крім цього є і податкові преференції. Тому без підтримки держави не обійтись.  Це так званий "довгий" та затратний бізнес, коли прибуток можна отримати аж через 6-7 років.

До того ж, високі ставки по кредитах є бар`єром у входженні у бізнес альтернативної енергетики. Тема  досить нова, у нас бракує експертів. Сьогодні у будь-якому бізнесі спостерігається зменшення рентабельності, якщо у Європі рентабельність бізнесу у 5-6% вважається прийнятною, то в Україні за ці гроші ніхто і братися не хоче.

Надзвичайний стан у енергетиці України є наслідком відсутності кроків до енергетичної незалежності країни шляхом розвитку  альтернативної енергетики.  Ми маємо 3-4 млн.га вільних земель, частину з яких точно можна було би задіяти для створення плантацій. Насправді це величезний потенціал для біомаси, і цю можливість ми просто втрачаємо. Чим раніше альтернативна енергетика почне розвиватися, тим швидше ми почнемо отримувати енергетичну незалежність.

 Яких законодавчих змін ви очікуєте як виробник?

- Є дуже багато неурегульованих законодавчих моментів.  Тому частина проектів так і залишаються  не доведеними до кінця. Інвестори їх "заморожують" до кращих часів. В Україні немає жодної інформації про те, скільки гектарів зайнято під енергетичні рослини. Я думаю, що біля 4-х тисяч га, проте це дуже умовна цифра. Щодо законодавства, то існує законопроект №4334, який уже пройшов слухання у профільному комітеті про формування ціни тепла виробленого на біомасі. Якщо у цьому питанні буде досягнуто бодай якихось позитивних зрушень, це дасть старт переведення котелень на біомасу та закладенням плантацій під енергетичні рослини.

Дуже важливим є вирішення питання оренди землі під такі культури. Якщо раніше гектар коштував 350 грн, то тепер доходить до 2000 грн. Нормативно-грошова оцінка землі просто "злетіла", малопродуктивні пасовища та кормові угіддя, які раніше коштували копійки, зараз зрівнялись по ціні із  ріллею.

Нам регулярно приходять так звані "листи щастя" від обласного Держгеокадастру, що ми начебто маємо змінити строк оренди земель з 20 років на 7,  замість 3% орендної плати треба 8%. Орендна плата за  занедбані землі зрівнюється з платою за родючі землі. Все це убиває рентабельність нашого бізнесу. Тому за такою ціною оренди ми не готові до розширення, якщо будуть зміни  – тоді і повернемось до цього питання.

Ми не очікуємо дотацій чи компенсацій на закладення плантацій, як у ЄС. Є  низка інших механізмів. Наприклад, звільнення від сплати оренди малопродуктивних та закинутих земель, що вводяться в обіг під вирощування енергетичних культур на 7 років, тобто до моменту отримання виручки, це податкові пільги по ПДВ та податку на прибуток, як це було до 2014 року, це спрощене землевідведення. 

Читайте також: Георгій Гелетуха: Підвищення цін на газ відкриває поле для заробітку на залишках агровиробництва

Яким компаніям на сьогодні вигідно вирощувати енергетичну вербу?

- Усіх клієнтів можна умовно поділити на три групи. Перш за все, це теплогенеруючі компанії – сьогодні все більше котелень передається в оренду для переходу на біопаливо. Ці підприємства стикаються із дефіцитом біомаси та сировини. Вони займаються саночисткою лісів, купують подрібнювачі та закладають плантації. Врахуйте, що возити біомасу на відстані більше 50 км недоцільно. Що стосується безпосереднього виробництва електроенергії, то подібні проекти хоча і є та вони зависли у повітрі через неурегульованість питань по  зеленому тарифу.

Друга категорія споживачів – це агрохолдинги, які мають ділянки, що не придатні для сільгоспвирощування. У них є професійні агрономи, вся необхідна техніка, тож поріг входу у бізнес у них  більш низький. Вони роблять подібні проекти із використанням тріски із енергетичних рослин для своїх сушок на елеваторах. Також крупні сільгоспвиробники використовують енергетичну сировину для потреб котелень соціальної сфери – сільських шкіл, лікарень тощо.

Ну і третій тип  покупців – це звичайні фермери-експерементатори, які хочуть спробувати посадити а потім продавати біомасу чи спалювати її.

З якої площі  під енергетичні рослини найдоцільніше стартувати? Скільки це коштує?

- Якогось обмеження площ немає. Залежить від обсягу, ринку збуту та споживача. Звичайно, вартість закладення гектару великої плантації дешевша, ніж закладення гектару малої площі. Потрібно розуміти, ви будете вкладати  гроші у власну техніку чи у вас вона уже є в наявності чи ви орендуватимете її. Якщо не купувати техніку, садити відносно великі площі (від 200 га), купувати селекційні саджанці із великим приростом біомаси, то прямі виробничі затрати складуть від 1000 до 1200 євро, це без урахування орендної плати та накладних затрат.

Відразу скажу, що від моменту закладки урожаю до першого збору тріски проходить 3-4 роки, цей період компанія не має жодного доходу. Ви платите оренду, зарплатню працівникам, доглядаєте поля у перший рік закладення плантацій, проте у вас немає ще урожаю для продажу, він ще у полі зростає.  Дохід ви почнете отримувати на 3-4 рік, а плодоносити плантація може 25 років.

Які регіони  найбільше підходять для вирощування енергетичної верби?

- Цілком зрозуміло, що території у центральному регіоні, чорноземи, вже давно зайняті іншими агрокультурами. Найбільш цінним у плані плантацій під вербу є Західна Україна, де є і придатні землі і клімат. Ця культура дуже любить воду, а якщо витрачати гроші ще й на полив, то сировина буде фактично "золотою". Тому я рекомендую обирати поля на заході та півночі України. Опади – це не остаточний фактор, дуже важливим є високий рівень ґрунтових вод. Тому ділянку слід обирати, виходячи із цих міркувань. 

Читайте також: НКРЕ не дає добро: як підвищення вартості підключення до електромереж вдарить по АПК?

Розкажіть більше про технологію вирощування культури?

- Енергетичну вербу слід саджати у підготовлену землю. Грунт під посадку готується так само, як і під овочеві культури. Робиться глибока оранка, проводиться вирівнювання та ущільнення. Потім потрібно підібрати посадковий матеріал нашої або іноземної селекції. Також в кінці першого (або як його ще називають нульового) року слід зробити технологічний зріз, аби рослина набула вигляду куща.  Дуже важливим і найбільш трудо- і фінансовозатратним для верби є саме перший рік після закладання плантації, коли відбувається укорінення саджанців. На нього припадає 90% загальних витрат при формуванні урожаю.

Посадка енергетичної верби.

І далі два або три роки до зняття тріски верба росте. Її можна отримувати на вже 3 або 4 рік після закладення плантації, а далі  кожні 2-3 роки збирати урожай.  Доросла плантація, після  першого збору, потребує лише помірного удобрення, в залежності від показників ґрунту та очікувань по рівню урожайності. Зазначу, якщо ви хочете отримати 20 мокрих тонн верби з гектару, то всі елементи технології обов’язкові до виконання. Будь-яке відхилення буде відбиватися на приживаності рослин та на урожайності.

Як правильно підібрати посадковий матеріал та скільки він коштує?

- Ціна саджанця варіюється залежно від селекції та кількості придбаних саджанців. Є енергетична верба шведської селекції – вона більш дорога, проте краще росте на неродючих грунтах і стійка до захворювань і посух, дає приріст біомаси 20 мокрих тонн на рік (якщо йдеться про дорослу плантацію). Вартість саджанців варіюється залежно від кількості придбаного посадкового матеріалу. Орієнтовно1,8 грн за саджанець. Саджанці польської селекції майже вдвічі дешевші  –  50-80 коп. за штуку, проте вони поступаються по урожайності сортам шведської селекції. Всього потрібно  до 15 тисяч саджанців на гектар.

Чи  вирощуєте ви саджанці енергетичної верби?

- Так, ми вирощуємо і продаємо посадковий матеріал, маємо власний маточник, потенційно можемо підготувати посадкового матеріалу на тисячу і більше гектарів.  Рік від року продаємо різну кількість саджанців – від 30 до 600 га. Наш практичний досвід дає змогу здійснювати технологічний супровід та надавати послуги посадки за допомогою спеціальної посадкової машини. Після посадки ми обов’язково підтримуємо зв’язок із власником плантації та, у разі потреби, консультуємо його. 

На що ще звернути увагу при формуванні плантації?

- Дуже важливим моментом є догляд за нею – контроль бур’янів особливо у перший рік після закладання.  На жаль, у світі ще не створений гербіцид, який би убивав бур’яни та не шкодив енергетичній вербі – все необхідно регулювати індивідуально, в залежності від того, які домінують бур`яни. Слід попередньо дуже гарно працювати гербіцидами, але це не вирішує на 100% неприємностей із багаторічними бур’янами. Зі старту ми недооцінили цей фактор, тому доводилось ретельно контролювати  бур’яни у період вегетації верби.

Читайте також: Ефективна енергія: секрети прибуткового виробництва цукру

Як відбувається ріст  енергетичної верби  та коли можна збирати перший "урожай"? 

- Перший збір тріски можна проводити на третій рік після посадки. Ріст дуже залежить від погодних умов та дотримання технології, максимально на перший рік вона буде становити два метри. Але навіть метр деревини – це нормально. Головне, аби була приживаність самої верби – вона має бути не менше 85%. Хороші доглянуті поля та сприятливі погодні умови дають 98-99% приживаваності. 

Скільки тріски можна реально отримати з одного гектара плантації? 

- Перший збір тріски молодих плантацій ми розпочали у грудні 2014 року. Плануємо, що дорослі плантації будуть давати понад   20 тис. тонн на рік  зрілої плантації. За таких показників точка окупності вкладень  наступає на другий зріз урожаю, тобто на 6-7 рік після закладки плантації. З другого покосу господарство отримує прибуток.

Збір врожаю.

Чи потребує енергетична верба специфічної техніки?

- Початково ми планували брати техніку в оренду, але виявилось, що станом на 2011 р. ринок подібних послуг в Україні, на відміну від Європи, був абсолютно нерозвинений. У той час стрімко розвивався аграрний бізнес і компаніі стикались із дефіцитом техніки для своїх полів. У Польщі існують певні оператори, які приїздять, готують грунти, закладають плантації, проводять догляд плантацій, збирають твій урожай тріски і навіть продають його.

В Україні ми вимушені були купити власну техніку для закладення плантацій – машину  Egedal Energy Planter,  вартістю близько 110 тис. євро, а також комбайн John Deere 7300 із спеціальною жаткою для збору енергетичної верби Salix head HSAB. Використання комбайну дозволяє зібрати 1 га верби на годину. Це були достатньо великі капіталовкладення. Тож зараз ми надаємо послуги закладення плантацій та збору тріски тим господарствам, які цього потребують.  Адже купувати специфічну техніку для висадки енергетичної верби, що буде вирощуватись на території меншій пару тисяч га, нерентабельно.

Що відбуватиметься з плантацією після досягнення 25-річного віку?

- Далі плантацію, не зважаючи на те, що вона буде продовжувати плодоносити, рекомендують рекультивувати. Адже з часом процент виходу урожаю зменшуватиметься і з’являтимуться нові сорти, які даватимуть більш високий приріст, стійкі до температурних коливань та не вимогливі до грунту. Наприклад, зараз у розробці знаходиться сорт енергетичної верби, який дає процент вологості при зборі щепи 30%, натомість зазвичай  вона становить 50%.

Які іще енергетичні рослини ви пробували вирощувати? 

- Ми  два роки тому розпочали вирощувати енергетичну тополю та у цьому році плануємо  закласти плантацію павловнії для отримання ділової деревини.

Енергетична тополя.

Ваша основна мета – це отримання теплової енергії.  Хто є її споживачами?

- Ми бачимо великий внутрішній  попит на біомасу. Продаж тепла – це другий етап доведення енергетичної сировини безпосередьо до споживача. З допомогою наших партнерів ми виробляємо теплову енергію – спалюємо тріску у котельнях і отримуємо гігакалорії.

Маємо договори котелень з органами місцевої влади  Іваничівського району Волинської області – поставили  спеціальні твердопаливні котли, отримуємо  узгоджені тарифи на виробництво тепла та опалюємо тріскою соціальну сферу  – школи, лікарні та дитячі садочки. Перевага порівняно з іншими видами твердого палива полягає у тому, що її можна спалювати напряму без додаткових переробок.

Читайте також: Дотації замість пільг: чим замінюють спецрежим ПДВ?

Потрібно розуміти, що чим вища потужність котельні, тим вищий економічний ефект від спалювання тріски, котельні до 500 кВт це не той формат, під який потрібно використовувати тріску енергетичну вербу.  Найбільший економічний ефект у котельнях від 3  МВт, крім того вони менш чутливі до вологості сировини. Є такі котли, що спалюють і з 55% вологості,  інші – не більше 30%.  Щепа енерговерби завжди чиста, має певну фракцію, низьку зольність,  у ній немає домішків, тож можна бути спокійним за потрапляння сторонніх предментів у тому числі і металу до шнеків.

Зібрана щепа.

Наскільки більш дешевим є опалення тріскою, порівняно із традиційним газом?

- Економія є, і вона дуже суттєва. Ціна  тріски сьогодні становить від 200 до 300 грн за насипний куб, залежно від умов поставок. Проте це локальне виробництво та газова незалежність від інших країн та обставин. Так, всі не можуть одномоментно перейти  на "нові рейки" але, як на мене, спробувати варто.​

Тріску також можна пресувати чи пелетувати. Чи використовуєте ви ці способи?

- Так, тріску енергетичної верби можна і пресувати і пелетувати, проте ми не використовуємо ці способи. Пелетування чи пресування тріски використовують для більш ефективного транспортування сировини на більш довгі відстані.  Оскільки  ми працюємо за локальним принципом – тобто і виробництво тепла, і плантації знаходяться недалеко одна від одної, то ще один додатковій переділ виробництва зайвий. Також пелети доцільно використовувати, коли у котельнях немає достатньо  місця або умов для зберігання тріски, або вони мають не високу потужність. Цього року плануємо спробувати використовувати щепу для виробництва МДФ та ДСП панелей. Ц еще одне наше нововведення.

Зібрана щепа.

Ви згадували, що були спроби експортувати. Наскільки це вдалий напрямок?

- Так, ми експортуємо до Польщі, від  нас це близько 100 км і це ближче, ніж возити у Київ. У ЄС ціна на агробіомасу, до якої відносять енергетичну вербу, значно вища за відходи звичайної деревини. Адже це так звані відновлювальні джерела, законодавство у ЄС орієнтоване на підтримку цього напрямку Хоча ціна там вища, проте є бюрократичні перепони та складнощі роботи із нашою українською залізницею. В умовах мортаторіїв на деревину  ми на сьогодні не знаємо, що буде з тріскою – чи можна буде її експортувати. Хоча польский ринок біоенергетики досить розвинений і потужний, ми сподіваємось, що ринок біоенергетики України  буде розвиватись і ми зможемо всі наші врожаї біомаси перетворити у "зелену" енергію на  Україні.

Ірина Глотова

фото: надані ТОВ "Салікс Енерджі"