Лише 6 тис. га малопродуктивних земель на сьогоднішній день засіяні енергетичними рослинами

 «Питання енергетичної безпеки, які ми обговорюємо і підходи до якої ми розвиваємо в дискусіях спільно з «Energy Club», не можуть оминути розвиток біоенергетики», - повідомив Голова Держенергоефективності Валерій Безус, відкриваючи четверту дискусію із циклу професійних обговорень «Біоенергетика України», ініційованих разом із діловою спільнотою «Energy Club».

Цього разу було піднято тему “Багаторічні енергетичні рослини у контексті сталого розвитку та енергетичної незалежності: виклики та реалії”.

«Питання вирощування енергетичних рослин в контексті розвитку біоенергетики є важливим, але, на жаль, немає достатньої уваги, що відповідала б потенціалу. За даними, які ми маємо, лише трохи більше 6 тис. га малопродуктивних земель на сьогоднішній день  використовуються під енергетичні рослини», - повідомив В.Безус.

«Водночас, важливо звернути увагу на те, що розвиток вирощування енергетичних рослин не має конфліктувати з питанням продовольчої безпеки і використання наших аграрних потужностей для виробництва продуктів харчування», - застеріг Голова.

З іншого боку, в Україні є проблема з деградованими неродючими землями. Застосування малопродуктивним землям можна знайти саме у вирощуванні енергетичних рослин. Це також є одним із способів відновлення родючості таких земель.

На необхідності використати весь потенціал для енергетичної незалежності наголосив Тарас Висоцький – перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України: «Потрібно підключати усіх: аграрний бізнес, територіальні громади, органи місцевого самоврядування, профільні асоціації. Це має бути симбіоз і Мінагрополітики готове брати активну участь у розвитку цього напряму».

«Україна має всі можливості для розвитку біоенергетики, – підтвердив Микола Роїк, віце-президент НААН України, директор Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків. – Впродовж 15 років ми займаємося інтродукцією біоенергетичних культур. Маємо навіть українські сорти. Також розробили програму розвитку біоенергетики до 2035 року».

«Найбільш продуктивною культурою для твердого біопалива вважаємо місканстус, який на 1 га землі може забезпечити від 20 до 30 тонн сухої біомаси. У розрахунку на енергію це більше 10 тис. м3 газу», – розповів Михайло Гументик – завідувач лабораторією селекції і технологій вирощування біоенергетичних культур Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків НААН України.

Результати досліджень з вирощування енергетичних культур, збирання врожаю і його використання для виробництва теплової енергії представив і Станіслав Халін – директор УкрНДІПВТ ім. Л. Погорілого. Зокрема, адміністративні приміщення інституту опалюються твердопаливною котельнею, яка працює на січці міскантусу.

Втім, окрім успішних проєктів, учасники обговорили перешкоди, які виникають, і шляхи їх подолання.

«Для підтримки вирощування енергетичних рослин за участю представників Держенергоефективності було розроблено низку законопроєктів, роботу над якими  наразі необхідно актуалізувати», - зауважила Олена Ленська, директор Департаменту розвитку відновлюваної енергетики Держенергоефективності.

Пропозиції щодо розвитку цього напряму також висловили представники Держгеокадастру, Біоенергетичної асоціації України, компаній «Salix Energy», «RSJ Investment», «Miskanthus Group».

Серед озвучених пропозицій – прозорі та чіткі умови довгострокової оренди маргінальних земель, прогнозований розмір орендної плати, стабільні тарифи на теплову енергію, створення біржі біопалива як зрозумілого ринку збуту продукції, пільги для бізнесу та домогосподарств та багато інших.

«Здавалося б, створення енергетичних плантацій – це приваблива справа:  один раз проінвестував і 25 років отримуєш врожай. Проте це капіталоємний процес, що вимагає мотивації інвестора та стабільних умов», - повідомила Ірина Гнап, директор компанії «Salix Energy», що має найбільші у Східній Європі плантації енергетичної верби.

Підсумовуючи, Валерій Безус наголосив, що необхідно консолідувати зусилля усіх для напрацювання прагматичних пропозицій щодо подолання бар’єрів, які перешкоджають розвитку цього напряму та біоенергетиці у цілому.