Легкі інвестиції, або чому аграрії погоджувались платити податки авансом

У 2019 році бюджет країни наповнюватиме стара податкова система, за якої понад $5 млрд як дивіденди можна вільно вивести з економіки України на Кіпр. При цьому, аби забезпечити 1,2 трильйони гривень на витрати, Нацбанку доведеться додрукувати 2 мільярди гривень. Але ВР могла би погодитись 22 листопада на зміну фіскальної системи, і замість легальних прибутків підприємств ДФС почала б оподатковувати гроші, що виводяться закордон. Це означало би запровадження податку на виведений капітал (ПнВК).  Аби добитись такої реформи, український бізнес, зокрема аграрний, вперше у своїй історії був готовий заплатити державі податки авансом, про що написав в окремому листі парламентарям.

Зокрема, як заявляв 19 листопада заступник голови Всеукраїнської Аграрної Ради Михайло Соколов, підприємці всієї України пропонували виплатити авансом у держбюджет 45 мільярдів гривень. Це допомогло б покрити можливі втрати казни після заміни податку на прибуток податком на виведений капітал (ПнВК) для всіх бізнесменів України (такий формат оподаткування зараз використовують в Грузії та Литві).

«Мова йде про запровадження авансових платежів, які будуть сплачуватись протягом кількох років у розмірі мінімум 50% від заміненого податку на прибуток. Український бізнес вцілому готовий до цього кроку. Так, для нас це додаткове навантаження, але ми вважаємо, що ця жертва неспівставна з тим результатом і тією користю, яку отримає уся українська економіка, суспільство і країна від ПнВК», - сказав Соколов. Експерт нагадав, що перехід на ПнВК передбачає поданий до ВР законопроект №8557, одним із розробників якого була ВАР. Ухвалення документу стримує страх Мінфіну недоотримати 90 мільярдів гривень доходів держскарбниці у 2019 році, піковому за виплатами по держборгу.

Виплата 45 мільярдів гривень авансового платежу заради запровадження ПнВК стала би для українських підприємців не актом благодійності, а інвестицією у розвиток власного бізнесу. Про це свідчать слова віце-президента Українського союзу промисловців і підприємців Юлії Дроговоз. «Ця модель підтримується внутрішніми інвесторами, які бачать для себе можливість об'єктивно використовувати свої кошти. Це дозволить їм не лише утримувати свій бізнес на плаву, а й розвивати його, тим самим розвиваючи економіку України», - сказала Дроговоз.

Аби добитись переходу на ПнВК всіх видів та категорій підприємств, аграрії також готові повністю відмовитись від дотацій із держбюджету, а зекономлені таким чином 6,7 млрд грн пропонують використати на компенсацію втрат державної казни. «Аграрії вважають, що краще взагалі не отримувати державну допомогу, аніж залишати її такою, якою вона є на даний момент. Тим більше, якщо ми витратимо ці кошти на ті напрямки, які дійсно дадуть результат для розвитку економіки та зростання майбутніх здорових поколінь», - прокоментував заступник голови ВАР. Свої наміри учасники бізнес-асоціацій підкріпили зверненням до очільників МВФ із проханням підтримати запровадження ПнВК саме за версією законопроекту №8557. Також – проханням до парламентарів не ухвалювати держбюджет-2019 без схваленого переходу із податку на прибуток до податку на виведений капітал.

Нагадаємо, на дотації аграріям у держбюджет 2018 року заклали 6,7 млрд грн, з яких витратили лише третину на початок листопада. У 2019 році на агродотації виділять лише 5,7 млрд грн.

Читайте також: Пряма служба: чого чекати аграріям від переходу ДФС в управління Гройсмана?

Податкова подушка безпеки

Мотивацію аграріїв підтримувати ідею переходу на ПнВК Соколов пояснює наступним чином. Формально, українські аграрії не є платниками податку на прибутку: підприємства АПК працюють на 4 групі спрощеного оподаткування, тому сплачують до казни єдиний платіж у 0,95% від показника нормативно-грошової оцінки, або ж в середньому 270 гривень з гектару. Такий платіж заміняє аграріям одночасно і земельний податок, і податок на прибуток. Цікаво, що у проміжку 1 січня 2015 – 1 січня 2018 року платежі аграріїв на 4 групі спрощеного оподаткування виросли від 120,4 млн грн до 4,93 млрд грн. Про це свідчать зведені дані Державної фіскальної служби, що є у розпорядженні Agravery.com.

Якщо на думку фіскалів, сільське господарство займає менше 75% в структурі виробництва агропідприємства, то таке господарство має сплачувати податок на прибуток у 18% та земельний податок на загальних підставах. За проміжок 1 січня 2015 року – 1 січня 2018 року відрахування аграріїв за податком на прибуток виросли від 343,9 млн грн до 634,6 млн грн, за земельним податком – від 45,2 млн грн до 186,6 млн грн. Більш того – час від часу депутати ВР пропонують взагалі скасувати спрощену систему оподаткування, і так примусити усіх аграріїв сплачувати 18% податок на прибуток. Мінімізувати витрати землеробів у такому випадку міг би перехід на ПнВК. «Фактично, податок на виведений капітал для агровиробників буде тим же самим, що і 4 група спрощеного оподаткування для агровиробників. Різниця лише у тому, що спрощене оподаткування отримає вся економіка України», - деталізував заступник голови ВАР.

Ні крихти на Кіпр

У свою чергу, середній та великий «неаграрний» бізнес сподівається, що перехід від податку на прибуток до податку на виведений капітал допоможе заощадити кошти на розвиток підприємств.

Поки що українські бізнесмени повинні сплачувати 18% із будь-якого прибутку підприємства, тому не мають коштів на розвиток власної справи. При цьому значні суми коштів вимиваються з економіки України під виглядом сплати дивідендів; на такі виплати ставка податку коливається від 0% до 12%. При цьому, як свідчать дані Держстату, податківці регулярно завищують належну до сплати суму податку на прибуток. Якщо за 2017 рік прибуток всіх підприємств України сумарно виріс на 36,2% або до 457,3 млрд грн, то фінансовий результат до оподаткування виріс одразу на 63% або до 153,2 млрд грн. При цьому загальний обсяг капітальних інвестицій у розвиток підприємств в Україні у 2017 році виріс на 22%, або до 412,8 млрд грн, а сума виведених на Кіпр коштів склала $5,3 млрд. Рівень зносу виробничого обладнання вцілому по економіці України складав 56%, у переробній промисловості зокрема – 75%.

Після переходу на ПнВК українські бізнесмени сплачуватимуть податок на прибуток лише тоді, коли всі зароблені гроші буде використано не на розвиток підприємства, а лише на виплату дивідендів інвесторам. Тобто, якщо ВР ухвалить законопроект №8557, то податку на прямі виплатм частки отриманого прибутку інвесторам складатиме 15%, податок на «операції прирівняні до виведення капіталу», як то купівля товарів у фізичних осіб-підприємців або переказ коштів на рахунки іноземних банків – 20%, податок на виплату боргів пов’язаним особам-нерезидентам – 5%, пояснив співавтор законопроекту №8557 та партнер компанії «КМ Партнери» Олександр Шемяткін.

Такі законодавчі новації, за словами економіста IMF Group Григорія Кукурузи, забезпечать $2 мільярди інвестицій у розвиток економіки України виключно за рахунок власних коштів українського бізнесу. Економіст нагадує, що Грузія запровадила податок на виведений капітал у 2017 році. Буквально за рік грузинські підприємці збільшили інвестиції у розвиток власної справи на 1,3% від ВВП. Очікується, що співвідношення капітальних інвестицій до ВВП за 2017-2022 роки виросте від 33,7% до 37,4%. При цьому у 2017 році держказна країни зібрала 11,76 мільярдів ларі, що на 0,4% більше від запланованого та на 14% більше від результату 2016 року. Цікаво, що спочатку МВФ виступав проти переходу Грузії від податку на прибуток на податок на виведений капітал. Втім, після такої успішної реформи МВФ вважає Грузію перспективним партнером, тому охоче виділяє валютні транші.

Читайте також: Страх старості, або як реформувати пенсійну систему без шкоди для агробізнесу?

Перший не впорався із фінансистами

Ідею запровадження податку на виведений капітал підтримує не лише бізнес та експертне середовище, але і глава держави Петро Порошенко. Саме президент України подав у липні цього року до парламенту законопроект №8557. Втім, найактивнішим опонентом переходу на ПнВК став Мінфін – орган влади, що відповідає за фінансову та податкову політику. Його опір поки що не вдалось подолати ані бізнесу, ані парламенту. Зокрема, 6 вересня цього року в інтерв’ю одному із інтернет-видань заступник міністра фінансів Сергій Верланов заявив, що Мінфін не підтримує запровадження ПнВК через можливі значні втрати бюджету - втрати казни у перший рік реформи можуть скласти від 25-30 млрд  грн  до 42-46 млрд грн. При цьому, як наголосив урядовець, посилатись на успішність реформи в Естонії та Грузії недоречно. Зокрема, Естонія пройшла через непрості обговорення із зацікавленими сторонами всередині країни і ззовні та навіть судові процеси у Європейському суді справедливості як держава-відповідач за своє рішення щодо введення цього податку. Тому уряду країни доводиться постійно коригувати модель роботи ПнВК для своєї економіки. У свою чергу, Грузія не просто відмовилась від оподаткування прибутку, але й запровадила жорсткий контроль за фінансовими транзакціями всередині країни. У свою чергу, Україна не може запровадити серйозного контролю за рухом фінансів всередині нашої економіки.

7 листопада податковий комітет ВР мусив відстрочити ухвалення рішення по законопроекту №8557. Причиною цього став факт, що погоджений Мінфіном та МВФ варіант нейтрального для бюджету запровадження нового податку, «є неприйнятним ні для авторів законопроекту, ні для бізнесу в цілому», йшлось у повідомленні прес-служби комітету. Як наступного дня пояснила прес-служба Мінфіну, МВФ погодив перехід на ПнВК лише малого та середнього бізнесу із річним доходом до 200 млн грн. При цьому компенсатором стане авансова сплата у розмірі 50% податку на прибуток за 2018 рік саме лише для малих та середніх підприємств. У свою чергу, 4,5 тисяч крупних компаній і далі залишаться платниками податку на прибуток. У Мінфіні наголошують, що на великі підприємства  припадає лише 2% всіх платників податків, хоча такі виробники забезпечили у 2017 році 85% всього отриманого податку на прибуток. Якщо ж дозволити перехід на ПнВК для всіх категорій бізнесменів, то держбюджет у перший рік реформи втратить 46,7 млрд грн.

Тому, як зауважив заступник голови Спільного представницького органу сторони роботодавців на національному рівні Сергій Біленький, бізнес мусив самостійно запропонувати власні компенсатори для введення ПнВК. «Найгірший варіант, який може бути, - органи влади самі вигадають компенсатори без попередніх консультацій з бізнесом, що призведе до дискредитації усієї ідеї введення податку на виведений капітал», - сказав Біленький.

Читайте також: Служба спотикання, або чим парламент замінить податкову міліцію?