Керівник R&D центру агрохолдингу «Мрія»: В Україні інноваційні технології застосовують більше, ніж у Європі

Створення в агрохолдингу «МРІЯ» Управління агрономічної експертизи (research & development)  дозволило  вивести пошук та втілення інновацій на новий рівень – тепер робота по пошуку, відбору та впровадженню найкращих  світових технологій відбувається планово, а основним замовником новинок виступає Виробничий департамент компанії. Про кошторис на інновації, проблеми БПЛА (безпілотних літальних апаратів) та пошук співробітників-однодумців, які тестують технології, у інтерв’ю Agravery.com розповів очільник центру Олександр Хмелюк.

R&D (research & development) центр почав працювати у «Мрії» з кінця 2017 року. Розкажіть, які результати було досягнуто?

- Наш центр розпочав роботу наприкінці 2017 року. Ідея з’явилась тому що компанія активно рухається у бік точного землеробства. За останні декілька  років ми зробили декілька важливих кроків – спочатку об’єднали поля підприємства у масиви, проте користувались однією технологічною картою на певну культуру на весь агрохолдинг. У минулому році розробили технологічну карту для масиву полів, а у поточному – технологічну карту під кожне окреме поле.

Читайте також: Зникаючий клас: чи вдасться Україні відмовитись від молока другого ґатунку?

Це дало можливість реалізувати потенціал кожного поля, і ті з них, що мають більший потенціал, мають більш інтенсивну технологічну карту, вищу планову урожайність, а у тих полів, де внаслідок різних причин нижчий потенціал, технологічна карта більш екстенсивна.

Зараз ми ідемо далі і максимально хочемо вивчати і контролювати кожну ділянку поля і, завдяки новим технологіям, можемо це втілити, проте для цього потрібно робити велику кількість обстежень та аналізів, що зробити за допомогою «рук» агрономів надзвичайно складно і довго. Тому і виникла необхідність пошуку нових інструментів. Виходячи із цих міркувань з’явилась ідея створення дослідницького R&D  центру.

Яка мета ставилась перед вами, як керівником центру? Який KPI має бути?

- Одне із головних завдань R&D  центру - це пошук інструментів для оперативного та у великій кількості збору необхідної аналітичної інформації та нових технологій для ефективного точного землеробства. У мене не один KPI, а цілих п’ять – по кожному проекту окремо, і всі вони мають вийти на певний рівень до кінця цього календарного року.

Розкажіть про ці проекти більш детально? У чому вони полягають?

- Перший проект по моніторингу полів та безплотним літальним апаратам (БПЛА). Як ви знаєте, цього року ми придбали безпілотник, за допомогою якого робимо дистанційне зондування та дослідження площ, також тестуємо декілька компаній, які надають послуги супутникового моніторингу полів. Другий – змішувальна станція та її адаптація до наших вимог. Третій – це управляння якістю ґрунтів, контроль рівня рh шляхом внесення вапнякового борошна та дефекату, який ми будемо забирати із цукрових заводів. У межах даного проекту вивчаємо можливість створення власної лабораторії для аналізу ґрунту. Четвертий – це дослідження ефективності використання ЗЗР та добрив, випробування сортів та гібридів.

Читайте також: Незваний гість: чи потрапить пташиний грип з Росії в Україну?

Ну і останній - це «Планшет агронома», основним завданням якого є оптимізація робочого часу агронома та підвищення оперативності отримання інформації для аналізу та прийняття управлінських рішень.

Навіщо було зроблено змішувальну станцію? Якого ефекту від неї очікуєте?

- На території західної України, де ми працюємо, практично скрізь маємо проблему з якістю води для внесення ЗЗР. Для підвищення ефективності ЗЗР, контролю їх використання та точного дозування під час кожної заправки оприскувача ми вирішили використовувати змішувальні станції. Минулого року ми закупили одну українського виробництва, проте із іноземних комплектуючих.

Далі ми її доукомплектовували самостійно під потреби підприємства і розмістили біля центрального складу ЗЗР, створивши змішувальний вузол.  Все починається із підготовки води та приведення до норми її кислотності та жорсткості, далі маємо накопичення води, аби вона прогрівалась і не була холодною після потрапляння із свердловини.

Маємо триденний запас води, і у випадку, якщо щось станеться із свердловиною і вона потребуватиме ремонту, можемо не хвилюватись, що роботи у полі припиняться. Ну і власне сам змішувальний вузол, який дозує точну кількість ЗЗР у робочому розчині згідно рецептури, відміряє точну кількість ЗЗР з похибкою +/- 1%.  Управляється система з пульту керування у автоматичному режимі, тож людський фактор виключено. 

Перший запуск змішувальної станції відбувся наприкінці травня, наразі вона працює у тестовому режимі. Почали використовувати її із менш ризикових робочих розчинів, аби не було ризику приміром «спалити» культуру. На кінець липня ми плануємо вийти на роботу у штатному режимі. До кінця цього року ми перевіримо ефективність робочого розчину у полі,  порівняно з заправкою вручну. Будемо випробовувати зменшення доз внесення ЗЗР, адже зараз працюємо в основному із середніми та максимально дозволеними нормами внесення засобів захисту.

Хочемо без втрати ефективності мінімізувати норми ЗЗР за рахунок якісно підготованої води та більш точного дозування препарату. Ми підрахували, що навіть 5-10% економії ЗЗР завдяки використанню змішувальної станції дозволять окупити її за рік використання на площі близько 6 тис.га. Якщо наш експеримент буде вдалим, у наступні роки плануємо обладнати змішувальні станції на кожному блоці, тобто запустити 15 нових станцій.

Скільки людей працюють у центрі? Які їхні функції?

- Постійно працюючих двоє – я та агроном-дослідник. По кожному із наших проектів створюються так звані «робочі групи» із числа фахівців компанії – приміром, ІТ відділу, GPS-відділу, агрономічної та технічної служб, ми всі разом беремо участь у реалізації конкретного проекту. 

Який із проектів ви вважаєте найбільшим успішним?

- На мій погляд, це проект по дослідах. Він отримав високу оцінку як наших зовнішніх консультантів, так і компаній, продукти яких ми випробовуємо. Такого рівня демо-поля закладені тільки у їх дослідних центрах. Ми все робимо згідно методик, щонайменше у трикратній повторності, з повною рендомізацією ділянок. Такий підхід до дослідів у господарствах застосовують вкрай рідко. 

Читайте також: Завод «Ензим»: Про мікробів на чистоту

Ми це робимо, бо хочемо отримати результати і зробити об`єктивні висновки, а не просто робити дослід заради досліду. У нас є досліди різних напрямків – один із них це демо, де ми випробовуємо сорти та гібриди основних наших культур, щоб мати об’єктивну оцінку і на наступні роки знати, чи застосовувати їх у товарних посівах. Наступний напрямок – це норми азотних добрив.

Випробовуємо різні культури у різних зонах, в яких працюємо, вносимо у діючій речовині від нуля до 400 кг на гектар аби визначити пік внесення азоту, коли він є ефективним та дає віддачу. Наступний багаторічний дослід – це строки та норми висіву, він  також закладається у різних ґрунтово-кліматичних умовах. Останній напрямок – це випробування засобів захисту рослин. Ми випробовуємо їх у порівнянні один з одним або із нашою базовою техкартою. Таким чином ми будемо наповнювати нашу базу даними про ефективність препаратів. Це полегшить планування техкарт на наступні роки, коли ми будемо точно знати, що той чи інший препарат достатньо ефективний саме на наших землях.

А невдалий досвід інтеграції якоїсь із технологій у холдингу розкажете? Що пішло не так?

- У дослідницькій роботі і негативний результат – це також результат. Приміром наш досвід по безпілотному літальному апарату. На сьогодні ми робимо обльоти території холдингу і дані передаємо зовнішній компанії для аналізу.  Перед початком роботи вони запевнили, що зможуть рахувати густоту посівів, проте виявилось, що ця технологія у них ще не зовсім відпрацьована, є певна розбіжність і вони допрацьовують своє програмне забезпечення.

Я не готовий сказати, що це невдалий досвід, просто невелика тимчасова перепона, яка буде незабаром усунена. Ми  продовжуємо обстеження на чотирьох культурах на площі у 3800 га із розміром пікселя 8х8 см. Уже завершуємо другий обліт і будемо проводити їх періодично аж до збору культури і збирати статистику. Зараз у галузі БПЛА з’являється чимало українських та іноземних стартапів, тож я переконаний, що нашу базу буде кому аналізувати.

Як ви ставитесь до нових правил для роботи БПЛА, які нещодавно видала «Державіаслужба»? Чи скоригують вони використання агрохолдингом безпілотника?

- Так, ми потрапляємо у категорію тих апаратів, яким заборонено літати без окремого дозволу – вага нашого безпілотника 3,5 кг, і по висоті, і дальності польоту це значно більше, аніж дозволено новими правилами. Наші юристи вивчали це питання, поки що цей порядок  не затверджено Мінюстом та ми можемо літати, як і робили це досі.

Читайте також: Міфи про захист: чому варто використовувати десиканти?

Після затвердження все стане складніше, адже невідомо, як на практиці буде проходити процедура отримання дозволів на польоти. Якщо це зведеться просто до інформування у «Аерорух» за день до польоту – проблем немає, а от якщо  перетвориться у бюрократично-паперову тяганину, використовувати безпілотник стане значно важче, або не можливо.

Знаю, що було заплановано побудувати цьогоріч власну лабораторію для аналізу ґрунтів. На якому етапі проект?

- Поки що ми знаходимось у пошуку лабораторії та відповідного обладнання для неї. Річ у тому, що класичні методи аналізу занадто тривалі у часі і якщо аналізувати всі поля холдингу, тим більше ділити їх на сектори, то кількість проб росте у геометричній прогресії, жодна лабораторія не впорається. Тому їх треба обладнувати дві або три. Зараз ми шукаємо інструмент, який давав би змогу у великій кількості зразків проводити аналіз на основні елементи живлення. Це може бути метод експрес-аналізу, він буде не надто точний – похибка становитиме 10-15 пунктів, але цього буде достатньо для прийняття оперативного рішення на великій площі.

Те обладнання, яке ми тестували у поточному році, дуже добре корелює з класичними лабораторіями по рН та вмісту гумусу, проте зовсім не корелює по фосфору і калію, а це елементи заради яких виникла необхідність. Тож ми відмовились від придбання цього обладнання, наші колеги допрацьовують програмне забезпечення. Даний аналіз ґрунтується на кореляційних зв’язках і для підвищення його точності недостатньо зібраної в Україні статистики.

Поки що ми будемо користуватись послугами зовнішніх лабораторій і обов`язково робити аналіз ґрунту під найбільш затратні культури: цукровий буряк та картоплю. Зараз нами проведено аналіз урожайності полів, починаючи з 2015 року, і виявлено поля, які мають регулярно низьку або регулярно високу урожайність порівняно із іншими у межах адмінради. Ми хочемо встановити причину та усунути її або використати на інших полях, якщо ми говоримо про позитивний фактор.  Загалом, аналіз ґрунту робитиметься на 20 тис. га холдингу.

Скільки коштів виділено «Мрією» на інновації та дослідження, чи можете ви збільшувати цю суму?

- Виділено близько 2,5 млн грн на проект змішувальної станції, близько 7,65 млн на проект по управлінню якістю ґрунтів, зокрема на розкислення ґрунтів  Ці суми є сталими, бюджет було затверджено на початку року. В усіх випадках кошти виділяються Бюджетним комітетом холдингу після обґрунтування.

Де берете ідеї нових технологій, та з ким співпрацюєте у напрямку впровадження інновацій? Де отримуєте інформацію про новинки?

- Основним замовником технологій є наш Виробничий департамент. У разі виникнення якоїсь проблеми чи необхідності автоматизації чи пошуку інструментів для підвищення ефективності роботи. Вони дають запит на вирішення даної проблеми. Я самостійно відвідую багато виставок і в Україні, і за кордоном, бачу різні новинки, відповідно, даю запит до Виробничого департаменту чи ця технологія чи послуга може бути їм корисною. Зараз багато компаній самі звертаються до нас із пропозиціями тестування їх технологій чи продуктів. Це теж дає нам поштовх для розвитку.

Яких сучасних технологій, на ваш погляд, в Україні не вистачає?

- Я не знаю, яких інноваційних агротехнологій в Україні не застосовують чи не пробують впровадити. Скажу навіть більше, в Україні це роблять набагато більше, ніж у Європі.  У своїй більшості європейські фермери мають малі масиви землі до 100 га, і 90% із них є консерваторами, вони мало цікавляться технічними новинками, особливо ІТ. Для них це дорого, з великим терміном окупності, і перспективи у таких інноваціях вони не бачать. Іноді доходить до смішного – приїздиш до ЄС переймати досвід, а у результаті ділишся власними здобутками та ноу-хау.

Фермери не хочуть впроваджувати технології саме через те, що вони затратні. На ваш погляд, для яких господарств використання сучасних технологій це виправданий крок, а для яких ні? Чи для всіх потрібно?

- Для всіх господарств  застосування нових технологій є виправданим кроком. Десь у далекому 2005 році, коли в Україні розпочинались розмови про точне землеробство, більшість компаній, які продавали обладнання для цього, говорили про економію ресурсів. 

Проте, якщо співставити вартість обладнання із економією, виявлялось, що воно може окупитися хіба що за десятки років. Мета точного землеробства – це точно не тільки економія, основна мета – з кожної ділянки поля отримати максимальний урожай, тобто реалізувати  потенціал, отримавши прибуток. Тому поки у свідомості фермера не зміниться усвідомлення, що точне землеробство – це філософія та спосіб ведення бізнесу, а технологічні рішення – це інструменти, завдяки яким ви досягаєте максимального ефекту, доти вони і будуть поділяти на «дорого» і «дешево». Важко переконати, що варто це робити поки не спробуєш.

Часто доводиться чути, що проблема у впровадженні технології полягає саме у супротиві персоналу. Як «Мрія» із цим бореться?

- Скажу чесно, на початку реалізації цих проектів складалось враження, що вони потрібні лише керуючій компанії. Був певний супротив, агрономи звикли їздити по полях, і казали, що у них немає часу сидіти за комп’ютером і дивитися на знімки з безпілотника чи заповнювати дані у «Планшеті агронома».

Якось у соціальній мережі я побачив  вислів Стіва Джобса: «Якби ми проводили опитування споживачів, який саме вони телефон хочуть, то ми б ніколи не зробили чогось нового. Треба придумати, реалізувати і продемонструвати людям технологію, а коли вони почнуть користуватись, то зрозуміють як це зручно».

Читайте також: Микола Сафонов: Збільшення попиту на органічні продукти може бути лакмусовим папірцем розвитку економіки

Я змінив  підходи, почав працювати за таким принципом. Залучив до себе у команду молодих прогресивних агрономів. Просто беру авто, ноутбук і їду до них на блок, демонструю новинку, слухаю їхні коментарі, отримую зворотній зв'язок. Таким чином ми разом тестуємо ту, чи іншу технологію та, за необхідності, допрацьовуємо її. Таким чином я маю підтримку від агрономів і проект набагато легше просувати для решти персоналу.

Які перспективи вашого центру, яким він має стати у майбутньому?

- Не люблю прогнозів, але тим не менше. Наші досліди, моніториг БПЛА залишаться і у майбутньому. Ми хочемо максимально відійти від впливу людського чиннику на виробничий результат, і отримувати об’єктивну цифрову інформацію, яку можна буде аналізувати за допомогою програмного забезпечення. Таким чином можна буде швидко та ефективно приймати ефективні управлінські рішення.