Керівник проекту Твінінг: За роботу із отрутохімікатами без дозволу буде передбачений штраф або кримінальна відповідальність

Проект ЄС Твінінг з наближення законодавства України до законодавства ЄС у сфері захисту рослин і здоров’я рослин, поліпшення пов’язаних інспекцій та лабораторних служб – так звучить офіційна назва проекту вартістю 2 мільйони євро, що почав працювати в Україні 13 березня 2017 року. Його задача - врегулювати законодавство України у галузі захисту рослин, зробити ринок пестицидів прозорим та побороти контрафакт, частка якого за даними ФАО складає близько 30%. Свою роботу проект закінчує 13 грудня 2018 року. 

Райвіс, розкажіть про сам проект, які його основні напрямки роботи?

- У проекті передбачено три основні напрямки роботи. Один із них - це зближення українського законодавства у сфері захисту і карантину рослин до європейського. Для цього ми розробляємо новий закон про захист та карантин рослин. Він наразі знаходиться на завершальному етапі. Українські юристи адаптують його до юридичної системи України, після чого він буде направлений на обговорення та погодження із зацікавленими сторонами та відомствами.

Другим напрямком є навчання фітосанітарних інспекторів з питань фітомоніторингу, захисту і карантину рослин на основі передового європейського досвіду. Третій напрямок – навчання працівників контрольно-токсикологічних лабораторій та відділів аналітики пестицидів при фітосанітарних лабораторіях, допомога у підготовці отримання сертифікату ISO 17025 та консультація по роботі з новим обладнанням.

Чим ще займається проект в Україні?

- Важливим для нас напрямком стала кампанія «СТОП нелегальні засоби захисту рослин». Ми створили брошури та ряд відео, у яких спеціалісти різних галузей розповідають про негативний вплив фальсифікованих пестицидів. Ми випустили сім відео з лікарем, екологом, фермером  та іншими експертами, які розповідають про вплив підробок на організм людини та їх роботу. Проводили семінари, на які запрошували європейських та українських експертів. Спілкувались із сільгоспвиробниками на днях поля. Показували наші матеріали, на що фермери нам зауважували, - «усе це, звісно, добре, але де нормальне законодавство, яке буде цьому протидіяти, а то зараз, навіть якщо і впіймають кого, то дадуть невеличкий штраф і відпустять». І ми їх розуміємо, але, на жаль, робота над новим законодавством іде не так швидко, як би нам хотілось.

Також ми працюємо над тим, аби знизити використання пестицидів. Ми прагнемо запровадити стале використання отрутохімікатів в Україні, коли господарство діє не по схемі, де передбачено дві фунгіцидні та дві інсектицидні обробки, а використовує пестициди лише за необхідністю.

Проект Твінінг закінчує свою дію у грудні цього року, чи плануєте ви продовження терміну дії проекту в Україні?

- Ми вже готуємо документи для того, аби продовжити термін дії проекту ще на пів року, до 12 червня 2019 року. Ми обговорювали таку можливість з українською та європейською сторонами. Вони не проти і продовження проекту цілком можливе. У нас вже є бачення того, чим ми будемо займатись у разі продовження. По-перше, ми б хотіли ввести паспортизацію рослин. Для цього потрібно буде переглянути існуючий порядок реєстрації осіб, що займаються вирощуванням посівного та посадкового матеріалу. Також ми плануємо змінити процедуру перевірки засобів захисту рослин при імпорті, ми вважаємо, що це дозволить зменшити потік контрабандних пестицидів в Україну. Окрім того, плануємо продовжити навчання спеціалістів, що працюють у лабораторіях, про які я говорив раніше.

В Україні можуть траплятися випадки, коли підробку конфіскували, відвезли її на склад, а через якийсь термін вона знов з’являється на ринку. І проблема в тому, що немає де утилізувати такі препарати. Як із цим справляються в Латвії?

- В Латвії немає власних потужностей для утилізації такої продукції, тому ми домовились із усіма гравцями ринку, що якщо виявляється контрафакт і він копіює саме їх препарат, то ця компанія бере на себе усі витрати з утилізації цих продуктів. Але у нас невелика країна і об’єми контрафакту значно менші, мова йде про виявлення невеликих партій у кілька каністр. Тому для компаній це не так дорого. А от що робити у випадку України, коли партії можуть бути по декілька тон, це питання. І відповідь на нього має знайти сама держава.

Наразі ситуація із покаранням за виготовлення чи розповсюдження контрафакту дуже важка. Злочинців не можуть притягнути до кримінальної відповідальності через недоліки у законодавстві, та і штрафи, які вони отримують, зовсім неспівмірні з тією шкодою, що вони завдають. Чи буде у новому законодавстві передбачена кримінальна відповідальність за виготовлення або розповсюдження фальсифікованих ЗЗР?

- За розповсюдження контрафактних пестицидів буде передбачене адміністративне покарання. Щодо кримінальної відповідальності сказати не можу. В європейському законодавстві немає чіткого визначення розміру покарання, там написано, що воно має бути адекватним, виходячи з тяжкості злочину та фінансового стану країни в цілому. Тобто у Латвії за той самий злочин буде інший штраф, ніж у Німеччині чи Франції. Але це не буде штраф у розмірі 17 гривень за мільйонні оборудки, він буде адекватним тяжкості злочину. А от за виробництво таких препаратів, звісно що, має бути кримінальна відповідальність. Але ми не можемо вказувати, які мають бути штрафи в Україні, це має вирішити країна самостійно, ми лише радимо і розповідаємо, як це діє на прикладі країн-членів Європейського Союзу.

А хто в Латвії приймає рішення про визначення розміру штрафу?

- У нас процес відбувається таким чином. Інспектор фітосанітарної служби, виявивши порушення, відкриває справу, збирає усі докази та подає їх на розгляд керівнику регіонального відділу. Він, розглянувши усі матеріали справи, приймає рішення про суму штрафу. Це рішення може бути оскаржене, якщо обвинувачений із ним не погоджується. Тоді його розглядає головний інспектор, якщо і його рішення не буде влаштовувати звинуваченого, той звертається до суду. В Україні ця система діє дещо інакше, тут у інспекторів значно менше повноважень. На нашу думку, це доволі важка і не зовсім ефективна система. Наприклад бувають випадки, коли рішення про арешт або конфіскацію продукції має бути прийняте  одразу на місці, а не після звернення до правоохоронних органів чи рішення суду. А в Україні можлива ситуація, що інспектор виявив виробництво фальсифікованої продукції, повідомив про це, а підприємство ще якийсь час працює та випускає на ринок контрафакт.

А чи не може бути у такій системі корупційної складової, наприклад, виявили порушника, завели справу, він приходить до регіонального інспектора і каже - «усі ми люди, в усіх є сім’я, давай ти мені допоможеш, а я допоможу тобі і закриємо цю справу»?

- Латвійське законодавство побудоване так, аби таких ситуацій майже не виникало. Усі рішення мають бути переглянуті головним інспектором, або юристами, і у разі виявлення факту корупції людину звільнять і притягнуть до суду. Тому хабаря доведеться давати дуже широкому колу людей. Та і культура в Латвії за останній час значно зросла.

А хто в Латвії контролює інспектора, який приймає рішення про відкриття справи? Чи є у нього можливість отримати хабаря за те, аби він закрив очі на виявлення контрафактної продукції? Чи може вони ходять із відеореєстраторами, як наші поліцейські?

- Ні, ми не користуємось відеореєстраторами. І такі ситуації корупції можуть бути, я не виключаю таку можливість. Відеореєстратор був би, мабуть, непоганим рішенням. Давайте я розповім вам як працює інспектор в Латвії. У нього є план, що він має перевірити за місяць. На кожну перевірку складається акт, частину документів з господарства завжди хтось перевіряє, чи немає там якоїсь помилки. Окрім того, в інспекторів є позапланові перевірки, на які вони їздять по двоє, ходять на ринки, і в такому разі хабаря вже треба давати на двох. До того ж, Латвія маленька країна і в разі чого, одразу усі про усе знають. Чутки ширяться дуже швидко. Приведу приклад із поліцейськими, що працюють на дорогах, раніше усі знали, що за п’ятірку чи десяточку можна вирішити будь-які проблеми, тепер цього немає, за поліцейськими стежать, надсилають до них «підсадних качок», які спеціально будуть намагатися дати хабаря – і поліцейські бояться брати хабарі. Окрім того, якщо виявляють корупціонера, то це освітлюється в усіх ЗМІ. За дачу хабаря в нас також передбачена відповідальність. Навіть кримінальна. Досить часто пишуть у ЗМІ про те, що п’яний намагався дати хабаря наприклад у 800 євро, аби його відпустили.  В нас у колективі був випадок, яким я не пишаюсь: через корупцію звільнили майже весь регіональний відділок та відкрили проти них кримінальну справу.

Вони, мабуть, зробили щось дуже серйозне?

- Ну як вам сказати, не особливо. Вони надавали одному експортеру сільгосппродукції пріоритет у фітосанітарних перевірках. Тобто його першим перевіряли при відправці товару на експорт, або взагалі не перевіряли, і цей клієнт платив певні гроші за кожну перевірену таким чином машину. Усю цю схему вирахували, задіяних працівників звільнили і судили, але до тюрми ніхто не потрапив, керівник відділення отримала умовний строк, а інші сплатили штрафи. Але це пощастило, що викрили цю схему, адже якщо люди змовляються і не допускають витоку інформації, то таку махінацію дуже важко викрити.

Повернемось до законопроекту. Наразі, після закону про дерегуляцію, на ринку ЗЗР відсутній будь-який контроль. Не потрібно отримувати допуск для роботи із пестицидами, не потрібен дозвіл на роботу з фумігантами та на продаж отрутохімікатів на ринку. Чи передбачає ваш законопроект виправлення цієї ситуації?

- Наразі на ринку немає ніяких рамок, нічого не контролюється. І не дивно, що процвітає контрафакт, люди собі думають, чому б і не заробити, все одно ніхто нічого не контролює. Тому, звісно, ми б хотіли, щоб контроль було відновлено. По-перше, ми хочемо запровадити навчання усіх, хто стикається у своїй роботі з пестицидами: це сільгоспвиробники, дистриб’ютори, консультанти, продавці на ринку. Лише після такого навчання людина отримає дозвіл на роботу із отрутохімікатами або на їх продаж. За роботу із отрутохімікатами без дозволу буде передбачений штраф або навіть кримінальна відповідальність. Тому що пестициди – це отрута, і людина має це розуміти. Вона має знати, як правильно поводитись із пестицидами, аби не завдати шкоди собі, своїм близьким, споживачам та навколишньому середовищу. Також ми розглядаємо запровадження технічного огляду обприскувачів, який потрібно буде проводити раз на три роки. Якщо інспектор, який приїде на господарство для перевірки, виявить, що із обприскувачем не все гаразд, то він матиме право призупинити або заборонити роботу – залежно від серйозності поломки – з цим агрегатом, поки його не полагодять та не пройдуть повторний технічний огляд. Окрім того, може бути накладений штраф.

Нам потрібно упорядити законодавство, аби вся система нормально функціонувала. Звісно, що буде перехідний період для усіх гравців терміном 3-5 років, під час якого вони мають пройти навчання, отримати дозвіл та провести технічний огляд. Усі ми розуміємо, що усе це за ніч не зробиться.

А що буде, якщо цей законопроект не приймуть? Гроші були витрачені, час пройшов, а депутати не проголосували. Яка буде реакція ЄС?

- Я все ж таки оптиміст і вірю в те, що його приймуть. Україна зобов’язалась наблизити своє законодавство до європейського. Україна нас запросила, тому нема ніякого сенсу не робити цих змін. Бо, якщо цей проект закону не приймуть, то з’ясується що від нашої роботи не було ніякого сенсу. І після того, як в ЄС розберуться, у чому причина провалу проекту, якщо у цьому не буде нашої провини, то, можливо, будуть накладені санкції. У Європи є важелі впливу, наприклад, призупинення кредитування чи взагалі відмова від нього. Але це не моя компетенція, вирішувати будуть вже на іншому рівні.

А чи є в нашому законодавстві щось, що б ви могли використати в ЄС?

- Так, є. От наприклад, у вас на законодавчому рівні закріплене обов’язкове ведення журналу поля, до якого заносяться усі дані про обробку ґрунту, використання пестицидів і так далі. У нас обов’язковий лише облік купівлі та використання пестицидів. Проте у нас передбачені державні субсидії для  виробників плодоовочевої продукції, які ведуть аналогічний журнал. Така собі морквина, яка заохочує робити так, як потрібно державі. Це є складовою частиною комплексного (інтегрованого) захисту рослин. І наразі в Євросоюзі тривають дебати, яким чином запровадити контроль за дотриманням господарствами цього комплексного захисту рослин.

Що каже бізнес?

Анатолій Калантарян, керівник відділу маркетингу ГК "UKRAVIT"

- Ринок фальсифікату є проблемою, адже лише в цьому році силами внутрішньої безпеки «Укравіт» було виявлено та вилучено з продажу понад 10 видів фальсифікованої продукції під нашим брендом. Ускладнюється ситуація ще й тим що подекуди підробки ззовні такої якості, що їх важко відрізнити від оригіналу. Звісно, фальсифікована продукція в кращому випадку просто не спрацьовує, а в гіршому наносить шкоду землі та врожаю, проте в обох випадках, як результат маємо упереджене відношення до бренду. 

Ми маємо сподівання, що за рахунок наданого досвіду спеціалістами проекту Твінінг будуть розроблені та впроваджені нові нормативно – правові акти по більш прозорому та убезпеченному регулюванню ринку ЗЗР. 

Звісно, наше законодавство потребує доопрацювання, проте слід зауважити, що існуюча на сьогодні українська модель регулювання ринку значно відрізняється від Європейської, то ж потребує зваженої поступової трансформації з обов’язковим врахуванням національних інтересів та, зокрема, збереженням та подальшим розвитком українського промислового сектору.

ALFA Smart Agro

- Фахівцями відділу протидії порушення прав інтелектуальної власності нашої компанії у 2017 році в Харківській області було виявлено виробництво пестицидів з протиправним використанням знаків на товари та послуги, що належать компанії. Було порушено кримінальне провадження, наразі злочинцям загрожує позбавлення волі на строк до шести років. Але, найскладніша ситуація з підробками склалась на ринку дрібного фасування (препаратів, які люди купують для використання на дачах, городах). За нашою оцінкою, близько 70% даного ринку – фальсифікат. Практично, у кожному сільському магазині можна знайти препарати-підробки. Жодна компанія-виробник не має фізичної можливості проконтролювати обіг, що є стихійним.  Лише держава володіє усіма інструментами для вирішення настільки масштабної проблеми.

Тому ми підтримуємо проект Твінінг та повністю розділяємо його цілі. Гармонізація українського та європейського законодавств – процес, який повинен відбутися. Відповідно до Всеохоплюючої стратегії імплементації Глави IV (Санітарні та фітосанітарні заходи) Розділу IV Угоди про асоціацію між Україною та ЄС до 2020 року в українському законодавстві має відбутися ряд змін, що стосуються реєстрації засобів захисту рослин. В результаті, ми повинні мати законодавство, норми якого відповідають європейським. Зокрема, у ЄС посилена роль держави щодо контролю якості продукції та екологічного контролю.

Наталя Літостанська, керівник проектів Corteva Agriscience, сільськогосподарський підрозділ DowDuPont

- На початку червня 2018 року аналітично-дослідницька служба британського журналу “Економіст” (The Economist Intelligence Unit) на замовлення Транснаціонального альянсу по боротьбі з незаконною торгівлею (TRACIT) провела детальне дослідження глобального середовища, яке уможливлює незаконну торгівлю, та підготовила Індекс глобальної незаконної торгівлі. Незаконна торгівля включає в себе торгівлю людьми, природними ресурсами та всіма видами контрафактних та піратських товарів. Україна потрапила в останню десятку Індексу, що демонструє економічну та політичну ситуацію, в якій не вдається запобігти таким видам діяльності, як нелегальній торгівлі товарами чи контрафактній діяльності.

Незаконне виробництво та торгівля фальсифікованими продуктами захисту рослин є головною проблемою в аграрній галузі, яке по різним підрахункам сягає 20% українського ринку. Саме тому, вкрай необхідна злагоджена співпраця між державними установами (національними та міжнародними) для виявлення та викриття нелегального виробництва та торгівлі.

Ми вітаємо та підтримуємо впровадження проекту Твінінг, який на нашу думку, створить правове поле, яке унеможливить обіг фальсифікованих ЗЗР. Ми вважаємо вкрай необхідним посилити контроль за ввезенням та використанням в Україні діючих речовин (біологічно активної складової частини) пестицидів та введення ліцензування такого виду діяльності, оскільки фальсифіковані ЗЗР переважно виробляються всередині країни з діючих речовин незрозумілого походження та якості, що завозяться в Україну, як окремі компоненти в абсолютно безконтрольний спосіб, без жодних перевірок, у вигляді технічного продукту.