Картопля на воді або поради по вирощуванню на зрошенні

У цьому маркетинговому році в Україні спостерігалась картопляна істерія, ціни були космічними, а власних об’ємів не вистачало, неврожай. Культурі просто не вистачило вологи. Тому вирощування картоплі і використання зрошення - це невід’ємні частини одного цілого. Адже здатність коренів картоплі всмоктувати вологу з ґрунту низька, а витрачання вологи культурою дуже високе. Для того, аби утворити 1 грам сухої речовини, картоплі необхідно у 500-600 разів більше води. Найбільш критичним періодом по забезпеченню вологи для картоплі є фаза бутонізації-цвітіння, вона співпадає з активним утворенням бульб. Тож, у цей період варто особливу увагу приділити питанню забезпечення вологи. А цьогоріч саме в цей період була посуха. Тож, не виключено, що картоплярі цього року забажають позбутись ризику та встановити системи зрошення.

Читайте також: Гайд по вибору системи зрошення: кому що потрібно?

Але, для тих, хто тільки планує вирощувати картоплю на зрошенні хочу додати, що це не просто "встановив зрошення і далі вирощуєш", ні, треба повністю міняти технологію. Підбирати відповідні сорти, змінити норму посадки, повністю переглянути систему живлення та захисту. Зрозуміло, що на зрошенні рослини більш інтенсивно споживають поживні елементи. Тому, в набагато більших об’ємах ніж на богарі, потрібно вносити разом з фертигацією у кожну фазу розвитку картоплі азот, фосфор та калій. Проте, такі умови інтенсивного живлення і зрошення є гарним стимулом для розвитку бур’янів, тож потрібно подбати про цю проблему. Також волога стимулює розвиток патогенів, тому захист від таких хвороб як фітофтороз має бути більш інтенсивним.

І якщо технологія вже налагоджена, то потрібно звернути увагу на логістику, адже врожай на зрошенні може зрости у 3-4 рази і з таким об’ємом треба вміти вправлятись. І треба враховувати, що витрати на логістику також зростуть врази. І це при тому, що витрати на саме зрошення, добрива і засоби захисту також потребують великих інвестицій. Але збільшення врожаю перекриває усі витрати.

З чого почати?

фото: medium.com

Перші кроки, які варто зробити тим, у кого немає зрошення – це проведення оцінки джерел води і її якості. Це проблема №1 для центральних та північних регіонів як по кількості так і по якості водних джерел. Після цього потрібно зробити аналіз ґрунту. І не варто обмежуватись лише агрохімічним аналізом, необхідно дослідити усі фізичні властивості. Оскільки потрібно розуміти скільки ґрунт може вмістити вологи, скільки він здатен утримати води. Адже піщані ґрунти швидше втрачають вологу, а суглинки більше втримують води, тому на піщаних грунтах поливати треба частіше, а на суглинках рідше, але можна вилити за один раз більше вологи.

Читайте також: Рецепти з Америки: як підвищити врожайність кукурудзи та сої

Обов’язково необхідно визначити щільність будови ґрунту, адже цей показник є однією зі складових формули по визначенню норми виливу води. Ну і звісно треба проаналізувати гранулометричний склад, щоб розуміти скільки в ґрунті піску чи глини. Звичайно що в господарстві може бути декілька ґрунтових відмінностей, ба більше, вони можуть бути навіть на одному полі. Тому визначення усіх показників необхідно проводити для кожного типу ґрунту. Але, за часту, ці дослідження не проводять, від чого ефективність використання зрошення зменшується.

Що обрати?

фото: agric.wa.gov.au

Що стосується типів зрошення, то найбільш популярним у картоплярстві наразі є дощування. Потім вже йде краплинне зрошення. Але є й тренд підземного краплинного зрошення. І у кожної з цих технологій є як свої плюси так і свої мінуси. На краплинному зрошенні потенційно можна отримати більший врожай ніж при дощуванні. Адже можна ідеально налаштувати норми та строки поливу. Крім того, на краплі зменшується ризик виникнення хвороб, що дозволяє зменшити використання пестицидів та можлива економія на кількості використаної води. Також порівняно з дощуванням на краплинному зрошенні немає впливу вітру та поверхневого стоку. Окрім того, крапельне зрошення можливо використовувати на полях зі складним рельєфом.

Читайте також: Земля вже не потрібна? Або як існуватиме промислова плантація у горщиках

Втім, є й противаги. Крапельне зрошення має нижчу технологічність, це мабуть основна причина чому дощування домінує. Також, в процесі експлуатації, частина системи потребуватиме заміни, що може складати до 50% її вартості. У крапельного зрошення дуже високі вимоги до поливної води, а як вже зазначалось, із цим можуть бути проблеми. Також використання цієї системи більш трудомістке. Тож, у кожному окремому випадку варто враховувати усі ці фактори та обирати що більш підходить саме вам. Але при проектуванні варто враховувати, що картопля в умовах зрошення може використати в певний період від 65 до 90 кубометрів води на гектар. Тобто майбутня система повинна мати змогу забезпечити таке водоспоживання інакше максимальної продуктивності можна не отримати. Але культура не потребує такої кількості вологи постійно. Лише у пікову фазу розвитку, яка триває приблизно п’ять днів. Тоді як така норма виливу в інші фази призведе до перезволоження, порушення повітряного режиму та порушення несимбіотичної азотфіксації. Тобто практично не засвоюється азот, а коріння загниває. В результаті ми втрачаємо воду і врожайність.