Карантин, посуха та курс валют. Які фактори найбільше впливають на посівну-2020?

В Україні понад 15 мільйонів гектарів традиційних ярих культур буде засіяно під час посівної-2020. Такий прогноз роблять у Міністерстві розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства. Це на 300 тисяч гектарів більше, ніж у попередньому році. Обсяги зростуть за рахунок кукурудзи та соняшнику, але менше посіють ячменю, сої та цукрових буряків. Станом на 9 квітня посіяно 2,7 млн га ярих зернових, зернобобових та технічних культур, що становить 18% до прогнозу площ, які мають бути задіяні під посівну-2020.

"Перше, що додало невизначеності цьогорічній посівній - пандемія коронавірусної інфекції. За прогнозами профільних експертів, пік розповсюдження вірусу припаде на максимальну активність посівної кампанії, на другу декаду квітня.

Карантин знижує темпи посівної

«Деякі з наших партнерів, зокрема, компанії, що надають свої послуги з оренди техніки та різних агротехнічних операцій, зараз взагалі не працюють. Побоюючись розповсюдження захворювання, вони припинили свою роботу. Цей факт ми змушені брати до уваги  та розраховувати лише на власну техніку. Карантин вніс зміни в умови роботи в агропромисловому секторі. Особливо негативно він впливає на темпи, строки та обсяги поставок компаній, що займаються постачанням ТМЦ (насіння, добрива, ЗЗР). Складно агровиробникам, що не подбали про власне забезпечення ТМЦ заздалегідь», - зазначив директор з виробництва «Епіцентр Агро» Богдан Черемха.

Окрім цього, господарства побоюються посилення пандемії, що може призвести до більш суворих обмежень у роботі аграрних підприємств. 

Читайте також: Приборкати невразливого: методи контролю ваточника сирійського

Нестача вологи – головний ризик сезону

Початок посівної зіпсувала посуха. Аграрії, в надії отримати ранній врожай, почали сівбу на початку квітня. У фермерському господарстві «Надія», у Полтавській області, стартували на минулому тижні. Сіють традиційні для підприємства культури: пшеницю та соняшник. «Передчуття щодо посівної погані. Сіяти ще зарано, тому що холодно, почекати б ще тиждень, але всі сіють. Ніхто не чекає тепла через посуху, а всі хочуть дати більше часу налитись зерну. За нормальних умова пшениця сходила б 10-12 днів, а так буде - 20 днів. Через це чекаємо на збільшення впливу шкідників. Важкий рік буде. В нас земля не оброблена, використовуємо технологію No-Till, тому сподіваюсь, що ситуація в нашому господарстві з вологою буде краще», - розповів власник ФГ «Надія» Олександр Петренко. 

Песимізму додали морози, які погіршили стан озимих культур, каже власник СТОВ «Дніпро» Андрій Душейко, господарство якого розташоване в Черкаській області. «Для мене це найбільш незрозуміла посівна за все моє життя. По-перше, в нас дуже серйозна посуха, яка тягнеться вже 9 місяців. Вологи вже на півурожаю не вистачає. Але ми все одно сіємо, навіть кукурудзу. ЇЇ сіяти начебто рано, але далі взагалі вологи може не бути. Також на нас чекають ще одні температурні коливання - знову на декілька днів очікуються морози, тож не зрозуміло, що буде далі», - заявив власник СТОВ «Дніпро» Андрій Душейко.

Читайте також: Позич у кума: Як вплинув COVID-19 на кредитування аграріїв

Цукровий буряк – посівні площі майже не зміняться

Схожа ситуація і з сівбою цукрового буряку. Старт посівної кампанії припав на кінець березня. Недостатнє забезпечення вологою, низька температура ґрунту, можливі заморозки - не стали на заваді старту посівної цієї технічної культури. Першими почали висівати цукрові буряки в Хмельницькій області. Наразі найактивніше проводиться посівна в Львівській, Тернопільській, Полтавській та Київській областях. За прогнозами аналітичного відділу Національній асоціації цукровиків України «Укрцукор», посівні площі під цукровими буряками в поточному маркетинговому році складуть близько 190-200 тис. га.

«Цьогоріч посівні площі залишаться майже незмінними, можливе незначне скорочення до 5%. Насамперед, це зумовлено ціновою ситуацією на ринку цукру. Проте, враховуючи перехідні залишки та цукор нового врожаю, дефіциту солодкого піску в Україні не буде», - прокоментував аналітик НАЦУ «Укрцукор» Назар Михайловин.

Гречка від «Епіцентр Агро»

На підприємствах агрохолдингу «Епіцентр Агро» польові роботи розпочалися ще з лютого: із закриття вологи, підживлення озимини тощо. Активну фазу посівної розпочали 8 квітня. В цьому році холдинг скорегував сівозміну. Окрім традиційних зернових та олійних культур – кукурудзи, пшениці, соняшника та ріпаку, розширено рослинницький асортимент за рахунок круп’яних культур. У березні посіяні горох та ярий ячмінь. Є невеликі площі під спельтою: класичною та органічною. Пізніше планується додати гречку. 

«На сьогодні вже посіяні горох та ярий ячмінь. Ці культури додали у цьому році спеціально для реалізації програми виробництва круп’яних культур на підприємствах агрохолдингу. Заплановані посіви гречки та кукурудзи під виробництво сировини на крупи. Загальна площа посівів під цими культурами буде невеликою, як для пілотного проекту. Також маємо посіви спельти класичної і спельти органічної. Крім цього, відведено площі  під насінництво гібридної кукурудзи та соняшнику на зрошуваних полях», - розповів директор з виробництва «Епіцентр Агро» Богдан Черемха.

«AgroGeneration» не буде поспішати

Вже декілька років поспіль в «AgroGeneration» розпочинають посівну з 15 квітня. В цьому році сівба розпочнеться 19 квітня. Відтермінування пов’язане з відсутністю вологи у ґрунті. На початку квітня у Харківській області, де зосереджені посівні площі компанії, пройшли суховії. Через це верхні шари ґрунту пересушені, приблизно на 2-3 см. В «AgroGeneration» вчасно провели комплекс заходів, пов’язаних із збереженням вологи у нижніх шарах ґрунту.

Читайте також: Пам'ятка виробнику: що треба знати про нове законодавство щодо органічної продукції

«Рання весна несе ризики повернення заморозків на ґрунті. За прогнозами синоптиків, за кілька днів в Харківську область може повернутися сніг. І це приведе до зниження температури ґрунту. Аргументом, щоб не поспішати з посівною, став негативний приклад сусіднього господарства, де висіяли ранній ячмінь. Прийшли морози, і картина стала різко негативною, посіви постраждали. Навіть озимина, яка добре перезимувала, і відновила вегетацію, могла частково постраждати. Тому спішити сіяти не будемо, бо не хочемо ризикувати сходами», - коментують у компанії. 

Економія на валютних коливаннях

Падіння гривні у березні - ще один фактор, який безпосередньо вплине на хід та підсумки посівної. Ті, хто заздалегіть підготувалися до кампанії, можуть заощадити близько 10%,  - вважає аналітик компанії «Agritel» Олексій Єрьомін. 

«Ті, хто купив насіння, засоби живлення та захисту рослин до девальвації гривні, зможуть виграти близько 10%. У минулому році під час посівної курс теж був на рівні 27 гривень за долар. Плюс позитивну роль зіграє зниження цін на паливо», - каже аналітик компанії «Agritel» Олексій Єрьомін.

На півдні дощів буде обмаль

Погода найближчими днями принесе в Україну опади, каже начальник відділу агрометеорології Укргідрометцентру Тетяна Адаменко.  

«З 14 по 22 квітня в Україні відбудеться зміна погодних умов, вони будуть нестійкими та різноманітними. В ці дні ми очікуємо похолодання, дощі, часом мокрий сніг та заморозки. Опади очікуються на всій території країни сумарною кількістю 8-10 мм, деяким регіонам пощастить з опадами - до 15-20 мм. Однак, на півдні дощів буде обмаль. Волога у любому вигляді, яка прийде з цими опадами, завжди на користь врожаю. Ми розраховуємо, що дощі пом’якшать ситуацію, повинна припинитись метеорологічна посуха (тривале бездощів’я), але  поки що кардинально її не змінять. Що стосується ґрунтової посухи, яка вже спостерігається у багатьох регіонах південних областей, то і тут ситуація дещо пом’якшиться, однак суттєвих поповнень запасів вологи у ґрунті не буде. Заморозки не відступають, але це заморозки в основному на ґрунті, хоча у північних областях можливі й у повітрі. Існують ризики пошкодження листкової поверхні сходів різних культур, в тому числі і зернових, - пояснила Тетяна Адаменко.

Отже, головним ризиком посівної, попри коронавірус та економічні негаразди, залишається погодний фактор, а саме – недостатня забезпеченість вологою у всіх регіонах України.