Іван Шилов: Успішним може бути тільки підприємство, яке має 30-40% експорту

Багато борошномелів та виробників круп скаржаться на зменшення обсягів виробництва.  Розкажіть, як ситуація у вас, на «Білоцерківхлібпродукті»?

- Звичайно, ми як і всі виробники, занепокоєні ситуацією на ринку, купівельна спроможність населення падає, що не може не відбитися на прибутковості підприємств харчового напрямку. Наше підприємство засновано у 1910 році, а зараз на добу ми переробляємо 500 тонн зерна пшениці на борошно, яке за якісними показниками вважається одним із кращих в Україні, виробляємо крупи  – манну, горохову, гречану, маємо один із найпотужніших у Європі завод з переробки зерна гречки – 360 тонн на добу, власний комбікормовий завод потужністю 240 тонн на добу. Але ми не маємо змоги повністю завантажити потужності. 

Читайте також: Q&A: що треба знати про аграрний Blockchain

Виробники масово відмовляються  сіяти гречку, жито, овес. Для задоволення потреб внутрішнього ринку слід виробляти близько 300 тис. тонн зерна гречки на рік. У той же час, для забезпечення експортних замовлень, необхідно іще мінімум 200 тис. тонн цієї культури. Тож у підсумку площі під гречкою мають становити не менше 250 тис. га і це за умови стабільної врожайності у 20 ц/га. Зараз ми маємо значно менше.

Особисто нас дуже виручають власні підприємства, ми є  співзасновниками сільськогосподарських підприємств «Дім» та «Левада» у Білоцерківському районі і вирощуємо пшеницю, горох, кукурудзу та гречку.

Ваше підприємство першими в Україні запустило цех переробки зародка пшениці. Чи є на цю продукцію попит?

- Так, Білоцерківхлібпродукт виробляє дієтичні добавки із зародка пшениці.  Це чудові стимулятори життєдіяльності людини. У нас все апробовано і зареєстровано, проте значного попиту  на них немає.  На жаль, доки українці не припинять заощаджувати на своєму здоров`ї, ситуація триватиме. А ще не хочеться бути сировинним придатком для Європи, а експортувати справжні продукти, які за своїми характеристиками не поступаються європейським.

Розкажіть більше про саму технологію? Яка ціна продукції?

По-перше, це «Олія» із зародків пшениці, що вироблена методом спиртової екстракції. Це, на відміну від екстракції фреоном, дозволяє не привнести нічого зайвого і зберегти максимум корисних речовин, особливо – такого цінного та необхідного вітаміну Е. По-друге – це екстракт зародків пшениці, також отриманий за допомогою спиртової екстракції, та шрот – багатий на клітковину природний адсорбент з 43% вмістом білка. Усі вони рекомендовані для вживання людям, що мають великі розумові та фізичні навантаження, для профілактики захворювань, покращення імунітету, збагачення організму вітамінами та іншими корисними речовинами.

ЦІна 100 мл. олії із зародків пшениці з 1200 мг/% вмістом вітаміну Е коштує всього 63 гривні, інші не менш корисні добавки – «Глюкорн», багатий на унікальні амінокислоти, і «Шрот» – ще дешевше, бо їхній вихід дещо більший за «Олію». Попри чималі кошти, що були витрачені на впровадження цієї технології, такі низькі ціни для дієтичних добавок з зародка пшениці – принципова позиція по відношенню до українського споживача. Ми переконані, що за цими продуктами майбутнє галузі.

 Які іще новинки маєте?

- Поступово розширюємо виробництво функціональних зернових продуктів. Запустили виробництво крупи із спельти, зараз експериментуємо із цією продукцією – робимо 5 різних фракцій, отримали відповідний патент. Спельта по поживній цінності та вітамінній гамі є незамінною, має 51 амінокслоту. Сроживання круп зі спельти ми розглядаємо як один з можливих шляхів практичного вирішення проблем харчування людей, що мають алергічні реакції на глютен пшениці звичайної. Звісно, в спельті він теж є, однак дещо іншого, первісного, складу. Тому в Європі вона останнім часом так популярна. В Україні ми першими почали ошелешувати спельту,  – її вигідно продавати на експорт як зерно. Крупа спельти за ціною у нас зараз є навіть дешевшою за гречку, але робимо це навмисно, аби люди розпробували продукцію, почали купувати. 

Читайте також: Олег Нів’євський: Прямі дотації агропідприємствам – це шлях в нікуди

Основною нашою  цільовою аудиторією будуть люди, які страждають на цукровий діабет та інші серйозні захворювання. Цікаво, що крупа спельти у Європі коштує 5 євро, а у нас – всього 0,8 центів. Задумуємось над виробництвом лінійки еко-круп, на них зараз мода. Ще одна перепона – у Європі багато уваги звертають на наявність у продукції  гліфосатів, натомість в Україні навіть лабораторії такої немає, найближчі арбітражні лабораторії знаходяться у Бельгії, Італії.

Ціна – гарна  конкурентна перевага. Чи не думали експортувати продукцію?

- Ми тільки на початку цього шляху. Формуємо пропозиції для Канади, Німеччини, там де живуть багато українців і є висока ціна на продукцію.  Сподіваємось незабаром відвантажити перші пробні партії круп. Звичайно, несправедливо, що ми для Європи відчинили двері, натомість  європейські квоти дуже малі. Ми маємо єдину квоту і по борошну і по зерну,  вибираємо її уже на початку січня кожного року, а розширювати чи давати окрему квоту на зерно ніхто не хоче.  Успішним може бути лише те потужне підприємство у нашій галузі, яке має 30-40% експорту.

Всі підприємства харчового напрямку мають незабаром перейти на стандарт HACCP. Чи вже перейшли? Наскільки важко це зробити?

- Так, ми вже перейшли і працюємо за європейськими нормами.  Найголовніше у цьому процесі – це зламати психологію керівника, і першого рангу, і тих керівників, які повинні запроваджувати і контролювати виконання стандартів у цехах, на кожній з дільниць. Якщо система працюватиме, буде якість та простежуваність продукту, і нам буде легше конкурувати із європейцями.

Читайте також: Директор «Кусто Агро Фармінг»: То рейдери, то трейдери намагаються обібрати аграріїв до нитки

Cкільки грошей було вкладено в оновлення підприємства у зв’язку із переходом на HACCP?

- Щорічно на ці цілі ми витрачаємо від 3 до 6 млн грн.  Цього року ми придбали новий пробовідбірник для покращення роботи лабораторії, а перед цим купили обладнання для експрес-аналізу зерна.  Цікаво, що ми послуговуємось не лише іноземним обладнанням, а й активно купуємо українське, воно нічим не гірше. Будемо купувати обладнання по покращенню переробки  гороху.

 Знаю, що ваше підприємство одне із перших в Україні перейшли на енергоощадні технології. Розкажіть про це більше?

- Так, для виробництва гречаної крупи, гороху, дієтичних добавок із зародка пшениці та комбікормів ми використовуємо промисловий пар від власної котельні, що замість природного газу використовує гречану лузку, також маємо пелетні котли. Цей проект на сьогодні дозволяє нам економити до 30% витрат на виробництво. 

Читайте також: Гойдалка рентабельності: як змінюються заробітки на різних культурах