Інвестиції в українську агрохімічну науку зростуть на 30-50%

Про це повідомляє прес-служба Європейської Бізнес Асоціації.

«На цю подію більше п’яти з половиною років очікував весь агрохімічний ринок, адже зазначене обмеження коштувало українському сільському господарству десятки мільярдів гривень втрат через недоотриманий урожай та вужчий і менш інноваційний асортимент механізмів контролю шкідників та хвороб у порівнянні з країнами-сусідами», — йдеться в повідомленні.

Так, ще не минуло й місяця з моменту введення в дію закону, але бізнес вже відзначає перші результати його позитивного впливу на сільське господарство. Так, Агрохімічний комітет Європейської Бізнес Асоціації об'єднує 9 основних міжнародних виробників інноваційних ЗЗР, які планують розпочати випробування цілої низки продуктів нового покоління в сезоні осінь 2021-весна 2022.

«Завдяки прийняттю закону уже в цьому сезоні планується розпочати державні випробування та наукові дослідження більше 70 інноваційних препаратів. Це принципово нові рішення, які є більш безпечними з токи зору здоров’я людини та захисту довкілля, мають менші норми витрат у порівнянні з існуючими препаратами та, відповідно, нижчі рівні залишків», — зазначають експерти.

В складах цих продуктів, вперше за багато років, на ринок буде виведено майже півтора десятки нових діючих речовин та майже 40 нових комбінацій діючих речовин у препаратах. Це знакова та надзвичайно важлива подія, оскільки виведення на ринок відразу такої великої кількості інноваційних діючих речовин та їх комбінацій є запорукою сталого сільського господарства та боротьби з резистентністю шкідників та хвороб.

«Планується реєстрація зазначених препаратів на більшості зернових та олійних культур (пшениця, кукурудза, ячмінь, ріпак, соняшник) та бобових (соя, горох), цукрових буряків та картоплі. Окрім того, буде суттєво розширений асортимент інноваційних препаратів для так званих нішевих або мінорних культур. Зокрема, планується реєстрація для більшості кісточкових (яблуня, груша, персик, вишня, черешня), рису, капусти, цибулі, томату, винограду, навіть фундуку. Такий стан справ є важливим, оскільки відсутність широкого асортименту високоякісних та інноваційних продуктів є одним із факторів, які гальмують експорт таких культур, що безпосередньо сповільнює розвиток цих секторів», — пояснюють фахівці.

Також, прийняття закону є важливим ще й з точки зору інвестиційної складової. Уже цього сезону інвестиції в українську агрохімічну науку виростуть мінімум на 30−50%. Це дасть можливість модернізувати обладнання та створити нові робочі місця для молодих науковців по всій країні.

«Українські науковці отримають можливість працювати з найновішими сполуками на рівні зі своїми закордонними колегами, що дозволить прискорити впровадження сучасних стандартів оцінки безпечності препаратів», — підсумували в ЄБА.

Нагадаємо, президент підписав законопроект щодо спрощення процедури ввезення в Україну агрохімікатів.