Іларіон Ярошенко: Очікувати на другий Амстердам після легалізації медичного канабісу Україні не варто

Через асоціації із наркотичними речовинами виробництво технічних конопель зведено до мінімуму, а використання рослини для лікарських цілей та виробництва ліків взагалі заборонене законом. Про те, як і чим живе заборонена індустрія, що таке конопляна комбуча та які іще продукти можна робити на основі коноплі, у інтерв`ю Agravery. сom розповів науковець, директор компанії ТОВ «Фарм Регістр Лтд», доцент кафедри військової фармації Української військо-медичної академії Іларіон Ярошенко.

Як заявляв голова Комітету з питань охорони здоров'я, народний депутат від партії «Слуга народу», Михайло Радуцький в Україні буде прийнято рішення про легалізацію медичного канабісу. Розкажіть, яке ваше ставлення до подібних заяв влади?

— Я ставлюсь позитивно. Це потрібно було зробити ще раніше. Але під поняттям «дозволити коноплю» в уявленні пересічного українця виникає картина із безкрайніми полями коноплі і люди на комбайнах, які косять її, роблять наркотики і заробляють мільйони. Насправді очікувати на другий Амстердам після легалізації медичного канабісу Україні точно не варто. Річ у тому, що використання канабісу вже легалізовано в тій чи іншій формі в понад 50 країнах світу, а його медичне застосування стає мейнстрімом в світовій системі охорони здоров'я. Для використання у медицині придатні лише обмежені сорти конопель і вирощується вона у спеціальних теплицях.

Іларіон Ярошенко. фото: radiosvoboda.org

Читайте також: Леонід Фадєєв: У мене черга із бажаючих придбати моє обладнання у Японії, Канаді, Африці

Чому якщо у багатьох країнах медичний канабіс — це звична річ, то чому у цьому контексті наше законодавство все ще залишається суворим?

— Це питання точно не до мене. У нашому українському законодавстві канабіноїди, смола канабісу та екстракти знаходяться у таблиці № 1 770 постанови Кабміну і є суворо забороненими. Коноплі здавна використовували для лікувальних цілей наші пращури. Мало хто знає, але технічна конопля у радянському союзі була третьою за рентабельністю, слідом за нафтою та газом. І саме у Радянському Союзі знаходилось 80% світового ринку цієї культури. Скульптура на колишньому ВДНХ тримає у руках зовсім не колоски як багато хто вважає, а пучок коноплі. У 1961 році, коли радянський союз підписав міжнародну конвенцію коноплю просто винищували. Але це було зроблено навмисне — це був своєрідний зговір проти цієї рослини, у наслідок конвенції одне із світових підприємств-гігантів таким чином отримало право на вирубку лісів Амазонки. Тим часом конопля — це надзвичайне джерело целюлози — за один сезон поле коноплі дає целюлози що дорівнює 35-річному лісу. Повертаючись до законодавства України скажу, що ніде у світі немає такого суворо обмеження конопляної індустрії, навіть у наших колег з ОАЕ де смертна кара за паління коноплі, науковці можуть легально проводити над нею дослідження у медичних цілях. Навіть в Уганді розуміють важливість медичних конопель і тільки Україна. Як завжди, пасе задніх.

Чому вас зацікавила дана тематика?

— Я займаюсь проблематикою медичних конопель та використання канабіноїдів для зняття болю і лікування посттравматичного синдрому з 2004 року, я кандидат фармацевтичних наук, є доцентом кафедри воєнної фармації Воєнно-медичної академії України. Вперше я побачив науковий підхід до вивчення канабіноїдів у Нідерландах у лабораторії Sensiseeds, Алана Дронкерса. Вже на той час там розробляли і тестували сорти для медичних цілей. Тема захопила мене — я відвідував наукові конференції у Берліні та Італії. Враховуючи особливості дії канабіноїдів аналогів за лікувальними властивостями їм немає, до того ж плюси — це відсутність передозування та побічних ефектів. Уявіть, щороку у світі публікують понад 25 000 наукових статей, які підтверджують ефективне використання медичної коноплі. На жаль, українська наука стоїть осторонь цього процесу — у нас просто зв’язані руки, ми не можемо проводити дослідження, бо це на законодавчому рівні заборонено. Разом із групою вчених я нещодавно опублікували монографію «Конопля у медицині», де наведені дані більше 700 клінічних досліджень у різних країнах світу щодо ефекту канабіноїдів при різних захворюваннях. Проте для українських пацієнтів використання цих речовин не дозволене, ми не маємо права розробляти лікувальні препарати та використовувати їх.

Наскільки я розумію, наразі в Україні виробляються технічні коноплі. А у чому різниця між технічними та медичними сортами канабісу, чи взагалі - це тотожні поняття?

— Згідно із даними статистики, у країні близько 4000 тис га під технічними коноплями, хоча у реальності - суттєво менше, я думаю 1250 га. Це дуже мало, тим більше, що у тих сортах, які дозволені для вирощування в Україні вміст фармацевтичних інгредієнтів наближений до нуля, а якщо точно 0, 08 канабідіола. Із цього неможливо виробляти ліки. Максимум, можна використовувати насіння, і якраз із ним ми працюємо. Разом із підприємцями почали виробництво БАДів — це гарне джерело незамінних амінокислот, вітамінів та мінералів.

Тобто, у випадку легалізації медичного канабісу нам доведеться імпортувати сорти з інших країн?

— В Україні усі сорти коноплі, які мають лікувальні властивості заборонені для вирощування. Звісно, їх будуть імпортувати, але у цьому і є небезпека. Я боюсь, що іноземні компанії з США Канади та інших країн лобіюватимуть не медичні сорти, а технічні. А Україні тільки і залишатиметься робити конопляні мотузки, замість того, аби розвивати медичну індустрію.

Розкажіть які недуги лікують медичним канабісом?

— Слід розуміти, що канабіноїдів більше 200 у одній рослині - є заборонений канабіноїд тетрагідроканабінол, який викликає ейфорію і за яким є обмеження по більшості країн. Інші канабіноїди подібного ефекту не мають, але інший елемент канабідіол має лікувальне значення. Уже зареєстрований препарат у США та Великобританії для лікування епілепсії. Є відома історія про американку Шарлотті Фіджі - маленьку героїню фільму нейрохірурга і журналіста CNN Санджея Гупти, яка теж потерпала від нападів епілепсії. Зменшити кількість нападів їй допомогло масло з марихуани. Для Шарлотти приватна організація вивела новий сорт канабісу. З низьким вмістом психоактивної компонента із великою кількістю речовини, який може блокувати напади. На честь дівчинки сорт в результаті і назвали — «Павутиння Шарлотти».

В Україні велика проблема із епілепсією у дітей, а у нас про подібні ліки і можливості не чули. Зараз нараховують більше 250 захворювань, при яких призначають використання канабіноїдних препаратів. Канабіноїди використовують при лікуванні аутизму, розсіяного склерозу, хронічних болей, артритів, серцевих та психічних захворюваннях. Скажу більше — згідно із нещодавніми висновками вчених, у тілі кожної людини є власні ендоканабіноїди — анандаміди. Цікаво, що ця ендоканабіноїдна система, яка регулює роботу багатьох інших систем організму.

фото: facebook  Іларіона Ярошенко 

Чи можна лікувати медичним канабісом можна посттравматичний синдром у українських військових?

— Абсолютно вірно. Це дуже актуально, адже військові дії спричиняють сильний вплив на психіку людей, і іноді наслідки є незворотнім. За статистикою, у родинах учасників АТО 80% випадків розлучень, а серед бійців які відслужили на фронті уже більше 3000 суїцидів. При чому пік цих випадків припадає саме на 5 рік після повернення людини із зони бойових дій. Ми спілкуємось із колегами із Ізраїлю та Канади, які давно і успішно використовують препарати на основі медичної коноплі для лікування посттравматичного синдрому.

Читайте також: Глобальне потепління по-українськи, або де взяти воду?

З технічних конопель роблять одяг та канати для кораблів. А яку іще продукцію можна було б потенційно виробляти з медичних сортів?

— На сьогодні із технічних конопель можна робити 25 000 різних продуктів переробки. У 1933 році Генрі Форд зробив повністю конопляний автомобіль, обшивка літака Боїнг на 75% складається із конопель, а у минулому році в Канаді створено, а також випробувано перший в світі літак не тільки виготовлений з біокомпозітних матеріалів на основі конопель, а й паливом в якому служить конопляна олія.

фото: facebook  Іларіона Ярошенко 

Я так розумію, ви так само пробуєте робити якійсь продукти на основі коноплі. Розкажіть про це більше?

— Так, ми об'єднались із ученими з Харківської фармацевтичної академії, провели дві наукові конференції з проблем впровадження медичного канабісу у Харкові. До нас приїздили фахівці із Канади, США та ділились досвідом. Вони щиро не розуміють такого однобічного ставлення до медичного канабісу, як є у нас в країні. Тим часом, у світі працюють величезні інститути та клініки, і займаються вивченням цієї рослини, і її властивостей.

Ви згадали, що можете переробляти насіння технічних конопель. Навіщо це робити та які продукти отримуєте?

— На сьогодні з насіння коноплі роблять натуральний протеїн, який набагато краще молочного, клітковину, а конопляна олія холодного віджиму взагалі найкраще джерело вітамінів для організму, шкіри. З великими законодавчими перепонами ми із насіння технічної сировини зробили водорозчинний екстракт конопель. Водорозчинної екстракції насіння конопель ні в кого в світі, крім нас немає. Роблять її лише в Китаї. Але на наше замовлення — використовується особлива технологія для збереження всіх корисних якостей. Зараз екстракт можна додавати у БАДи, продукти харчування, лікеро-горілчані вироби, комбучу, тощо. Приміром, із заводом «Червона Зірка» ми зробили БАД для покращення сну «Канабісон». І навіть із нею, маючи усі дозволи та висновки лікарів, — постійно маємо проблеми. Споживачі бачать листок коноплі на упаковці? і відразу панічно бояться. Все через те, що українці не поінформовані. Звичайно ми читаємо лекції і для майбутніх медиків і науковців, але такої просвітницької роботи замало. Ми можемо наводити наукові дані лише на прикладі інших країн, адже своїх — у нас немає.

фото: facebook  Іларіона Ярошенко 

А що таке конопляна комбуча? У чому її лікувальний ефект?

— Все нове — це добре забуте старе. Комбуча — це безалкогольний напій на основі чайного гриба, який напевне стояв чи не на кожному підвіконні у 80−90 роки минулого століття. Чайний гриб — це своєрідна жива істота, що «живе» в чайному розчині. Окрім чайного у нього є і інші назви: індійський гриб, японський, морський, ліонський і інші. На вигляд він нагадує світло-коричневу медузу, тіло гриба складається із штамів мікроорганізмів — дріжджів і оцтовокислих бактерій. У настої з цього гриба присутні вітаміни Р, С, а також групи В, органічні кислоти, цукор, етиловий спирт, кофеїн та амінокислоти. Додавання екстракту коноплі дало йому особливий смак і додаткову користь. Фактично, це натуральний пробіотик, який нормалізує роботу кишківника, знижує апетит. На одна із харківських пивоварних компаній виробила першу, дослідну партію, — 200 пляшок. Ціна однієї пляшки — до 30 грн за 0,5л, а за собівартістю вона практично дорівнює пиву. Але якщо пиво — це далеко не завжди корисно, то користь комбучі - незаперечна. Ми вже представляли його на міжнародній виставці напоїв у Німеччині і був у фаворі у відвідувачів. Тож за цим напоєм — майбутнє.