Ігор Дидів: Західна Україна – це менші площі овочів, тому повністю замінити Херсонщину не зможе

Де ще вирощують овочі, окрім Херсонщини, чи зможуть інші регіони замінити південь, чи сприяють погодні умови овочевому врожаю, — про це розмовляємо з Ігорем Дидівом, вченим Львівського національного аграрного університету (ЛНАУ), доцентом кафедри садівництва та овочівництва.

Чи має потенціал Західна Україна, щоб стати основним регіоном виробництва овочів?

— Західна Україна дозволяє сіяти увесь спектр овочевих культур. Маємо досвід вирощування баштанних, зокрема, на Львівщині успішно вирощуємо кавуни. Потрібно тільки працювати, і все можливо. Строки дозрівання овочів тут звичайно пізніше, якщо порівнювати із південними регіонами. Овочеві культури потребують певного температурного режиму, тут ми відстанемо від Херсону на різні терміни, в залежності від культури.

Західна Україна, зокрема Львівщина, традиційно вирощувала капусту, буряк. Дещо менше тут було моркви через піщані ґрунти, проте осередок її вирощування є на Волині. В цілому, як йшлося, можна вирощувати все, але звичним було, що цибулі більше вирощували у Херсонській та Запорізькій області, огірки — у Харківській.

Яка ситуація з вирощуванням популярного раннього овочу, редису?

Завжди в Україні надранню продукцію одержували на півдні, це був такий напрямок. Щодо редису, то ця овочева культур не є такою популярною на заході, як на півдні та у центральних регіонах. Був сформований ринок на Херсонщині, редис вирощували в Енергодарі Запорізької області. На Західній Україні жоден фермер не вирощував редис, тільки приватний сектор. На заході більше садили ранньої капусти. Дуже ранніх овочів на Західній Україні фермери в принципі не вирощували.

Село Заліщики на Тернопольщині відоме як «капустний» рай, там багато плівкових теплиць, що ще там вирощують?

Можна сказати, що Заліщики спеціалізуються на ранніх помідорах, вирощують перець та огірки, звісно, і капусту. Там специфічний мікроклімат, який сприяє вирощуванню овочів. В липні-серпні отримують врожай помідорів. В Заліщиках вирощували ранню продукцію, але ми її не відчували, бо одержували вал ранньої продукції з Херсону, до 2014 року — з Криму, звідти йшли рання картопля, рання капуста.

Закарпаття — це південь Західної України, який там потенціал вирощування ранніх овочів?

— Закарпаття не замінить вал овочів з Херсонщини хоча б тому, що має обмежені площі, до того ж це гірська територія. Там дійсно сприятливі умови для вирощування помідорів та цибулі. Є села, як-то Виноградово, які спеціалізуються суто на вирощуванні помідорів. Села, що розташовані ближче до Угорщини, спеціалізуються на огірках, вирощують їх на шпалері, з капельним поливом. Також мають доробку, сортувальні лінії - роблять пікулі, корнішони — це більш дорогі огірки. Проте на тлі потреб України — це невеликі масштаби виробництва. Можна сподіватися, що Закарпаття збільшить виробництво, але це не можна порівнювати із південними регіонами.

Чи вистачить овочів Україні?

— Овочі будуть, але є питання цін, вони будуть високими. До прикладу, Західна Україна дала цьогоріч врожай ранньої капусти, також частково імпортували. На Львівщині ціна реалізації ранньої капусти сьогодні близько 40 грн/кг, в інших містах сягає 60−70 грн/кг. Це дорого для кінця травня. Капуста є в наявності, але ціна така, що не кожний пересічний українець може її собі дозволити. Значить, певна нестача вже є.

Чи скоро піде вал молодої капусти з центральних регіонів?

— Так, поставки будуть, але ми не знаємо обсягів. Перша капуста закінчиться, а далі, чи буде в нас капуста середніх строків посадки — такої інформації немає. Може трапитися таке невелике «міжсезоння», може бути і дефіцит, тоді будемо возити з Польщі. Пам’ятаю такі часи, коли в Україні посадили багато ранньої капусти, потім вона закінчилась, а пізня капуста ще не встигла вирости. Трапляється так, що середню капусту ніхто не посадив, тоді виручає імпорт.

Багато регіонів звітують про збільшення площ під овочами, чи можна очікувати на профіцит певних позицій?

— Кожного дня ми їмо овочі. Ми обійтись без певних видів фруктів, як-то слива, але без овочів ніяк. До мене зверталися з консультаціями від благодійного фонду з проханням надати містянам консультацію, як вирощувати овочі, щоб задіяти для цього ділянки біля будинків навіть у містах. Це тривожна ознака, невідомо точно — скільки, де і яких овочів насадили, і які запаси будуть зимою. Є питання по цибулі, бо її садить переважно приватний сектор, промислового вирощування мало, і невідомо, скільки її буде.

Другим фактором ризику є зміни клімату, наразі погода не сприяє врожаю овочів. Навіть на наших дослідних ділянках університету ми не отримали сходи моркви. Посіяли, але, по-перше, сухо, по-друге, холодно. Травень сухий, вологи у ґрунті немає.

Якщо взяти квасолю, її вирощують багато у приватному секторі - у багатьох не зійшла. Представники окремих компаній скаржаться, що вже двічі пересівали моркву та буряк, а сходів так і немає. Є проблеми зі сходами огірків. На дослідних ділянках університету ми висадили колекцію огірків 20 травня, але сухо і вони не зійшли. Брак поливу дуже відчувається. На маленьких площах ще можна накрити агроволокном для збереження вологи, та хто має по 10 га огірків — то такий метод не підходить. Нема вологи — не можна внести і гербіциди, а вже час це робити. Навіть по зернових фермери скаржаться на брак вологи, посуху.

Ті, хто поспішив висадити розсаду помідорів у відкритий грунт — вже втратили її через значний перепад температур, який ми спостерігали у травні, а це 4−5 грн за одну рослину. Тож погодні умови будуть одним з головних факторів врожаю овочів.

Чи можна вже сказати, що ціни на овочі будуть високими?

— Університет вже отримував запити по цьогрічній економіці вирощування овочів. Наразі дуже складно порахувати собівартість в овочівництві. Адже дуже зросли ціни на паливо, в рази, до 60 грн. Приватна оранка зросла з 3500 грн/га до 5000−6000 грн/га, а овочі потребують також і культивації. Пестициди здорожчали по певним позиціям з 200−250 грн за 100 грамів, до 400−500 грн. Дуже подорожчали добрива. Але навіть на тлі високих цін на вказані ресурси, головне, щоб продукція взагалі була отримана.