Хто і скільки споживає молочних продуктів?

Щодо норм споживання, то в різних країнах вона різна. Наприклад, за даними інформаційної агенції The dairynews.ru, в Китаї, найбільшому імпортері молочних продуктів, вона має складати 109,5 кг/рік. При цьому, реальна цифра складає лише 31,5 кг/особу. Це обумовлено в першу чергу тим, що традиція споживання молочних продуктів у китайців тільки формується та дефіцитом молочних продуктів на ринку. Як наслідок країна залежна від імпорту молочних продуктів. За розрахунками експертів споживання в Піднебесній буде рости з кожним роком.

У той же час, в Індії норма споживання складає, як і в Китаї, 109,5 кг. При цьому реальне споживання становить 131 кг/особу (дані 2015 року), що на 21,5 кг перевищує норму.

Міністерство охорони здоров'я Нової Зеландії в «Eating and Activity Guidelines for New Zealand Adults» радить споживати молочну продукцію не рідше двох разів на день, віддаючи перевагу продукції з низьким вмістом жиру, а також включаючи в раціон «альтернативне» молоко (соєве, рисове, кокосове). На добу рекомендується споживати 1 стакан молока (250 мл), 1 упаковку йогурту (125-150 г), 2 шматочки сиру (40 г) і 1 стакан соєвого молока (250 мл). Таким чином денна норма споживання молока і молочних продуктів (у перерахунку на сире  молоко) в Новій Зеландії становить 415-440 г, або 151,5-160,6 кг в рік.

Реальний рівень споживання молочної продукції в перерахунку на молоко в Новій Зеландії, за даними IFCN, у 2015 році склав 601 кг на душу населення в рік. До того ж цей показник росте з кожним роком. У 2010 році новозеландці спожили 363 кг молока.

Якщо аналізувати споживання молочних продуктів у розрізі товарних позицій, то найбільше припадає саме на питне молоко. За даними clal.it, його споживають від 116,31 кг на рік (Україна) до 0,57 кг (Філіппіни). Це в першу чергу обумовлено культурними особливостями.

Споживання сиру у світі коливається від 17,8 до 0,22 кг для особи на рік. Лідерами у світі є Європейський Союз (17,8 кг) та США (16,6 кг). Найменше сиру споживають у Філіппінах — близько 220 грамів на рік.

Україна посідає 9-те місце у світі за споживанням цього продукту — 4,37 кг/рік у 2016 році, що майже на 7% більше, ніж у 2015 році. Споживання сиру в сусідніх Білорусії та Росії вище — 7,49 та 7,50 кг/особу, відповідно.

Лідером по споживанню масла за тривалий період вирвалася Нова Зеландія з річним показником у 6,13 кг/особу. Обігнавши Білорусію, в якій споживання навпаки скорочується протягом останніх п’яти років — 4,64 кг/особу на рік.

ЄС-28 займає третє місце по споживанню масла і з кожним роком його нарощує — 4,26 кг (+0,71%). Сполучені Штати Америки, які останніми роками змінили свій раціон і почали заміняти маргарин на масло, активно нарощують його споживання — за підсумками 2016 року воно склало 2,63 кг, що на 1,94% більше, ніж у 2015-му та на 4,4% більше, ніж у 2012-му.

Що стосується України, то раціональна норма споживання молочних продуктів, за даними Міністерства охорони здоров’я, має становити 380 кг на душу населення. При цьому, реально українці споживають лише трохи більше 200 кг.

До того ж, у 2015 році споживання різко впало — на 12,9 кг, до 209,9 кг/особу. У 2016 році воно практично не змінилося — 209,4 кг.

У 2017 році, за очікуваннями, середньостатистичний українець з’їсть 204,9 кг молочних продуктів.

Лідерами по споживанню у 2016 році є: Івано-Франківська (281,4 кг/особу), Чернівецька (251 кг/особу), Тернопільська (245,7 кг/особу) області.

В той же час, 9 з 24 областей за аналізовані п’ять років наростили споживання молочних продуктів. Найбільше із них: Херсонська (+8,72%), Івано-Франківська (+8,27%) та Дніпропетровська (+7,46%) області.

При цьому, найбільше скоротили споживання без урахування Луганської та Донецької областей, Рівненщина (-14,85%), Волинь (-13,26%) та Житомирщина (-7,87%).

Причиною скорочення споживання молочних продуктів стало в першу чергу втрата частини територій з декількома мільйонами споживачі. По-друге, падіння купівельної спроможності населення. Економічна криза, нестабільна політична ситуації, девальвація гривні та зростання комунальних платежів сильно вдарили по гаманцях українців. Ще однією причиною було зростання цін на молочні продукти, що відбувається не на користь збіднілого споживача.

Ще однією загрозою для вітчизняної молочної галузі є поширення антитрендів споживання молочних продуктів від промислових корів та необізнаність споживачів. Значна частка їх вважає, що куплене молоко у бабусі на ринку буде кориснішим, ніж вироблене на молочному заводі. Проте багато хто не задумується над тим, в яких умовах його виробили та як часто перевіряють стан здоров’я корів у приватному секторі і куди збувають продукт, який не було продано протягом дня на сонці та без холодильників.

Ще одним проявом таких антитрендів, є запуск в мережу інтернет відеороликів про те, що будь-яке коров’яче молоко є некорисним, тим більше шкідливим для людського організму. Такі ролики направлені на підрив молочної галузі та не мають під собою жодних підтверджень.

Більше того, такі настрої притаманні не тільки Україні. За часту цю тему обговорюють на міжнародних конференціях. За даними проведених опитувань в 19 з 27 опитуваних країн молочний антитредн присутній. До країн, які ця хвиля зачепила відносяться такі молочні гіганти, як  США, Мексика, Ізраїль, Німеччина, Канада, країни Океанії, Японія. Такого явища не спостерігають в Індії, Китаї, Аргентині, Чилі та ін.

Основними причинами поширення такої думки були: 60% негативний вплив на здоров’я людини, 17% використання антибіотиків та гормонів при вирощування корів, 11% думка, що ніяке молоко людині крім людського не потрібно, 8% припадає на соціальну та екологічну відповідальність та 4% інші варіанти.

Найбільше просувають такі антитренди прихильники рослинного харчування, журналісти та пропагандистські групи, а найменше медичні працівники та вчені.

Наразі все більшої загрози для світової молочної галузі набуває такий рух. Тому виробники молочних продуктів намагаються захищати свої права та доносити на людей інформацію про користь молочних продуктів.

Всі ці та інші теми, що стосуються молочного господарства будуть розглянені в рамках Молочного Конгрессу, 6-7 березня, в Києві.