Говорять пасічники. Перші підсумки медового сезону 2021

Звичайно, на поточний момент ще неможливо точно оцінити валовий збір меду, офіційна статистика з’явиться не скоро. Та представники профільних асоціацій поділилися з Agravery.com своїм баченням сезону, виходячи з багаторічного власного досвіду роботи на пасіках.

Особливості сезону: провал по липі та акації

Найбільшим попитом у споживачів користуються липовий та акацієвий мед. Окремим пасічникам вдалося зібрати названі види меду, але в цілому по країні - сезон по цим позиціям не вдався, ріпакового меду також обмаль.

Григорій Легкий, очільник Асоціації професійних пасічників, до якої входять представники 17 областей, та власник пасіки у Харківській області розповідає:

— Сезон на сезон не схожий. В принципі весна видалася складною. Температурні коливання з періодами різких похолодань негативно позначалися на розвитку бджолиних сімей та їх розплоді. Раннього меду, саме травневого, майже не отримали в тій кількісті, як планували пасічники з осені отримати з акації та з ріпаку. З ріпаку мало меду взяли: лише центральна та західна Україна, але збір менше, ніж минулого року. Для збору акацієвого меду пасічники вивозили бджіл на Черкащину, бо там росте найбільше акації, та, на жаль, сезон вийшов провальним.

На півдні ситуація з весняним медом аналогічна. Пасічник з Миколаївщини, Олег Калінін, засновник групи «Медова фабрика» підтверджує: «Під час цвітіння акації задощило, і акацієвого меду практично не було. Пізніше зацвів ріпак, та періодичні дощі знов зашкодили бджолам зібрати ріпаковий мед».

По літнім медам також очікується недобір. Зокрема, з липи, та різнотрав'я — бджолам знову заважали сильні опади, які часом дуже розріджували нектар. «Середньолітній мед з липи — щодо нього також сезон провальний. Зазначу, якщо минулі роки через нестачу опадів нектар був дуже густим, то цьогоріч, навпаки, занадто рідкий, і бджолам було його важко збирати. Липового зібрали дуже мало по Україні», — вважає Григорій Легкий. «З різнотрав'ям знов не склалося, нектару вистачило лише, щоб бджоли не були голодні, а товарного меду не було. Перший мед був рідкуватий через дощі, хто занадто рано викачав, то продукт може зіпсуватися», — додає Олег Калінін.

Соняшник — рятівник українського меду

«Найбільше меду в Україні збирають із соняшнику», — зазначає Ганна Бурка, національний консультант у Продовольчій та сільськогосподарській організації ООН (ФАО). Та цьогоріч соняшник став порятунком для пасік, оскільки ранньовесняних та літніх медів на багатьох пасіках майже не було.

— Соняшник — це рятівник українського бджолярства, рослина виділяє нектар навіть за несприятливих погодних умов. Ми спостерігали жаркі липень та серпень, та все рівно нектар є, мед соняшниковий є. Щодо соняшника, то тут, можливо, програють лише західні регіони, де посівів цієї олійної менше, — каже Григорій Легкий.

Та навіть соняшникового меду зберуть менше, знов через погоду. «Можна очікувати деякого зменшення валового збору меду, з огляду на погодні умови, та малоймовірно, що недобір буде значним», — вважає Ганна Бурка. Та обставина, що соняшник цьогоріч сіяли пізніше, негативно позначиться на валовому зборі меду.

— Строки посіву соняшника були відтерміновані, культуру сіяли навіть у червні, чого раніше не траплялося. Пізній соняшник, розквіт якого поєднався з періодом низьких нічних температур повітря — це не сприяє збору меду. Нектар у холод гірше виділяється, тому трохи можливий недобір і по соняшниковому меду, — каже очільник Асоціації професійних пасічників.

«По соняшнику очікується середня врожайність, цього виду зберуть найбільше, та вже зрозуміло, що і тут буде недобір. По соняшнику був нетипово короткий сезон — олійна пізно зацвіла і рано відцвіла. І якщо ми, зазвичай, до вересня качаємо мед, то цьогоріч закінчили в середині серпня», — додає Олег Калінін. Короткий сезон відзначає і Григорій Легкий: «Відкачка меду майже закінчена, у вересні ще може буде незначна кількість».

Та в цілому, пасічники та експерти сходяться на думці, що збір меду, за кінцевими підрахунками, може бути на рівні минулого року. Якщо згадати минулий 2020 рік, тоді недобір був значним, проте український споживач цього не відчув, і цьогоріч продукцї на внутрішньому ринку вистачить. «Дефіциту меду не буде, недобір не критичний. На Харківщині, зокрема, на моїй пасіці, недобір незначний. У південних регіонах — Запорізька, Миколаївська область — ситуація з медом навіть краща, — зазначає Григорій Легкий.

Ще один плюс на користь показників валового збору меду — зниження потрав бджіл. «Менше потрав цього року, чув лише про один випадок, можливо, через дощі не встигали обприскувати поля. Багато дощів — і корму бджолам вистачало, тож пасіки у досить непоганому стані», — додає Олег Калінін.

Ціни на мед будуть високими

Мед поступово переходить у сегмент преміальних продуктів харчування, особливо його нішеві різновидності.

— У роздрібній торгівлі ми бачимо, що склався високий рівень цін на мед, та це через те, що майже не було весняного та ранньолітнього меду. Щодо гуртових цін, то вони на рівні зимових, становлять зараз 45−50 грн/кг в залежності від регіонів. Чим далі на схід, тим дешевше, в центральних регіонах — дорожче, це особливості логістики, — каже Григорій Легкий.

Такий рівень оптових цін пасічникам не до вподоби. «Гуртові ціни на мед невисокі, тож продажі на завод відбуваються мляво. Реалізують зараз мед тільки ті пасічники, яким дуже необхідні кошти. Здають небагато, частину збору, щоб були кошти на кишенькові витрати. Масової здачі меду не спостерігається. Мед притримують, чекають вищих цін. Минулої весни, у лютому мед доходив до 60 грн/кг. Це нормальний ціновий показник», — додає Григорій Легкий.

Сезон меду є нетиповим і з огляду на те, що ціни на мед зростають у пік збору, чого раніше не спостерігалося. Відповідно, пасічники налаштовані продавати мед зимою та навесні.

— Будемо притримувати мед, бо ціни будуть зростати. Вже зараз гуртові ціни на рівні 50 грн/кг. Експортери дають 50 грн/кг напряму, але цим можуть скористатися пасічники, в кого обсяги від 20 тонн. У нас, на «Медовій фабриці» ще нема таких обсягів, та скоро цю планку можемо взяти. Також для роботи з експортерами потрібно пасіку зареєструвати як ФОП, бажано третьої групи. Взагалі очікуємо на ціну на рівні 65 грн/кг. За мої 12 років роботи я не пам’ятаю ситуації, щоб у період відкачки ціни на мед зростали. Та зараз так відбувається. Меду по Україні мало, перехідних залишків нема, — вважає Олег Калінін.

Світова торгівля медом зростає. «Україна входить у ТОР-5 найбільших експортерів натурального меду поряд з Китаєм, Аргентиною, Індією та Бразилією. Сумарно ці країни згенерували 54% світового експорту 2020р», — зазначає Ганна Бурка. На її думку, зростання попиту на мед, обумовлене в першу чергу впливом пандемії COVID-19, формуванням нових споживацьких звичок та орієнтацією на продукти з користю для здоров'я. Проте, інтригою експортного сезону може стати відміна квот на експорт меду до ЄС. Цьогорічна квота вже вибрана, і поки нема ніяких рухів з боку держави для отримання нових квот. Тож слідкуємо разом.