Гідрометеоцентр не потрібен: як аграрію використати метеодані для весняних робіт

Як показала практика агрокомпаній, ці вкладення мають сенс, і суттєво економлять ресурс, особливо під час весняних польових робіт, коли фактор погоди може зіграти  із аграрієм злий жарт. Втім, придбати пристрій замало, – із отриманими даними слід вміти працювати, аналізувати та обробляти їх.  Які ж метеорологічні дані повинен зібрати фермер, аби чітко й правильно виконувати агрооперації? Про це йшлося під час онлайн-мітап «Метеодані для весняних робіт», організованого ресурсом Aggeek.

Потреба чи забаганка?

Багато робіт у полі вимагають лише певних погодних умов. Тому менеджмент метеоданих в процесі весняно-польових робіт дуже важливий. Аграріям потрібні коректні дані для планування операцій. Точний прогноз погоди дозволить обрати оптимальні умови для максимальної ефективності виконаних робіт. Агроному потрібно вміти їх виміряти у певний момент та прийняти рішення про проведення чи непроведення певного виду робіт. В ідеалі – потрібно бачити наперед, коли буде цей сприятливий час для проведення робіт, хоча б за 5 днів  до дати, з точністю щонайменше 60-70%.

Втім, крім погоди метеостанції можуть дати аграрію набагато ширші можливості і допомогти побудувати польову стратегію. «Можна завантажити архів погоди за останні 50 років, і  це найкрутіше, що може мати у своєму розпорядженні кожне господарство. Це своєрідне рекогносцирування. Таким чином можна отримати і суму активних і ефективних температур, і середній багаторічний показник опадів у вашій місцевості, можна зрозуміти, що є лімітуючим фактором у плануванні врожайності тієї чи іншої культури. Так, по пшениці по центральній, північній та західній Україні у 95% лімітуючим фактором є тепло. Люди хочуть вирощувати кукурудзу із ФАО 300, але не можуть піти і завантажити архів погоди і побачити, що суми температур вистачає лише на кукурудзу із ФАО 270, решта просто не визріє», – коментує засновник групи компанії GROWEX Богдан Лукіянчук.

Тому ідеальний варіант, коли на кожній із значимих ділянок стоїть своя метеостанція і збирає дані про швидкість вітру, температуру, пікову температуру, суму ефективних температур і вологість в орному та метровому шарі ґрунту. І такі дані повинні бути не за сезон чи два, а за 10-20 років.  Як переконує Лукіянчук, сьогодні аграрії можуть користуватись такими інструментами як Meteoblue та Meteo.Farm, з яких можна вивантажити дані і користуватись ними. За допомогою Meteoblue можна навіть будувати графіки і відразу користуватись, але проблема у тому, що ці метеостанції є віртуальними, і точність там 70-80%. Тому аграріям все ж доцільніше придбати свої метеостанції і мати індивідуальний прогноз. Власна метеостанція дає можливість побачити фактичні дані вашого поля, адже ні один супутниковий прогноз не покаже точний запас вологи у метровому шарі поля, так само, не надто високою буде точність по вітру та опадам. Іноді дані можуть надаватись з метеостанцій, які розташовані і за 270 км від поля, тому зрозуміло, якою буде похибка – як то кажуть, «пальцем у небо». 

Читайте також: Чим обприскувати поле: літаком, гвинтокрилом, дельтапланом, дроном або наземною технікою?

"Для простого фермера-початківця, який тільки розпочинає свою роботу над стратегією та плануванням, у теорії, супутникових сервісів можливо достатньо, але якщо йдеться про більш точні дані, то про покупку метеостанції рано чи пізно задуматись варто. Якщо господарство має і супутниковий прогноз з сервісів, і власну метеостанцію, то прогнози для локації вашого поля будуть максимально точними. Хочу вірити, що з часом у кожного українського аграрія стоятиме власна метеостанція. Це архіважливо як з точки зору тактики, так і стратегії побудови агробізнесу. Яскравий приклад – у сусідній маленькій Молдові – у тамтешніх аграріїв більше метеостанцій, ніж у в Україні. Тому вони вчасно виконують всі роботи, і не хвилюються, що  яблука чи плоди можуть вразити опади чи град. Вони готові до будь-яких умов», – засвідчує засновник групи компанії GROWEX.

Окрім стаціонарних пристроїв, які розташовані на полі, доцільним може стати використання мобільних метеостанцій-датчиків, якими доукомплектовують обприскувачі. За допомогою них можна оперативно моніторити температуру, вологість, швидкість вітру тощо. Як розповідає заступник директора Агробізнесу з інноваційного і цифрового розвитку компанії «Кернел» Євген Сапіженко, у компанії поряд із стаціонарними метеостанціями такі пристрої використовують більше 4 років, хоча єдиного підходу у контролі метеоумов немає – все залежить від задачі.

«Якщо задача є тактичною – контроль якості виконання умов та операцій у полі, то кращого рішення ніж стаціонарний мобільний метеодатчик, що встановлений на оприскувачі просто немає.  На сьогодні у компанії працює 52 таких метеодатчики на більш ніж 500 тис. га площ підприємства, хоча і цього недостатньо. Якщо задача є стратегічною – аналіз багаторічних даних, чи прогнозування врожайності, виділення однорідних кліматичних зон на території присутності агрокомпанії, то тут дані мають бути історичні. Багато сучасних платних метеосервісів використовують гібридні дані, залучаючи державні та комерційні джерела та інформацію радарних супутників, для того щоб працювала модель інтерполяції. Якість проведення операцій та контроль їх здійснення, по-перше, перевіряється агрономом, який приймає роботу і у спеціальному застосунку заповнює параметри якості роботи, і, по-друге, проводиться контроль спеціальною агродиспетчерською службою. Наприклад, своєчасність виконання операцій, періоди, швидкість вітру, пориви, температурний режим, а також план/факт внесення ТМЦ, рівномірність внесення ЗЗР та препаратів, посіву, глибину обробітку», – коментує фахівець.

Читайте також: Чим обприскувати поле: літаком, гвинтокрилом, дельтапланом, дроном або наземною технікою?

Втім, у використанні мобільних метеостанцій, що встановлені на оприскувачах, є свої мінуси. Приміром, такий датчик не завжди точно вимірює швидкість вітру, аби дані були точнішими, потрібно купувати додаткові датчики, які б враховували швидкість руху оприскувача під час роботи, і показували б релевантні дані.  Проте на сьогодні компанія обходиться більш дешевими варіантами, так званими «вітрячками», а швидкість вітру вимірюється не на ходу, а під час заправки обприскувача. Друга проблема – це те, що ці датчики розміщені на даху оприскувача, і вони не стійкий до перешкод – його може легко збити гілка від дерева, чи інша перешкода. Спеціально для цього метеодатчик обладнують додатковим захистом, металічними кронштейнами.  Крім того, за словами Сапіженка, поки що немає оптимального рішення чи метеостанції, яка б максимально точно контролювала  і моніторила запас продуктивної вологи у  метровому шарі ґрунту цілорічно.

Як засвідчує директор компанії METEOTREK Леонід Власов, датчик на обприскувачі може вимірювати не лише температуру, швидкість вітру та вологість. На нього можна встановити індикатор опадів, який показуватиме наявність на полі роси, що також максимально зручно для роботи із певним видом препаратів.

До прикладу, аграрій вирощує зернові культури на території у декілька тисяч гектарів на двох групах полів, не має власної техніки і зрошення. Леонід Власов рекомендує встановити класичну метеостанцію для фіксації таких параметрів як температура, вологість повітря, атмосферний тиск, швидкість на напрям вітру, опади з дискретністю 0,2 мм, температура ґрунту.  Далі є два шляхи – або встановити другу метеостанцію у максимальній комплектації на певній відстані від першої, або варіант економніший – встановлення мініметостанцій, які працюють на вбудованому елементі живлення і уточнюють ті показники, які змінюються більш динамічно  - опади, вологість повітря, температуру ґрунту.

«Такі міністанції коштують у сім разів дешевше за стандартні, приблизно 430 доларів. Таким чином, завдяки відносно невеликій інвестиції можна максимально прослідкувати низку параметрів, які просто необхідні перед початком посіву чи вегетації будь-якої агрокультури. При цьому вплив людського фактора виключено, а всі дані можна не лише фіксувати, а й збирати, аналізувати із максимальною точністю», – запевняє директор компанії METEOTREK.