Географія врожаїв. Східне Полісся – що треба знати агроному

Аграрна Україна надзвичайно різноманітна: коли фермери Херсонщини страждають від нестачі вологи, фермери Волині клянуть дощі. Але знаючи особливості погоди та клімату, не завжди враховують їх при виборі насіння чи побудові системи захисту. Спільно з DuPont Pioneer, що увійшла до складу Corteva Agriscience™, Сільськогосподарського підрозділу DowDuPont Agravery.com продовжує проект “Географія врожаїв”, в якому ми будемо говорити про особливості регіональної агрономії. Наразі ми розглянемо нюанси роботи в Східному Поліссі.

Вологи у цьому регіоні випадає в достатній кількості, хоча бувають і аномально посушливі роки, особливо в першій половині літа. Вітри тут також дошкуляють, не дають проводити вчасно обприскування, через що рослини можуть більше страждати від хвороб та шкідників. Та і морози у цій зоні не таке вже рідке явище, а отже потрібно попіклуватися про надійний, стійкий до хвороб і низьких температур гібрид.

Східне Полісся займає територію Чернігівської та північну частину Сумської областей. Клімат Східного Полісся помірно континентальний, м’який, достатньо вологий. Зима малосніжна, у більшості  років стійка, літо тепле і помірно вологе. Середня температура повітря становить 6,4 – 7,8°С. Середня температура січня (найхолоднішого місяця) становить мінус 3,7-5,2°С, середня температура липня (найтеплішого місяця) – плюс 19,1-20,3°С. Зимовий період триває в середньому 95-115 днів – з середини листопада до середини березня.

Середня кількість опадів за рік коливається від 590 до 660 мм, змінюючись по територій від 550 до 700 мм. Найбільша річна кількість опадів коливається від 932 до 973 мм. У посушливі роки річна кількість опадів становить лише 320-340 мм. Близько 65-70 %  від річної кількості опадів випадає у теплий період року.

Перші осінні заморозки (зниження температури повітря до 0°С і нижче) за середніми багаторічними даними спостерігаються у кінці вересня – на початку жовтня, останні весняні – у кінці квітня - на початку травня.

■ Тетяна Адаменко, керівник відділу агрометеорології Українського Гідрометцентру

Вегетаційний період (із середніми добовими температурами повітря  5°С і вище) триває 200-210 днів, починається в середньому на початку квітня і закінчується у кінці жовтня. Сума позитивних температур повітря вище 5°С за цей період змінюється від 2775°С до 3080°С.

Період активної вегетації с.-г. культур (із середніми добовими температурами повітря  10°С і вище) триває близько 160-170 днів, змінюючись в окремі роки від 140 до 186 днів, починається в третій декаді квітня і закінчується наприкінці вересня-на початку жовтня. Сума позитивних температур повітря вище 10°С за цей період коливається  від  2380−2770 °С, в окремі роки - від 2005° до 3165°С.

Режим зволоження території області створює в цілому позитивний баланс вологи в ґрунті. Проте через високу водопроникність легких за механічним складом порід значну повторюваність мають ґрунтові засухи, які негативно впливають на розвиток с.-г. культур.

Помірна атмосферна засуха, яка часто поєднується із ґрунтовою в період активної вегетації с.-г. культур, має ймовірність 90 %.

Кількість днів із суховіями за теплий період (квітень-жовтень) коливається від 5 до 10.

Серед інших несприятливих для с.-г. культур явищ погоди у вегетаційний період характерними для даного регіону є дуже сильний дощ та злива, град та сильний  вітер.

Відносна вологість повітря у теплий період року (квітень–жовтень) по території Східного Полісся становить від 60 % до 80 %, а кількість днів із відносною вологістю повітря 30 % та менше (показник посушливості) за цей період становить в середньому 5-23 дні. В окремі роки цей показник сягав 50-57, у 2015 р. – до 70 днів.

Перші осінні заморозки (зниження температури повітря до 0 °С і нижче) за середніми багаторічними даними спостерігаються у кінці вересня – на початку жовтня, останні весняні – у кінці квітня - на початку травня.

Як працюють агрономи у зоні Східного Полісся

■ Олексій Попелуха, ДП «Зернятко», Чернігівська область, Менський район, село Покровське

Площа: 8500 гектарів

Вирощує пшеницю, пивоварний ячмінь, горох, соняшник, кукурудзу та сою

Цією зимою у нас було дуже багато снігового покриву і через це після його танення на полі утворювались блюдця. Це заважало проводити посів. Особливо постраждав горох, через те, що на полі стояли калюжі, сівалці довелось їх об’їжджати і в результаті поле виглядало як шахматна дошка. Також від цього постраждала і кукурудза, хоча калюжі на той час вже були меншими. Ще однією проблемою була відсутність дощів аж до 20 червня. До цього ми мали лише вологу від танення снігу і на деяких полях довелось сіяти просто в пилюку. Закриття весняної вологи проводили на тих полях, на які планували посіяти кукурудзу та соняшник, але все одно довелось перед посівом кукурудзи проводити глибоке дискування, аби підняти вологу ближче до поверхні. Вночі провели дискування, а зранку вже почали посів кукурудзи та сої, аби не втрачати вологу. Після посіву сої також провели коткування. Взагалі із посівом сої у нас була дещо краща ситуація із вологою. На цих полях ми не встигли зібрати кукурудзу з минулого року і вона лежала на полі у якості мульчі, завдяки чому волога не так інтенсивно уходила. Потім задискували усі рештки і одразу провели посів. Вітри нам також поробили нервів, вони дули у кінці травня – на початку червня, коли потрібно проводити обприскування, але яка може бути робота, коли вітер 7-8 м/с та ще й з поривами. Та ще і ґрунт вони висушують. З 15 травня почались жаркі температури, до 32°С які в поєднанні з сильним вітром утворювали ефект фену висушуючи ґрунт. Та і весни у нас майже не було, може неділю тримались весняні температури, а після цього одразу літо почалось. З 20 червня за місяць випало близько 150 мм вологи, це значно покращило ситуацію із кукурудзою, соняшником та соєю, а от із зерновими навпаки, погіршила. Дощі як-раз припали на період збирання і ми були вимушені підбирати вікна для того, аби зібрати пшеницю. Вологість була 16%, довелось трохи досушувати, та і хвороби іноді проскакували, але в малій кількості, обробка фунгіцидом по колосу стримала розвиток. А от у інших господарств проблеми були більшими, там і вологість вища, десь 18% та і сажка з фузаріозом почали активно розвиватись і зерно в колосі попроростало, в результаті чого у багатьох з’явились проблеми із реалізацією зерна. Взагалі цей рік видався аномальним на погодні умови, схожим був лише 2015, але тоді дощі почались 5 червня і не було такого суховію.

Кукурудза

В нас 2500 гектарів кукурудзи посіяно в цьому році. Вирощуємо різне ФАО, від 190 до 320. Такий вибір зумовлений тим, що ми не маємо свого елеватору і вимушені організовувати конвеєрне збирання кукурудзи. Ми починаємо молотити кукурудзу із ФАО 190 на початку жовтня і до кінця місяця доходимо до ФАО 320, яке вже дозріває до того часу. Окрім того кукурудза із малим ФАО має кременисту форму, яка більш холодостійка, тому ми її можемо раніше посіяти. Підбираємо для себе гібриди вирощуючи їх на демо-ділянках. Дивимось, експериментуємо та відбираємо найкращі по врожайності, вологості зерна на момент збору та іншим показникам. Кукурудза Pioneer в нас займає приблизно третину усіх площ, вирощуємо ПР39Б86, П8521, П8816 та ПР39Г83. В минулому році ми отримали по ним гарний результат як по врожайності так і по вологовіддачі, кращий гібрид дав 13,7 тонн, гірший 11 тонн з гектару. Середня врожайність по господарству у минулому році у нас склала 11,8 тонн з гектару, тобто ці гібриди не гірші, а то і кращі від інших, та ще і коштують дешевше на $100 за посівну одиницю від конкурентів. Але ми дотримуємось принципу, що не можна вирощувати гібриди лише однієї компанії, це може обернутися проблемами. Потрібна диверсифікація. У цьому році також ці гібриди себе гарно показують, сформували непогані качани, але як то кажуть, бункер покаже. Із шкідників дещо дошкуляв у цьому році кукурудзяний метелик та попелиці, але ця проблема вирішилась інсектицидною обробкою. З хворобами проблем немає. У цьому році основне підживлення в нас базувалось на внесенні 150 кілограмів нітроамофоски, а перед посівом внесли 200 кілограмів карбаміду, по листу вносили 10-12 кілограмів карбаміду. Мікродобрив не вносимо взагалі, виключенням став лише один гібрид, який негативно відреагував на посуху, його листки здобули синьо-фіолетового забарвлення, тому вимушені були його підживлювати по листу. Проте ефекту ми від цього не помітили. Інші два гібриди на цьому ж полі нормально себе почувають, а от у одного виникли такі проблеми.

Соняшник

Соняшнику ми вирощуємо 1500 гектарів. Це як стійкі до гербіцидів так і класичні гібриди. Цього року також посіяли 18 гектарів високоолеїнового соняшнику, подивимось, як він себе покаже. В середньому по господарству в минулому році ми отримали 3 тонни соняшнику з гектару, а у 2016 2,3 тонни. У позаминулому році ми проводили лише одну фунгіцидні обробку і в результаті у нас виникли великі проблеми із фомозом та фомопсисом, погіршило ситуацію ще й те, що ми віддали 40% площ під один гібрид. У минулому році також були проблеми з ураженістю хворобами соняшника на окремих гібридах, відмічалась ураженість фомозом, фомопсисом та альтернарією і це не дивлячись на дворазову фунгіцидну обробку оригінальними препаратами. А от із забур’яненістю проблем у нас не було. Минулого року основне підживлення складало 150 кілограмів нітроамофоски, а перед посівом вносили 100 літрів КАСу на гектар. У цьому році ми вирішили на деякі поля разом із посівом внести добрива Yara Mila, подивимось як воно себе зарекомендує.

■ Петро Андросенко, ТОВ «Дніпро», Сумська область, Кролевецький район, місто Кролевець

Площа: 7000 гектарів

Вирощує озимі зернові, ріпак, горох, соняшник, кукурудзу та сою

У нас в цьому році дефіциту вологи не було. За сезон у нас впало 582 міліметри опадів. Це краще ніж було у минулому році. Із заморозками цією весною проблем також не виникало. Сильних вітрів у цьому році у нас не було, на відміну від минулого. Тоді це була проблема для нас. Вітер не давав можливості проводити вчасно обприскування. Тому, аби убезпечити себе в подальшому від несприятливої дії вітру ми у цьому році придбали собі обприскувач із повітряним рукавом.

Кукурудза

Ми вирощуємо кукурудзу на площі 2500 гектарів серед них 230 гектарів кукурудзи на силос. Вирощуємо кукурудзу із ФАО від 260 до 360. Визріває нормально, вологу віддає чудово. Основну ставку робимо на гібриди Pioneer, вирощуємо П9241, П8816 та П8523. Середня врожайність у минулому році склала 92 центнери з гектару. Система удобрення у нас доволі проста. Під основне внесення даємо 250 кг NPK та 300 кг карбаміду. У передпосівну разом із сівалкою вношу 50 кілограмів нітроамофосу. По листу вносили 4-5 кілограмів карбаміду, але кукурудза цього не витримує, з’являються опіки. Інші культури витримують і більше, а от кукурудза – ні. Тому, все що під корінь дав, то і твоє.

Соняшник

У цьому році ми посіяли 2500 гектарів соняшнику. З них усього 37 гектарів під гібридами Pioneer. Вирішили перший раз посіяти невелику партію, аби подивитись на врожайність. А взагалі ми вирощуємо як ранні, так середні і пізні гібриди соняшнику. У минулому році врожайність на гектар склала 36 центнерів. Тоді як у 2016 році ми отримали лише 24 центнери. У нас половина площ соняшнику вирощується по класичній технології, а половина гербіцидостійких гібридів аби зняти проблему редьки дикої. Із хворобами у нас також є проблеми, як у минулому році, так і в цьому відмічаємо розвиток фомозу та фомопсису. І це не дивлячись на дві фунгіцидні обробки. Але, не дивлячись на ці проблеми, я чітко бачу, що ми отримаємо не менше ніж 30-35 центнерів з гектару. Система удобрення під соняшник в нас 250 кг NPK та 70 кг карбаміду під культивацію.

Поради експертів Pioneer

■ Борис Земський, регіональний представник Східного Полісся

Соняшник

Я раджу для цієї зони ранньостиглий гібрид соняшнику P62LL109 та середньоранні P63LL06 і P64LL125 під класичну технологію.

Із стійких до гербіцидів  можу порадити ранньстиглий P63LE113 та середньранній P64LE25.

З високоолеїнових підійде P64HH106. Всі гібриди стійкі до препарату Експресс.

Кукурудза

Із кукурудзи я би порадив P8521 із  ФАО 220, P8523 із ФАО 260, P8567 із ФАО 290 та P8816 із ФАО 300. Але більш конкретні поради саме для цих регіонів надасть Володимир Бочко.

■ Володимир Бочко, регіональний представник по Чернігівській та Сумській областях

Соняшник

Серед традиційних гібридів я би порадив для нашої зони P62LL109. Він у минулому році себе доволі непогано показав на Чернігівщині. Тоді врожайність була за 30 центнерів. Для Сумщини я радив би P63LL06. Він у минулому році себе гарно зарекомендував. І стійкість до хвороб у нього непогана, хоча ми всеодно рекомендуємо проводити дві фунгіцидні обробки. Також раджу звернути увагу на P64LL125 для нашої зони.

Серед стійких до гербіцидів гібридів для нашої зони я раджу сіяти гібриди P63LE113 та P64LE25. Ми за ними спостерігаємо, вони показують себе доволі гарно. Окрім того, ці гібриди більш стійкі до хвороб

З високоолеїнових для нашої зони я би рекомендував гібрид P63HH111, стійкий до гербіциду Експресс.

Кукурудза

Для нашої зони найкраще підходять такі гібриди: ранньостиглий зубоподібний гібрид P8521, PR39G83. 

Із середньоранніх я раджу вирощувати Р8523 з лінійки Optimum AQUAmax, PR39B76 та P8816, який непогано показує себе на Чернігівщини, але краще підходить для Сумської області. До того ж він непогано показує себе по вологовіддачі Також раджу спробувати Р8567, який прийшов на заміну гібриду Р8745.

Із середньостиглих я рекомендую звернути увагу на такі гібриди як Р9074 та PR38N86.

Для тих, хто прагне вирощувати середньопізні гібриди я можу порекомендувати Р9241.