Фінансовий директор «Мелітопольської черешні»: Надто дешевих ягід та фруктів і у наступні сезони чекати марно

Фінансовий директор групи компаній «Мелітопольська черешня» Каріна Станчевська.

Каріно, цього року ціна, яка сформувалась на черешню, була м’яко кажучи несподівано високою – у столиці, у розпал сезону, її продавали по 80-90 грн/кг. Наскільки подібна вартість є виправданою, чи все ж це «накрутки» перекупників?

- Ціна за черешню у 80 гривень виправдана – цього року надто великих врожаїв немає, ні у нас в Україні, ні у Європі.  Ні у Італії, ні у Сербії ні у Греції, які є традиційними постачальниками плодів, не було валу черешні. Приміром, наша компанія виходила на експорт із ціною у 3 євро за кілограм. Звичайно, сезон на сезон не приходиться – якщо наступного року буде перевиробництво, то і ціна дещо просяде.  Проте виробничі витрати ростуть, фермери не можуть, і не хочуть працювати собі у збиток. Тому надто дешевих ягід та фруктів і у наступні сезони чекати марно.

Я так розумію, основний сезон збирання черешні для вашої компанії завершено. Чи можете підбити перші результати?

- Так, нещодавно завершили збирання основного валу черешні. Цей сезон не можу назвати простим, але незважаючи на погодні негаразди ми впорались, задоволені. На жаль, заморозки наприкінці квітня дещо скоригували наші очікування по урожаю. Були суттєві втрати, проте завдяки опадам на початку травня ми коригували урожайність масою ягід,  вони дуже гарно налилися. 

фото: epravda.com.ua

Окрім черешні, у вас є у арсеналі підприємства інші культури, чи не так?

- Вірно. Маємо суницю, ожину, абрикос, персик, малину, яблука. Із цих культур найбільший експортний потенціал поки що має суниця – ми не перший рік продаємо її на ринках Білорусії.  

Знаю, що багато виробників вважають черешню, а особливо старі насадження нерентабельними. Тож викорчовують. А ви навпаки – досаджуєте. Скільки гектарів маєте на сьогодні?

- Ми маємо 275 гектарів черешні, із них – 75 га – це якраз молоді насадження, 200 га – старше 5-10 років, також є частина – іще старші.  Рішення щодо збільшення площ багаторічних насаджень в поточному році ще на стадії обговорення.

фото: epravda.com.ua

Дотації від держави на нові насадження вдалось отримати? Скільки саме вам було компенсовано?

- Так. Ми отримали дотацію у грудні, і потрапили до списків на червень. Загалом сума компенсації склала близько півмільйона гривень.

Про нові ринки збуту, китайську інспекцію та пакування

Падіння урожаю плодових у країнах  євроспільноти відкрило додаткові можливості експорту для наших виробників?

- Я б не сказала, що з’явилось багато нових експортерів черешні чи інших плодових. Поки що це тестові поставки, українські підприємці пробують логістику зокрема і авіа. У нашої компанії експорт залишився на рівні минулого року, бо ми і так експортуємо 90% вирощеної нами черешні. Цікаво, що у поточному році ми експортували свій товар до Італії, і тамтешні покупці були у захваті – жодного відсотку відбраковки – відкалібрована, черешенка до черешенки. Тому їх уявлення про українських постачальників, як про  торгівців відносно дешевим товаром змінюється, вони розуміють, що ми теж можемо давати преміум.

Засмучує, що на локальному ринку знайти вашу продукцію майже нереально. Це стратегічний хід?

- До певної міри – так. Якщо пускати такий обсяг, як у нас, на локальний ринок –  ми самі собі та й іншим наробимо шкоди, обваливши ціну  продукції. Та й самому споживачу стільки продукції не треба. По-друге, ми вкладаємо у розвито підприємства, технології –  майже все це іноземного виробництва, прив’язане до валюти, тому  ми не маємо іншого виходу як шукати все нові та нові канали збуту. До того ж, завдяки експорту, ми повертаємо собі певну частину ПДВ.

фото: facebook Melitopol Cherry

Читайте також: Кавуни на старт: яким буде сезон та ціни на смугасту ягоду

Чи є цифри по загальному експорту вашої черешні у поточному сезоні? Уже підрахували?

- Цього року ми уже експортували більше 600 тон черешні. 

Дійсно, незважаючи на те, що в Україні достатньо багато виробників, вийти на експорт та потужно заявити про себе під власним брендом вдалось лише «Мелітопольскій черешні». Чому так?

- Це правильне позиціонування продукту, робота над якістю і постійне самовдосконалення – інших секретів та якихось обхідних шляхів не існує.

Яка зараз географія експортних продажів підприємства?

- Продаємо до країн Європейського Союзу  та у Білорусь. Для останньої країни ми спеціально створили вільні карантинні ділянки, бо цього вимагає законодавство Євроазійського Союзу.  Цього  сезону багато запитів із країн Близького Сходу. Там йдеться про великі партії, які будуть обмежуватись вантажопідйомністю літака – можна відправляти по 7-10 тонн черешні щоденно. 

Мушу сказати, що працювати із цими ринками нелегко – виставляються надвисокі вимоги щодо пакування, сортування, до кольору та одноманіття плодів. Через високу конкуренцію другого шансу постачальнику, який завинив, можуть і не дати.  Всі виробники світу зацікавлені саме у цьому регіоні, бо там ціни на черешню найвищі –  роздрібна вартість одного кілограму доходить до 20 доларів.

фото: facebook Melitopol Cherry

А конкуренцію з боку турецьких постачальників відчуваєте? Адже  особливо останні сезони їхні постачальники стали дуже активними. Це відчутно навіть по засиллю турецьких фруктів в Україні.  Прокоментуйте будь ласка?

- Сезон збору врожаю в Туреччині та Україні майже співпадає, та географія поставок дещо відрізняється, тому жорсткої конкуренції ми не відчуваємо.

Ще декілька років тому китайці інспектували нашу черешню і навіть, були заяви про можливий старт продажів, проте як то кажуть, «віз і нині там». Чи експортували ви черешню до Піднебесної, і скільки там готові купити?

- На жаль, до сих пір триває узгодження фітосанітарних вимог та процедур між нашими країнами. Ми готові почати продажі до Китаю, як тільки всі документальні процедури будуть завершені. Що стосується обсягів, то клієнти із Піднебесної можуть викупити увесь той обсяг, який ми готові виростити, і буде замало.  Так само було б непогано, аби і розмови щодо експорту черешні до Індії зсунулись із мертвої точки.

Взагалі, які тренди на сьогодні у галузі? Що змінилось за останні сезони?

- Мушу зазначити, що вітчизняні виробники вдосконалюють передпродажну підготовку – сортування, охолодження, експериментують із пакуванням.

До речі, про пакування. У ЄС  уже незабаром вступає сувора заборона щодо використання пластику, зокрема це стосується і пластикової тари для ягід. І хоча для черешні це не так актуально, адже вона затарована у картонні ящики, як ви ставитесь до цих ініціатив? Чи будете шукати додаткову, модернову еко-упаковку?

- На мою думку, виробник має керуватись не власними амбіціями, а побажаннями покупців. Еко – це тренд, і ми готові переходити на таке пакування, відмовлятись від плівки та пластикових пінеток, якщо споживач дійсно цього хоче.

фото: facebook Melitopol Cherry

Читайте також: Яким проектом Україна буде дивувати світ на молодіжному аграрному саміті в Бразилії?

Зараз багато говорять про необхідність сертифікації для експортера. Приміром, сертифікат GlobalG.A.P. називають must have для споживача. У вас його немає, і це не заважає вам успішно торгувати. Прокоментуйте, будь ласка.

- Так, поки що  сертифікації GlobalG.A.P. у нас немає. Хотіли отримати сертифікат у поточному сезоні, але через певні обставини – не вийшло. Тож уже в цьому місяці почнемо підготовку документів, аби спробувати отримати сертифікат уже у наступному сезоні.

 А органічну черешню від вашого підприємства ми побачимо?

- Це питання треба вивчати, але у найближчій перспективі я цього не бачу. Це зовсім інший семент і вид бізнесу. Треба спеціалізуватись на чомусь одному, і намагатись зробити все на високому рівні.

Які сорти вирощуєте – українські чи іноземні? Які показують себе краще?

- Не відкрию вам Америки, якщо скажу, що майбутнє за тими сортами які є найбільш транспортабельними. Сорт «В.Чкалов» – це візитівка України, проте транспортувати його непросто. Я люблю із пізніх сортів «Крупноплодний» – він і гарно транспортується, і  смачний.  Ще донедавна ми притримувались думки, що потрібно садити лише українські, районовані сорти мелітопольського Інституту садівництва, які ідеально підходять до наших умов. А зараз ринок диктує інші підходи –  будемо досаджувати нові сади сортами іноземної селекції, завозитимемо їх з-за кордону через офіційних дистриб`юторів.  Сподіваємось, цей експеримент буде вдалим.  

фото: facebook Melitopol Cherry