Енергоменеджери: рецепт економії енергії для вже ефективного підприємства

Активний розвиток промисловості та поступове зменшення невідновлюваних природних ресурсів, і, як наслідок, їхня дорожнеча призвели до того, що енергоефективність в світі давно вже стала обов’язковою для кожної компанії, яка хоче сучасно працювати та отримувати прибуток. В Україні вже декілька років діє проект UNIDO (United National Industrial Developmtnt Оrganization) “Впровадження стандарту систем енергоменеджменту в промисловості України”. Його головна мета - організувати впровадження процедур сталого та ефективного енерговикористання у промисловості. Поширюється концепція індустріальної енергетичної ефективності за допомогою впровадження систем енергоменеджменту відповідно до міжнародних стандартів серії ISO 50000 та оптимізації систем, що споживають енергію. З 12 підприємств, які беруть участь у пілотному проекті, три входять до агропромхолдингу “Астарта-Київ” - єдиного з усіх агровиробників, хто вирішив впровадити цей стандарт енергоменеджменту у себе на підприємствах. Про деталі проекту Agravery.com розповіла начальник Управління екології, охорони праці та сертифікації Агрохолдингу “Астарта-Київ” Аліна Воронцова.

Розкажіть, будь ласка, як цей проект починався, чому вас це зацікавило. Що UNIDO пропонували?

- Ми почали реалізовувати проект на Новооржицькому цукровому заводі, отримали відповідний сертифікат, а цього року плануємо сертифікувати підприємства у Глобино. Цей проект був для нас амбітним. Усі наші підприємства мають міжнародні сертифікати за системою ІSO (якості, безпеки продукції, екології, охорони праці). І ми вирішили, чому б не спробувати впровадити ще енергоменеджмент. Енергоменеджмент — це зараз новий, цікавий та перспективний напрямок. Тому ми й вирішили «подивитись у цю сторону». Фактично, це та сама сертифікація, але з трохи іншими пріоритетами, акцентом на використання ресурсів і енергоефективність.

Читайте також: Ефективна енергія: секрети прибуткового виробництва цукру

UNIDO нас у цьому дуже сильно підтримували, адже вони зацікавлені у тому, щоб поширювати практику раціонального використання  енергетичних ресурсів і ведуть відповідно свою політику.

- У нас була дуже хороша для того платформа — Новооржицький цукровий завод, з якого ми й почали. Завод компанія придбала відносно недавно, і ми якраз адаптували під наші вимоги систему корпоративного менеджменту. Наша програма енергоменеджменту діляться на два етапи: той, що стосується сертифікаційної системи, і другий - навчання персоналу. Тут йде мова як про ключових користувачів, так і тих, що є спеціалістами центрального офісу або спеціалістами енергоефективності на місцях. Навчання дещо нетипове для України. Це міжнародні стандарти, що необхідно враховувати в щоденній операційній діяльності. Це гнучка система змін, мотивації і відповідальності персоналу  - тобто навчання дещо інакше, ніж у рамках вітчизняного законодавства.

Представники UNIDO ділилися найкращими практиками та проводили навчання персоналу компанії, базуючись на своєму міжнародному досвіді. Минулого року ми були пілотною компанією, у котрій 13 осіб отримали освіту по мобільній системі саме у UNIDO. Щоб потрапити до проекту, треба було пройти відбіркові тури, які тривали певний час. Якщо не помиляюся, нашу заявку розглядали близько трьох місяців. Ми подали заявки від усіх підприємств. І от усі пройшли, сформувалася група і, відповідно, ми уже навчаємося на третьому модулі. І паралельно сертифікуємо наші підприємства.

Читайте також: Україна на полях: фермери всіх областей про підготовку до посівної

Потрібно розуміти, що сертифікація - це не просто «приїхали, подивились, написали якийсь звіт», -  і все, маємо сертифікат. Насамперед це великий обсяг робіт на всіх рівнях компанії, починаючи від капітальної модернізації підприємств, які пов’язані із енергоефективністю, до агітаційних матеріалів. За минулий рік на Новооржицькому заводі  лише завдяки введенню навчання персоналу і оптимізації процесів ми заощадили більше 7% на енергоресурсах.

Якщо говорити по показниках, чим Новооржицький цукровий завод  відрізнявся від того ж Глобинського? Чому ви вирішили почати саме з нього?

- Не скажу, що там було більш нове обладнання. Ми дивилися інакше. Це той завод, який “Астарта” придбала нещодавно, саме тут передбачалися капітальні інвестиції в модернізацію. Формуючи інвестиційні програми, одразу враховували найкращі доступні техніки та технології. Тому й змогли показати гарний результат щодо економії енергетичних та інших ресурсів (водних, і так далі). За рахунок цієї модернізації і одночасного будівництва енергосистеми. А на інших  підприємствах нам потрібно буде впроваджувати систему енергетичного менеджменту в наявну програму модернізації.  Власне кажучи, це відбувається зараз на Глобино. У нас проходять діагностичні аудити, де ми визначаємо, як зможемо щось покращити, де використати потенціал. Але якщо Новооржиця - пілотний проект, то Глобино — амбітний проект. Чому? Тому що у програму входить і сертифікація, і навчання, і капітальна модернізація — цілий комплекс заходів. І не тільки на цукровому заводі, але й на соєпереробному, й на біоенергетичному комплексі. Ми між собою в компанії цей проект називаємо «глобинський кластер». І, думаю, ми зможемо тут отримати високі результати.

Наприклад, що було запроваджено на Новооржицькому заводі?

- Я просто поясню, що входить до проекту енергоменеджменту. Його можна поділити на дві частини. Перша — все, що пов’язане із заводом і що приносить раціональне використання ресурсів. Другий момент — організаційні заходи. Ми розробляли політику роботи, програму, інструкції для людей. Це створення і використання стимулюючих механізмів при роботі із енерготехнологіями, загалом культура поведінки людини на підприємстві. Також це оптимізація обліку та контролю обладнання. Ми проводимо інвентаризацію та паспортизацію механізмів, матеріалів та іншого обладнання. Це означає, що ми не докуповуємо щось, а оцінюємо те, що вже маємо, оцінюємо потенціал. Вже таким чином ми можемо прогнозувати покращення процесів і мінімізувати витрати.

Читайте також: Стоп-фальсифікат: як обіг нелегальних препаратів убиває агроіндустрію

Також було запроваджено базу технік та технологій, які є і які будуть змінюватися. Тобто оптимізація планується на роки наперед. До організаційного етапу можемо віднести закупівлю механізмів, що зчитують витрату енергії, засобів вимірювання стану електрообладнання. Це допомагає нам передбачити, де необхідна буде заміна, де уже вона має бути, а що працює добре. І за рахунок цього будемо структуровано працювати. Крім того, енергоефективність було поєднано із іншими нашими заходами харчової безпеки і якості продукції. Для прикладу, заміна лампочок та кондиціонерів на підприємстві призводять до зниження використання електроенергії.

Ви говорили, що заощадили 7%. А коли усе повністю запровадите, як думаєте, про яку ефективність можна буде говорити?

- Відсоток буде приблизно такий же, але вже в масштабах усього холдингу. Вдвічі зменшити витрати неможливо. Але тут важливо відмітити, що це сама філософія ведення бізнесу «Астарти».

Від моменту коли почалася робота (якщо не рахувати процес заявки, узгодження, утрясання різних моментів), скільки часу пройшло до якихось перших результатів?

- Два роки. Перший рік — дослідження того, «як завод дихає», як він працює, скільки він споживає, який виробничий процес. Це щоденний моніторинг усього виробничого процесу. Крім того, упродовж цього року ми розробляли стандарти та корегувальні заходи. Метою було впровадити систему енергетичного менеджменту та підтвердити її в міжнародному сертифікаційному органі. Окрім того, значна увага була зосереджена на навчанні персоналу, яке обов’язкове, і проведенні різних аудитів. Після діагностичного аудиту ми працювали над зауваженнями, що отримали, та вдосконаленням системи. І тільки після усунення невідповідностей відбувся передсертифікаційний аудит, а уже потім — сертифікаційний.

Якщо оцінити, скільки було вкладено у систему енергоменеджменту Новооржицького заводу?

- У саму систему 3,5 млн грн. А на модернізацію протягом 2016р. за цією системою — близько 10 млн грн.

Сертифікація Глобинського кластеру буде довшою, адже там більше підприємств?

- Я думаю, що буде швидше. Новооржицький завод - це нове для нас підприємство, там не були впроваджені міжнародні стандарти. “Глобино” практично наш лідер по впроваджених стандартах. У них уже працює система екологічного менеджменту та система менеджменту безпеки харчової продукції і в цьому році планують запроваджувати одразу два стандарти з енергоменеджменту і охорони праці. Тобто до наявної корпоративної інтегрованої системи менеджменту буде включено ще два елементи. Плюс у Глобинських підприємств «Астарти» уже є «кістяк», вони працюють за міжнародним стандартом IFC. Цього року буде ще пілотний проект — з водозбереження. Там також будуть колосальні зміни.

Чи могла б, умовно кажучи, компанія справитися проектом енергоменеджменту сама, без UNIDO, чи їх допомога дійсно суттєва і навчання, із яким вони допомагали вашому персоналу, дійсно в українських реаліях неможливе?

- Ви знаєте, я думаю, що компанія упоралась би, але UNIDO допомагає підняти питання енергозбереження набагато вище — на глобальний рівень. І коли йде мова уже про свідомий вибір, це, звичайно, більше стимулює. Навчання ще й на грантовій основі. Тим більше, що вони не просто читають лекції, а це на практиці навчають менеджмент і персонал усьому потрібному. Альтернатив зараз на ринку я не бачила.

Читайте також: Українська кооперація за литовським рецептом

Чому вони зацікавлені навчати компанії? Ви ж не повертатимете гроші за участь в проекті?

- Ні. Навчання за проектом, на який ми подавали заявки, безкоштовне. Але вони також пропонують свої консультаційні послуги. Щоправда, ми пішли своїм шляхом.

Крім Глобино і Новооржиці «Астарта» буде інші  підприємства підключати?

- Я думаю, що так. Принаймні для цього вже закладені необхідні основи.

На сайті UNIDO зазначено - визначаємо «зони суттєвого енергоспоживання». Якщо говорити про цукрові заводи,  які тут зони суттєвого енергоспоживання у першу чергу?

- В першу чергу це серце заводу – ТЕЦ, а якщо говорити більш детально, це є дифузійне відділення, станція очищення соку, випарна станція та продуктові відділення. 

Наталія Гузенко