Експерт: Належну бджільницьку практику доведеться впроваджувати на кожній пасіці

Коментарі

0

Щоб мати здорових бджіл, уникати хімічних токсикозів та отримувати високу ціну на мед, пасічники мусять озброїтися знаннями.

Таку думку в інтерв'ю AgroTimes висловив доктор ветеринарних наук, директор Інституту тваринництва НААН Євген Руденко.

На його погляд, бджолярі мають усвідомити, що вкрай важливо постійно підвищувати рівень знань, та робити це за участю фахових спеціалістів в галузі бджільництва. Тільки таким чином українська продукція бджільництва перейде з категорії «кондитерського меду» до категорії «брендових медів» та матиме відповідну ціну.

«Принципи Належної бджільницької практики (GBP — Good Beekeeping Practice) — це вимоги, які доведеться застосовувати на кожній пасіці», — говорить Руденко.

Експерт пояснює: впровадження GBP включає в себе встановлення єдиних правил виробництва та гігієни, а також вимог та методик, яких бджолярі повинні дотримуватись для забезпечення утримання сильних, здорових сімей і гарантування безпечності продуктів бджільництва, які вони виробляють.

Належна бджільницька практика створена для встановлення діалогу між фермером та бджолярем, захисту інтересів самих бджолярів, забезпечення здоров'я бджіл, і як наслідок — стабільного та прибуткового бізнесу.

Руденко зазначає, що за останні два роки зроблено дуже багато, щоб допомогти бджолярам та фермерам знайти один одного і розпочати діалог. В окремих регіонах це успішно вже працює, але проблеми залишаються.

Самі бджолярі теж неодноразово робили спроби організувати діяльність у вигляді створення асоціацій та товариств. Але це не спрацювало ефективно, лише поодинокі регіональні товариства успішно розвивали комунікації між бджолярами та іншим учасниками ринку.

Щоб покращити рівень комунікацій, необхідно створити умови на рівні нових законів або доповнень до існуючого Закону про бджільництво.

«Всі сторони виробничого процесу — фермер, пасічник та відповідальний орган за галузь бджільництва (ветеринарна служба, профільна інспекція тощо) — повинні домовитись щодо порядку взаємодій, і вести постійний діалог», — вважає директор Інституту тваринництва НААН. У створення ефективних комунікаційних мереж він радить також залучати сучасні ІТ-технології.

Водночас Руденко звертає увагу, що GBP — це не повна перебудова чи реконструкція. Це поступове приведення у відповідність правил утримання бджіл, технологічних процесів, відповідної гігієни на пасіці. І важливо — це постійне ведення первинної документації по щоденній роботі на пасіці.

«Належна бджільницька практика — це вже невід'ємна складова сучасного ефективного бізнесу», — вважає фахівець.

Довідка:

Належна бджільницька практика або GBP — це система заходів для попередження хвороб та отруєнь бджіл, яка встановлює виробничі, ветеринарно-санітарні та гігієнічні правила; виявляє широкий спектр потенційних хімічних, фізичних і мікробіологічних забруднень і запобігає їх потраплянню в продукти бджільництва; сприяє розширенню ринків збуту вітчизняної продукції, як в Європу, так і в усьому світі; створює системи синхронізованих спільних дій «пасічник — фермер» в період активного сезону бджільництва для профілактики токсикозів бджіл.

GBP призначена для забезпечення максимального збереження бджіл, оберігаючи їх від токсикозів і забруднення продукції бджільництва та досягнення обопільної вигоди у веденні бізнесу для пасічників та інших сільськогосподарських виробників.

Нагадаємо, в Україні стартував соціальний проєкт «Належна бджолярська практика».



Поділитись

 

Стежте за головними новинами агробізнесу в Україні та світі на Agravery.com , на сторінці Facebook , у Telegram або підпишіться на нашу розсилку, відправивши лист з темою "Розсилка" на [email protected] .

 

Тільки зареєстровані користувачі можуть коментувати

Увійти Зареєструватися

Comments (0)

Реклама
Реклама
Реклама