Дума про Мінагрополітики. Варто чи ні?

Коментарі

0

Операція - ліквідація Міністерства аграрної політики та продовльства. Чи потрібна вона владі і українцям?
 

голова Всеукраїнської аграрної Ради

Сьогодні наша країна має унікальний шанс на реформи - зміна політичної еліти і суспільний запит дають неабиякі можливості для цього.

На початку серпня в ЗМІ з'явилась інформація про можливу ліквідацію Міністерства аграрної політики та продовольства України, а точніше - об’єднання з Міністерством екології, де Мінагрополітики буде департаментом.

Хочу відразу запитати, а чому не навпаки? Зрозуміло, що обидві галузі: і аграрна, і екологічна дають країні кошти.

Аграрна забезпечує країну продовольством, експортує продукцію і дає країні 17% ВВП і 40% валютних надходжень, а екологія забезпечує якісне довкілля і торгує квотами на викиди, що дають "копійки" порівняно з аграрним ВВП.

Сьогодні аграрний сектор – номер один по фінансовим показникам, то чому, наприклад, не скоротити Міністерство енергетики і вугільної промисловості? Паливно-енергетичний комплекс забезпечує менше ВВП, ніж аграрний. Ну якщо, звичайно, логіка саме в цьому.  

У країнах Євросоюзу аграрне ВВП складає 1-2%, в нас – 17%. Тоді чому в усіх країнах ЄС є міністерство, а в нас не повинно бути? В маленькій Литві і Естонії є, а ми не заслужили? Нашу продукцію з доданою вартістю не пускають на ринки ЄС і нам потрібно збільшити квоти. Хто буде спілкуватися в Брюсселі з Радою міністрів АПК країн ЄС? Директор департаменту? Міністр екології? Ми заздалегідь поставимо себе в програшну позицію. Звідки береться 40% валютних надходжень? Експорт продовольства, скажете ви, але для того, щоб вийти на інші ринки необхідно домовитись. Цю роботу виконують  і Мінагрополітики, і міністр. Відкриттю ринків передують десятки зустрічей на найвищому рівні.

Можна, звичайно, говорити, що статус не має значення, що посада – ніщо. Розкажіть це в країнах Середньої Азії, Далекого Сходу, Китаю, де всі питання вирішує міністр. Міністр зустрічається з міністром і це важливо, адже їх не цікавить наша оптимізація. Отже, відсутність посади міністра – це проблеми з експортом продовольства.

Є країни, які бажають зайняти місце України по експортним позиціям. Можете навіть не сумніватись!

Міністр - є членом Кабінету Міністрів. Уявімо, що ми приєднали Мінагрополітики. Хто буде представляти інтереси аграрного сектору в Кабміні? Вірно - Міністр екології. Галузь номер один втратить свого лобіста в Кабміні! Більше того, як одна людина може представляти інтереси одвічних опонентів – екологів та аграріїв?

Міністерства повинні мати різні інтереси і виступати з різних позицій, а Кабмін приймати зважене рішення, в цьому і є сенс.

Міністерство екології має перебувати в протиріччі з усіма видами промисловості. Більше того, будь-яка промисловість шкодить екології, саме тому її і повинна представляти окрема людина.

Серед аграріїв вже з'явилася версія про те, що той, хто зливав цю інформацію помилився і малося на увазі Міністерство економіки, а не екології. Людина просто не розчула, адже назви дуже схожі.

Чи як це повинно відбуватись? На одному засіданні Кабміну міністр буде просувати питання чистого повітря, а на іншому говорити про збільшення виробництва сала?

Нагадаю "асфальтним експертам", що свині смердять і під тиском єврогрантів десятки свинокомплексів вже закриті, тому що це не відповідає європейським нормам, хоча в самій Європі з розумінням ставляться до агровиробників.

Зрозуміло, що міністр екології завжди буде на боці екології, це не погано, але не завжди краще для економічної ситуації в країні.

Маю гарні новини для тих, хто любить оптимізувати:

1. Приватизуйте (ліквідуйте) державні підприємства, підпорядковані Міністерству аграрної політики, адже держава не повинна виконувати функції бізнесу. А це: Укрспирт, Артемсіль, ДПЗКУ, Аграрний фонд (ПАТ і ДСБУ), ДП "Конярство" і інші "депешки" із землями.

2. Ліквідуйте сільгоспуправління, як обласні, так і районні, оскільки вони дублюють функції Держстату.

Тисячі працюючих за наші з вами податки роблять нікому не потрібну роботу і займають десятки тисяч квадратних метрів приміщень державної власності, здебільшого в центрі міст.

Це я наголошую, що можна на продажі або оренді нерухомості ще додатково заробити. Сьогодні ми їх закриємо, а завтра нічого не відчуємо, окрім зекономлених коштів на рахунках держказначейства.

3. Щодо оптимізації самого міністерства, то оскільки сьогодні в тренді змінювати офіс, я б запропонував перенести Мінагрополітики з центру міста: і аграріям зручніше дістатись, і вартість оренди квадратних метрів в центрі Києва набагато дорожча.

4. Національна академія аграрних наук України вже давно потребує реформування. Аграрна наука повинна мати прикладний характер, це не астрофізика і в усьому світі вона такою і є.

Її результати необхідні бізнесу для зростання виробництва, на них є попит, тому вона сама є бізнесом.

Найбільші світові гіганти, такі як: "Monsanto", "DuPont", "Bayer", "Syngenta", "BASF" - всі вони, зросли на комерціалізації і проведенні наукових досліджень. Так це працює в розвинених країнах, але не у нас.

У нас НААН отримує з бюджету мільярди гривень асигнувань, є найбільшим в Україні тіньовим орендодавцем сільськогосподарських земель і при цьому звичайний аграрій вже давно не розуміє, навіщо вона йому потрібна.

Рецепт реформи добре відомий: більшу частину земель аграрної академії легально здати в оренду, а держфінансування перевести на грантовий принцип, тобто фінансувати не заробітну плату академіків, а конкретні результати їх наукової роботи: зробив – отримав.

5. Ну і, нарешті, Держгеокадастр. Давайте уже передамо право розпорядження землею на місця і заощадимо чималі державі кошти на утримання цієї служби, підпорядкуємо її Мінагро, на чому давно наполягають аграрії. 

Джерело "Економічна правда"



Поділитись

 

Стежте за головними новинами агробізнесу в Україні та світі на Agravery.com , на сторінці Facebook , у Telegram або підпишіться на нашу розсилку, відправивши лист з темою "Розсилка" на [email protected] .

 

Тільки зареєстровані користувачі можуть коментувати

Увійти Зареєструватися

Comments (0)

Реклама
Реклама
Реклама