Дружити з тигром: що українські компанії можуть знайти для себе в Гонконзі

Гонконг є одним з найбільших фінансових центрів в Азійському регіоні та традиційно використовується підприємцями як економічні ворота на ринок Китаю. Однією з переваг зареєстрованих в Гонконзі компаній є їх статус, який третіми особами не може бути автоматично розтлумачений як безподатковий. При цьому офшорний прибуток (тобто прибуток, що отримується за межами гонконгської території) не оподатковується.

Таким чином, реальними бенефіціарами угод, укладених із резидентами юрисдикції Гонконгу із великою імовірністю будуть виступати китайські компанії або ж підприємці інших країн Азійського регіону.

Рада з питань експорту продовольства допомагає українським продовольчим компаніям завойовувати нові ринки, другий рік поспіль вона організовує поїздку на одну з найбільших  продовольчих виставок Азійського регіону — HKTDC Food Expo, що пройшла у Гонконгу. Сьогодні азійський ринок для України  є одним із найперспективніших.

Читайте також: Українські компанії презентують себе у Гонконзі

Цього року український павільйон був представлений наступними компаніями: «Малбі Фудс», «Продукт Союз», «Коропський сирзавод», «Агропобутсервіс», ПАП «Агрофірма «Світанок», «Мілкіленд». Також цьогоріч долучились одні з найбільших агрохолдинхів України - «Агропродсервіс» та «Сварог Вест Груп». Протягом трьох днів виставки представники даних компаній зібрали ряд зацікавлених контактів, з якими вони продовжать контактувати та працювати по поверненню в Україну.

На виставці традиційно значна увага була привернута до яловичини та м'ясних субпродуктів. Однак все ж таки більший інтерес відвідувачі виставки проявили до свинини.  Після того, як Україна втратила можливість експортувати свинину на російські ринки, найбільшими імпортерами української свинини стали Вірменія, Гонконг та Грузія. Гонконг сьогодні споживає 25% експорту вітчизняної свинини. Цього року на продовольчій виставці  Азійського регіону — HKTDC Food Expo в основному цікавилися напівтушами, однак були й неординарні запити, наприклад, щодо поставки 300 тонн свинячих п'ятаків.

Традиційний інтерес зберігся до української молочної продукції. Після того, як Росія закрила свої ринки для української продукції, українські сировари так й не змогли знайти альтернативний ринок. Тому українські переробники почали робити основний акцент в експорті молочної продукції на виробництво сухого молока та вершкового масла. 

Основним імпортером українського сухого молока стали Гонконг й Китай. Стрімке збільшення потреби в сухому молоці пов'язано з наступними факторами:

- зростанням чисельності населення і збільшенням добробуту китайців;

- недостатній розвиток потужностей виробництва і переробки свіжого молока, через який виробники не в змозі покрити зростаючий попит на молочну продукцію з боку власного населення.  Як наслідок диспропорцію  вирівнюють імпортом сухого молока;

- недовіра споживачів до власної продукції після «меламінового скандалу» наприкінці 2008-го року, внаслідок якого постраждало 54 тисячі дітей.

Цього року інтерес до українського сухого молока зберігся, однак відвідувачі виставки також цікавилися українським сиром. Щоправда, для населення Гонконгу український сир – це незвичний й зовсім новий смак.  На ринку Гонконгу немає такої різноманітності видів твердих сирів. Однак робити висновки, що Гонконг може рівноцінно замінити російський ринок за обсягами експорту, поки що зарано. Зацікавленість новим смаком ще не свідчить про готовність  імпортувати український сир у Гонконг.

Щодо молочної продукції також необхідно зазначити, що в Китаї й Гонконзі прийнято споживати молочні напої в незвичних для українців упаковках. Вони дуже яскраві і значно менші за розміром (230 мілілітрів).

Окремо треба зазначити й про український цукор. Цікаво, що у Гонконзі багато хто вперше почув про існування цукру із цукрового буряка.

Особливої популярності здобув український мед, який привертав увагу чи не кожного імпортера. Однак, слід зазначити, що ринок Гонконгу й Китаю цікавиться виключно чистим медом «Органік мед», без домішок. Справа в тому, що Китай – один із найбільших виробників й експортерів меду в світі. Однак китайським мед досить низькоякісний, через що неохоче використовується кондитерськими, косметичними та медичними компаніями. Ціна за чистий мед без домішок  «Органік мед» є набагато вищою на ринку Гонконгу й Китаю у порівнянні із медом з домішками. Приклад з медом дуже показовий. Він демонструє, що низькі ціни та перенасиченість ринку певним продуктом зовсім не є приводом не розглядати цей ринок для роботи. Завжди можна знайти нішу, де ваш продукт буде затребуваним.

Аналізуючи показники українського експорту протягом січня-червня 2016 року до КНР та Гонконгу, слід дійти висновку про їх суттєві відмінності за певними групами товарів.

Так, зокрема, обсяг поставок м’яса птиці та їстівних субпродуктів з України в Гонконг становив 2595, 5 тонн, тоді як аналогічний показник в  Китай склав всього 215 кг (більш ніж в 12-ть тисяч разів менше). Ще більший «розрив» спостерігається по позиціям поставок свинини (297,4 тонн) та субпродуктів ВРХ, свиней, овець та ін. (824,4 тонн), експортованих до Гонконгу, при фактичній відсутності або ж досить символічних обсягах поставок на адресу китайських споживачів окільки експорт української свинини та яловичини у Китай заборонений.

В той же час, зворотна ситуація, тобто кратне перевищення обсягів поставок в Китай в порівнянні із гонконгськими контрагентами, спостерігається щодо поставок кукурудзи, пшеничного борошна, соєвих бобів, солоду, рослинних олій. За цими позиціями кількість проданих до Китаю товарів є не порівняно вищою за аналогічні показники Гонконгу. 

До прикладу структура українського продовольчого експорту до Гонконку та Китаю за першу половину 2016 року.

Джерело: Держстат

Загалом слід зазначити, що Китай та Гонконг є перспективними ринками збуту для українського виробника. Девальвація гривні сприяє успішному виходу на китайський ринок і дає можливість конкурувати з їх місцевою продукцією. Однак, треба враховувати менталітет та споживчі настрої й вести розумну маркетингову стратегію.

Наступним кроком для розвитку економічних відносин між Україною та Азіатським ринком буде торгова місія до Пекіну (планується у листопаді 2016 року) та Шанхаї (планується у грудні 2016 року), які організовує Рада з питань експорту продовольства (Ukrainian Food Export Board, UFEB). Й куди ми запрошуємо українських експортерів. Більш детальну інформацію можна отримати на сайті ukrainian-food.org.

Анастасія  Кривда, заступник голови Ради з питань експорту продовольства