Довгі інвестиції: нюанси вирощування волоського горіху в Україні

Щоб знайти рішення проблемних питань, які виникають у діючих садах, ВГО «Українська горіхова асоціація» разом з Інститутом садівництва НААНУ та проектом ІТС, що опікується розвитком горіхівництва, започаткувала цикл професійних конференцій, присвячених трьом основним горіхоплідним культурам, які знаходяться в промисловому виробництві України: волоському горіху, фундуку та мигдалю. Сьогодні посадки цих культур складають 44% від площі всіх українських садів, посаджених за допомогою державної підтримки за останні три роки.

Перша конференція з горіхівництва відбулася в місті Ізмаїл під знаком Франції - на базі горіхового саду ТОВ «ВОЛ-НАТ», висадженому у 2015 році за сучасною інтенсивною технологією на площі 91 га (саджанцями французьких сортів «Lara» і «Fernor» в загальній кількості 17 743 дерев). Опікується садом з моменту його закладки Себастьян Ленард, професійний горіховод в третьому поколінні, власник відомої компанії «LINARD FRANCE», що вирощує горіхові сади з 1955 року.

«Французький» сад в Україні дав 1,43 тони горіхів з гектару

фото: facebook Геннадія Юдіна

«Багато українських інтенсивних горіхових садів, на жаль, були посаджені з помилками — тому що промислової школи горіхівництва в Україні поки що немає, вона тільки зароджується, — пояснив „Агравері“ Геннадій Юдін, президент ВГО „Українська горіхова асоціація“. — Отже ми вирішили запросити Себастьяна Ленарда, який сьогодні технологічно супроводжує ТОВ „ВОЛ-НАТ“, розповісти про нюанси вирощування волоського горіху і він з відкритістю розкрив чимало таємниць цієї справи. До речі, саме Франція — одна з перших країн в світі, де горіхівництво більш ніж півсторіччя тому вийшло на потужний промисловий рівень».

Горіховий сад ТОВ «ВОЛ-НАТ» — єдиний в Україні, засаджений французькими саджанцями, за якими з самого початку ретельно доглядають за французькими технологіями. Вже на п’ятий рік свого існування сад дав врожай 1,43 тони горіхів з гектару. Такий результат не зміг продемонструвати жоден інший інтенсивний український сад на п’ятий рік посадки дерев. Коли плантації ТОВ «ВОЛ-НАТ» вступлять у повне плодоношення, очікувані врожаї, згідно досвіду французьких горішників, — більше 4-х тонн горіхів з гектара.

Читайте також: Говорять пасічники. Перші підсумки медового сезону 2021

Як показала практика, сортові французькі саджанці добре ростуть на Півдні України. Високі показники цього саду — результат найжорстокішого дотримання послідовності технологічних операцій, врахування безлічі питань. Наприклад, скільки разів треба робити листову діагностику в саду (адже саме лист — «дзеркало» здоров’я рослини)? Як часто здавати грунт на аналіз? За якою системою обрізувати дерева? У французьких горіховодів на всі ці питання давно є ґрунтовні відповіді.

Садити густіше і отримувати врожаї на четвертий рік

«Сьогодні, за даними Держкомстату, в Україні закладено 21 тисячу гектарів горіхових садів, з них вже майже половина — це промислові насадження. Ще десять років назад було 16 тисяч гектарів, але промислових насаджень не існувало взагалі, — наголошує Віктор Костенко, старший науковий співробітник Інституту садівництва НААНУ. — Тоді ми входили в п’ятірку найбільших виробників волоського горіха, але реалізовували його в шкарлупі - максимум по долару за кілограм. В той час як інші країни — в тому числі і Франція, вчилися садити горіхові сади густіше і отримувати врожаї більш чотирьох тон з гектару».

Спеціаліст підкреслює, що волоський горіх — специфічна культура, в природі немає горіхових лісів. Ці дерева не люблять поруч з собою подібних собі і це треба враховувати. Буває горіх плодоносить три роки, а потім перестає, бо розростається: його верхнє коріння глибиною розповсюджується у радіусі 10 метрів і не «дружить» з корінням сусідніх дерев.

Також треба враховувати, що за типом плодоношення сорти волоського горіху поділяються на термінальні і латеральні. Якщо плоди зав’язуються по всьому дереву — і всередині, і зовні - це латеральне плодоношення, а якщо тільки зовні - термінальне. Раніше в українських садах в основному плодоносили два-три крайніх ряди дерев, а всередині завжди було пусто.

 фото: facebook Геннадія Юдіна

Одна з найбільших проблем — садивний матеріал

На думку Геннадія Юдина, сьогодні найбільша проблема українських горіховодів — це якісний садивний матеріал. В Україні вже декілька сортових розсадників. «Горіх — це королівське дерево, яке не відразу демонструє свої вади — спочатку намагається вирости. А потім з’ясовується, що дерево може плодоносити по-різному, — розповідає Геннадій Юдин. — Щоб запобігти проблемам на початковому етапі в державі вже третій рік поспіль діє програма підтримки садівництва, яка зокрема підтримує розвиток горіхового садівництва. Це надає можливість аграріям купляти сертифікований садивний матеріал високих селекційних категорій, та отримувати до 80% вартості саджанців, які компенсують з держбюджету».

Так, у європейців та американців є гарні сорти волоського горіху. В США зараз особливо багато грошей виділяється на селекційні програми, якими займаються державні лабораторії: вивести добрий сорт — довгий процес. В Україні на сьогоднішній день створенням сортів горіха займаються крім Інституту садівництва НААН, також і селекціонери-аматори, які добиваються гарних результатів. Але, на жаль, без державної підтримки.

«Природа України має велику кількість сортоформ волоських горіхів, для успішної селекційної роботи. — наголошує Геннадій Юдін. — Рік тому ми об’явили разом з Інститутом садівництва НААН та НУБіП щорічний Всеукраїнський конкурс на кращі українські сорти або сортоформи волоського горіха. По п’яти номінаціям цього конкурсу були призначені переможці. Сьогодні, на конференції в Ізмаїлі диплом переможця конкурсу вручили одному з цих переможців — автору сорту волоського горіха „Подільський бокоплодний“ Володимиру Меженському».

Володимир Меженський, автор сорту волоського горіха "Подільський бокоплодний" (ліворуч) і Віктор Костенко, старший науковий співробітник Інституту садівництва НААНУ. . фото: facebook Геннадія Юдіна

Як радять спеціалісти, щоб не ризикувати — треба висаджувати сорти, враховуючи кліматично-грунтові умови місцевості. Практично вся територія України придатна для вирощування волоських горіхів (за виключенням певних мікрозон, де є проблеми із зрошенням або дуже кислі грунти).

«Не всі спроби висадити французькі сорти волоського горіху в Україні були вдалими, — уточнює Віктор Костенко. — Зокрема, на Черкащині і Дніпропетровщині деякі посадки французьких сортів вимерзли. У Франції м’якший клімат, ніж в Україні. Вітчизняні горіховоди намагаються вирощувати і американські сорти.

Цікаво, що на Вінниччині добре показав себе найбільш затребуваний в світі каліфорнійський сорт Чандлер. Цим садивним матеріалом, вирощеним через систему in-vitro, засаджено більше 600 га за новітніми інтенсивними технологіями. Хоча зазвичай Чандлер краще почувається в країнах з більш теплим кліматом".

Горіховий сад ТОВ «Вишенькові сади» у Вінницькій області, Хмельницького району, с.Вишенька. фото: facebook Геннадія Юдіна

Читайте також: Готуємося до осінньої посівної. Чому потрібно перевіряти якість добрив, насіння та ґрунту?

В українському реєстрі сортів придатних для розмноження, половина найменувань — української селекції. Чимало вітчизняних горіховодів підбирають для своїх плантацій ті сорти, які, зазвичай, добре ростуть в певній місцевості. Звичайно, на приживлюваність саджанців впливає безліч нюансів: якщо, скажімо, рослини невчасно прикопали — підсушили їх, або при оприскуванні дали більшу кількість ядохімікатів, або тракторист зробив пошкодження рослини при обробці грунту фрезою — дерева можна втратити.

Умови для успіху: технологія, справжні добрива, достатнє зрошення

«Українські горіховоди досить часто самі себе обманюють: купуючи прекрасні сортові саджанці намагаються удобрювати їх добривами подешевше, хоча всі обізнані, що в країні дуже багато контрафакту», — вважає Геннадій Юдін.

Одна з найбільш розповсюджених помилок українських горіховодів — вірити в силу кореневої системи дерев, які самі собі достануть воду. Промисловим садам потрібне своєчасне зрошення, яке зможе забезпечувати майже достатню кількість води для кожного дерева. Вологість грунту в саду повинна постійно складати 70−80%. Таку змогу промисловим садам надає краплинне зрошення. Тому діюча програма держаної підтримки садівництва з цього року компенсує до 50% вартості збудованої системи краплинного зрошення.

Що необхідно для стабільного зростання бізнесу

В цьому році врожай волоського горіху в Україні буде достатній — хоча час дозрівання горіхів трішки затягується завдяки холодній весні. За оцінками експертів, в Україні зберуть більше 100 тисяч тон волоського горіху. Але отримати добрий врожай недостатньо.

«Коли ми розробляли Дорожню карту розвитку горіхової галузі в Україні, прописували один з пунктів — поширення найкращих практик вирощування горіхів. Я дуже задоволена, що ТОВ „ВОЛ-НАТ“ — одне з передових підприємств в Україні, яке намагається бути найкращим в галузі і вже успішно експортує свою продукцію, готове дати інформацію — не всі успішні виробники згодні ділитися своїм надбанням, в яке вкладено багато зусиль та коштів, — розповідає Альона Коломойцева, національний менеджер проекту ІТС. — Сад ТОВ „ВОЛ-НАТ“ — приклад успішного бізнесу в Україні, на який приїхали подивитися аграрії з різних областей України. Зауважу, що професійні горіховоди лише з’являються в Україні, тому запрошення іноземних консультантів сприяє зростанню і наших спеціалістів. Мені сподобалось що це підприємство закликає виробників до кооперації - це дуже важливий крок для просування продукції на зовнішні ринки. Кооперація дає можливість малим виробникам долучитися до найбільш високих технологій».

Споживання горіхів зростає і попит на цей корисний продукт навіть дещо випереджає пропозицію — це світовий тренд. Але якщо українські виробники горіху хочуть бути сталими в своєму розвитку і експортувати свою продукцію, вони в першу чергу повинні орієнтуватися на якість. Це вимога світового ринку, на якому не так давно з’явилися виробники Китаю і Чилі, які пропонують дуже якісну продукцію.

Отже при побудові свого горіхового бізнесу варто приділити увагу сортам, однорідності торгових партій горіху. І, безумовно, дотриманню вимог харчової безпеки при вирощуванні та переробці продукції. Споживачі стають більш свідомими, вони хочуть знати де і як вирощувався горіх, тому харчова безпека є обов’язковою передумовою для стабільного зростання бізнесу.

фото: facebook Геннадія Юдіна

«Наш виробник має планувати експортну діяльність — повинен думати що буде робити через десять років, попри всі негаразди з економікою, — підкреслює Альона Коломойцева. — Якщо аграрії планують закладати горіхові сади зараз і дивляться на цю справу як на бізнес, а не хобі, треба обов’язково розробляти стратегію, бути послідовним в її втіленні. Створення садів волоського горіху — це довгострокові інвестиції».

Сьогодні закладка одного гектару волоського горіху, посадженого за інтенсивними технологіями коштує до 150 тис.грн., а строк окупності проекту — 5−6 років. До останнього часу розвиток горіхової галузі, зокрема, стримував обмежений доступ до ринку землі, оскільки горіхові сади — це багаторічні насадження.

Україна експортує дуже багато горіху — в тому числі не сортового (з присадибних ділянок, лісосмуг). Така продукція не має собівартості - постачальники можуть знижувати ціну наскільки це можливо. Інша справа — горіх вирощений в промислових садах, він має значну собівартість. Тому доступ до високовартісних ринків дуже важливий для промислових виробників.

Читайте також: Падаючий тренд. Чому соя втрачає позиції у посівних площах України?
 

«На жаль, українські горіховоди знаходяться в нерівних умовах з тими же французькими колегами, які можуть взяти кредити на розвиток своєї справи на 40 років під 0,25−0,5%. У Франції якщо фермери впроваджують новітні технології - їх підтримують грантами, у неврожайні роки держава відшкодовує ризики. В Україні такого немає, — розповідає Віктор Костенко. — У нас держава допомагає аграріям компенсувати тільки садівний матеріал та зрошення, а ще обладнання та техніку. На цей рік бюджетом виділено 450 млн гривень на державну підтримку садівництва. Думаю, що цей напрямок буде підтримуватися і надалі - це суттєва підтримка. Якщо, наприклад, українське виноградарство знаходиться в стагнації, то ягідництво та горіхова галузь мають тенденцію на подальший розвиток, головне — на цю продукцію на світових ринках постійно росте ціна та попит».