Дорога єдності, або як села матимуть кращу інфраструктуру завдяки державі та бізнесу

Agravery.com писав про те, що більше дев’яти тисяч компаній зі ста шістдесяти двох країн світу вирішили, що права людини, гідні трудові відносини, відповідальне ставлення до екології та боротьба з корупцією не просто чесноти, але й те, що є в основі діяльності свідомого бізнесу. Та приєдналися до Глобального договору Організації Об'єднаних Націй. За підтримки агрохолдингу “Астарта-Київ” в проекті “Сталий розвиток заради життя” ми говоримо про проблеми та шляхи досягнення всіх 17 цілей в агросекторі та сільський місцевості.

Перехід місцевих доріг на баланс об’єднаних територіальних громад та реформа децентралізації зробили актуальнішими дев’яту та десяту цілі «Сталого розвитку заради життя» - розвиток інфраструктури сіл задля доступу селян до кращих умов життя. Тим більш, у цьому зацікавлені і селяни, і бізнес, і держава. 

Зараз до 40% сільських осель України не зможе по поганим дорогам доїхати «швидка допомога», а 26% селян не мають поряд із своїм житлом ніякої медичної установи. Теоретично, житель села може приїхати до райцентру, і там отримати потрібні собі медичні або освітні послуги. Але зараз регулярне автобусне сполучення не доступне для 23% всіх селян нашої країни. Причиною таких проблем є поганий технічний стан дорожньої інфраструктури,  йдеться у Національній доповіді, «Цілі Сталого Розвитку: Україна». Автори документу додають, що за якістю дорожньої інфраструктури для бізнесу Україна минулоріч була на 75 місці у рейтингу «Індекс глобальної конкурентоспроможності». Це означає втрачені можливості щодо нарощування експортної виручки. Аби стимулювати розвиток бізнесу та покращити якість життя селянам, держава у першу чергу має створити привабливі умови для інвестицій у розвиток інфраструктури, за принципом «кластерного розвитку». Так Україні вдасться досягнути однієї із сімнадцяти Цілей Сталого розвитку – «інфраструктура та інновації», йдеться у згаданій доповіді.

Вирішувати «дорожню» частину проблеми сільської інфраструктури у масштабі країни береться Мінінфраструктури, в рамках «Національної транспортної стратегії до 2030 року». У відомстві хочуть до 2030 року «перенести» на водні шляхи 50 мільйонів тон вантажів.

Відтак,  через 12 років лише пів відсотка українських селян житиме далі, ніж три кілометри до найближчої дороги із твердим покриттям. При цьому частка автошляхів із твердим покриттям виросте від 30% до 70%. Регулярне автобусне сполучення  стане доступним для 90% сіл та селищ України, а швидка медична допомога зможе доїхати до 85% селянських осель. Ця стратегія матиме успіх за умови, що весь бізнес буде прозоро сплачуватиме податки, громади будуть ініціативними у впровадженні змін на своїх територіях, та в партнерстві з бізнесом та владою плануватимуть розвиток.

Агрокомпанії інвестують у розвиток інфраструктури поза стратегією Мінінфраструктури. Наприклад, у компанії «Нібулон» планують за наступні два роки наростити річні перевезення Дніпром на 4 мільйони тонн вантажу на рік, Південним Бугом – на мільйон. Минулоріч на розвиток річкового судноплавства компанія інвестувала 90 мільйонів гривень. Така інвестиція допомогла «забрати»  із доріг 41 тисячу вантажівок. На суднобудівних заводах «Нібулона» цьогоріч вперше спустили на воду річкове судно довжиною 100 метрів. Наприкінці 2018 року компанія хоче перейти до будівництва 140-метрових річкових суден та почати будівництво власного морського судна.

Читайте також: Стратегія зерна, або як Україна залучатиме інвесторів в агрологістику

Окрім того, стратегія від міністерства інфраструктури не дає відповіді на питання, як збільшити кількість медичних установ на селі. Також – як вирішити проблему централізованого водопостачання сіл: зараз в Україні лише 7 тисяч сіл мають водогони. Тому вирішувати проблему якості доріг, мережі шкіл та медичних закладів та іншої інфраструктури для кожного конкретного села мають адміністрації новостворених об’єднаних територіальних громад. Саме вони укладають плани соціально-економічного розвитку громад, положення яких мають збігатися із Цілями сталого розвитку ООН. Зрештою, люди покидають сільську місцевість саме через відсутність достатньої кількості медичних закладів або шкіл, централізованого постачання та регулярного транспортного сполучення, говорить голова спілки консультантів «Експерт-група» Андріан Фітьо. Втім, наголошує експерт, згадані проблеми громади можуть вирішувати у взаємодії громад, державних структур та бізнесу. Зокрема, на побудову водогонів або утримання місцевих доріг загальною довжиною у 120 тисяч гривень ОТГ може отримати субвенцію із держбюджету, та залучити гроші приватного бізнесу на умовах угоди соціального партнерства, додають в Мінрегіонбуді. Тим більш, що громади вже мають «історії успіху» у співпраці із бізнесом та державними установами у розвитку сільської інфраструктури.

Асфальтні інвестиції

Шишацька об’єднана територіальна громада – одна із небагатьох ОТГ, що береться вкладатись у всі види інфраструктури на своїй території. Наприклад, співфінансувати ремонт доріг на своїх теренах. Територією Шишацького району проходить 359 кілометрів автошляхів місцевого значення, переважна частина яких давно зношена. Тому ще у червні 2017 року Служба автомобільних доріг Полтавщини провела нараду із представниками Шишацької ОТГ, йдеться на сайті громади.

«Ми зацікавлені вкладати кошти у ремонти доріг, оскільки вже за півроку дороги перейдуть на баланс області, тобто фактично стануть нашими і районній владі необхідно буде звітувати перед громадою за їх стан», - передає ресурс слова керівника Шишацької ОТГ Олександра Тутки. Фактично, для ремонтних робіт на дорогах громади у 2018 році довелось залучати не лише гроші місцевої скарбниці, але й допомогу компаній-партнерів Шишацької громади. Одним з таких партнерів стала «Агрофірма імені Довженка», що входить до складу компанії «Астарта-Київ», кажуть в адміністрації ОТГ. Агрофірма допомогла відремонтувати окремі дороги у селах громади. Також – укріпити дамби у селах Бузова і Низова Яковенщина, які пошкодила повінь цієї весни.

В адміністрації Шишацької ОТГ додають, що «Астарта-Київ» допомогла оновити й медичну інфраструктуру громади. Агрофірма виділила 4 мільйони гривень на ремонт Жоржівського, Гоголівського, Пришибського, Тищенківського фельдшерсько-акушерських пунктів  та  Великоперевізької амбулаторії сімейної медицини. Окрім того, «Астарта-Київ» виділила мільйон гривень у 2017 році на ремонт шкіл. Також – постачала за пільговими цінами продукти харчування для шкільних їдалень Шишацької ОТГ. Зусилля агрофірми допомогли зекономити ресурси місцевої громади, які вона використає на подальший  розвиток своєї інфраструктури. Тому, як зазначено на сайті Шишацької ОТГ, у 2018 році громада планує самотужки відремонтувати будівлі двох сільських клубів, ФАПу та амбулаторії сімейної медицини, також – покращити енергоефективність будівель чотирьох шкіл та трьох дитячих садочків.

Читайте також: Лікувати по-новому: чи допоможе медреформа розвитку сіл

Життя до школи

У Наркевицькій ОТГ, утвореній у 2016 році на Хмельниччині ситуація дещо інша – річний бюджет громади складає всього 35 мільйонів гривень, населення – всього шість тисяч чоловік. Основним бюджетоутворюючим підприємством громади є «Наркевицький цукровий завод», що входить до  «Астарти-Київ». Найближчий Центр надання адміністративних послуг розташовувався у сусідньому Волочиську. Основним автошляхом для громади є траса державного значення М12 «Стрий-Кіровоград». Стан дорожнього полотна був настільки поганий, що вісім кілометрів від найближчого села до Наркевичів автобус долав за 40 хвилин, розповідає очільниця ОТГ Любов Гола. У 2017 році громада змогла запустити проект із ремонту «свого» відтинку траси М12. Із власного бюджету ОТГ дала два мільйони гривень, ще десять мільйонів гривень дав Державний фонд регіонального розвитку. Цього вистачило на ремонт 8,2 кілометрів дороги. Партнерських коштів від «Астарта-Київ» вистачило, щоб полагодити ще два кілометри автошляху. «Зекономлені» на ремонті доріг кошти адміністрація ОТГ змогла витратити на облаштування своєї соціальної інфраструктури. Наприклад, бюджет громади відшукав 350 тисяч гривень на облаштування пекарні, в якій зайнято 100 працівників. Також громада знайшла фінансування для роботи місцевої лікарні, яку адміністрація ОТГ мусила перебрати на баланс від районної адміністрації. На роботу закладу цього минулоріч «Астарта-Київ» дала 50 тисяч гривень. Ще 40 тисяч агрокомпанія виділила на облаштування комп’ютерного класу в місцевій школі. Відтак, діти із навколишніх сіл стали регулярно їздити вчитись в школу до райцентру. Селище Наркевичі стало «повноцінним» центром громади. Тому адміністрація ОТГ завершує обладнання власного Центру надання адміністративних послуг, додає Любов Гола.

Читайте також: Недитяче питання: хто і як вирощує сировину для харчування малюків?

Фінанси на колесах

У державному ПАТ «Укрпошта» демонструють інший підхід до проблеми сільської інфраструктури. Наприклад, компанія не стала чекати, поки дороги із твердим покриттям проведуть в усі 26 тисяч сіл України, зокрема в яких нема ні пошти, ні банківського відділення. Також – поки в кожному селі облаштують ЦНАП, аби селянам не потрібно було їздити до райцентру. Тому поштовий оператор запустив «пілотний» проект «Листоноші на колесах», в рамках якого селяни Чернігівщини можуть отримати і лист, і грошовий переказ із спеціального мікроавтобусу із емблемою «Укрпошти». «Ми поки що вчимось на цьому «пілоті», в Україні досі не було пересувних поштових відділень. Як тільки виправимо усі помилки, у проект також включимо термінали та заведення рахунків. Це буде виконано в декілька етапів, йдеться про велику програму строком на сім-десять років», - деталізує директор департаменту фінансового бізнесу «Укрпошти» Артур Муравицький. Також в держкомпанії уже працюють, аби жителі віддалених сіл змогли отримувати довідки чи паспорти саме через відділення пошти, замість їхати до найближчого райцентру. «У селах саме пошта є основним осердям життя, де люди дізнаються новини», - каже Муравицький. Більш того – в держкомпанії хочуть собою замістити 1100 відділень банків, які пішли із сіл за останні три роки. Тому чекають, коли ВР прийме закон, законопроект №6601. Після цього «Укрпошта» зможе відкривати рахунки, через які селяни зможуть отримувати орендну плату за паї, а дрібні фермери – отримати кредит чи розрахуватись із постачальниками. «За останні три роки в селах України закрилось 1100 відділень банків. Відтак, 47% населення України не має ніякого доступу до фінансових послуг. Хоча стандарти ООН та ЄС прямо вказують, що для гідного життя кожна людина повинна мати хоча б один рахунок у фінансовій установі, офіс якої знаходиться максимально близько до помешкань громадян», - наголошує функціонер «Укрпошти» Муравицький.