Директор "Агровесна-2011": Я б рекомендував вкладати кошти у суницю, починаючи від 2 гектарів площі

Дедалі більше з’являється кооперативів різного спрямування – молочні, медові, тваринницькі. Проте не всім вдається вдало об'єднатися. Як побудувати успішну модель кооперації, як працює і на чому заробляє кооператив, чи з’явиться на його території агроіндустріальний парк розповідає  директор підприємства «Агровесна-2011» Олександр Ткачук.

журналіст

Олександре, складається цікава ситуація – в Україні тренд на збільшення виробництва ягід та створення кооперативів, проте реально діючу модель вдалось зробити небагатьом. Розкажіть, як це було реалізовано на прикладі вашого підприємства?

- Ми працюємо із 2011 року і на сьогодні у нас 17 діючих членів кооперативу. Я знаю декілька непоганих ягідних кооперативів в Україні та й інші потроху підтягуються. Заважає ментальність - "де два українця, там три гетьмани". Дуже важко працювати не з насадженнями, не з технікою, а з живими людьми, бо у кожного свій характер. У кооперації повинні бути об’єднувальні фундаменти, своєрідні якорі – тоді все працює. Ми всі знаходимось на одній території, успішно працюємо, але 9 членів кооперативу об’єднані повністю і роблять практично все разом, а решта працюють, як орендарі землі. І це нормально, не потрібно нікого заганяти у кооператив, всі мають  працювати, як подобається. Ми спеціально проробили різні схеми співпраці, залучення у проект, тому кожному комфортно, тому у  нас постійно зростає кількість учасників.   

Ви ведете до того, що кооперація має бути усвідомленим вибором. І тоді все складеться?

- Можна сказати так. На мій погляд, суттєво легше працювати із тими, хто бере у користування 3-5 га, потім вони  ростуть до 6-9 га і більше. Ці  господарі менше залучають найману робочу силу, працюють родинами і більш ефективні. А от якщо у кооперацію заходять із інших бізнесів, то вони, на жаль, мало приділяють уваги порадам, нюансам бізнесу. Це не так  просто, але вони теж вчаться на своїх помилках і рано чи пізно приходять  до виваженої кооперації, бо розуміють, що це запорука вдалого бізнесу. 

Але наскільки мені відомо, до сих пір офіційного оформлення компанії, як кооперативу немає, хоча зі старту роботи пройшло уже 8 років. Чому так?

- Ми все ще у процесі становлення. Є вільні землі для нових членів кооперативу. На сьогодні із 500 га земель, а реально засаджено різними культурами близько 250 га. Тут іще є і законодавча колізія – закон про кооперативи поки що не прийнятий, тому нас поки що краще називати ягідним кластером, хоча по суті ми – кооператив.

Скільки потрібно інвестувати коштів, аби стати членом вашого кооперативу? Які переваги?

- Початкові інвестиції складають приблизно 1-5 млн грн, залежно від площ, культури, яку ви хочете вирощувати. Проте переваги  кооперативу очевидні – фермер зосереджуєтеся безпосередньо на процесах вирощування ягоди, а от довготривалі інвестиції, як от приміром, прокладення дороги до господарства, електроенергія, вода, холодильник і так далі, вже зроблені нашим підприємством. Приміром, у нас  побудовані комфортні гуртожитки для співробітників на 500 осіб, є спільна техніка, обладнання, ми разом отримуємо консультації іноземних фахівців, разом купуємо ЗЗР, закуповуємо упаковку, охолоджуємо ягоди, а також спільно їх реалізуємо, отримуючи справедливу ціну на ягоди.

На який період і скільки можна взяти землі в оренду?

 - Землю можна взяти в оренду на 7, 25 та 40 років від 3-5 га в одні руки і до 20 га.

Як часто до вас звертаються бажаючі стати членом  підприємства?

- Отримуємо на рік до 10 заявок на участь. Але проводимо серйозний відбір. Уже на етапі написання технологічної карти стає зрозуміло, чи готова людина продовжувати нелегку роботу, або зійти з «дистанції». Починаємо працювати тільки із тими людьми, які розуміють специфіку, усвідомлюють ризики, без яких у агро не обійтись.

 

Із цим зрозуміло. А чи були випадки, коли людина виходила із вашої спільноти? Які умови  розірвання угоди?

- Так були. Ми нікого не примушуємо. У контракті така можливість прописана, і це теж нормальний процес. Є стадії коли краще піти, аби не наробити шкоди усьому кооперативу і собі, в першу чергу.

Якими будуть ваші поради до тих, хто потенційно хоче кооперуватись і скільки обійдеться ягідник у якості стартапу?

- Я б рекомендував вкладати кошти у суницю. Інвестуєш у цьому році, і за 18 місяців можеш повернути їх.  У суничний бізнес є сенс йти, починаючи від 2 і до 6 га площ. На гектар потрібно витратити $20-25 тис, малиною має сенс займатись від 4 до 6 га і це обійдеться $10-15 тис на 1 гектар, смородина – до $10, із лохиною варто стартувати із 5-6 га, але паралельно слід висаджувати суницю, тому що лохина дає економічний виправданий результат на 5-6 рік після посадки. За 3-4 роки до плодоношення у лохину доведеться вкласти до $30 тис на один гектар.

А експортувати ягідну продукцію пробували? Чи працюєте виключно на внутрішній ринок?

- Чому ж ні? Експортуємо. Адже саме кооперація дає нам і відповідні обсяги і асортимент, якість і конкурентну ціну. Уже поставляємо ягоду у Польщу, Білорусь та у ОАЕ. Максимальні обсяги поставок – це декілька автомобільних партій по 11 880 кг кожна.

 Директор GlobalG.A.P Крістіан Мюллер (зліва) й Олександр Ткачук.

Про новий холодильник, агроіндустріальний парк та врожаї

Раніше ви заявляли, що у планах підприємства – побудова Агроіндустріального Парку. Розкажіть, на якому етапі проект, і коли він буде реалізований?

- Наразі ми шукаємо інвестора не тільки з грошима, але і з технологіями для будівництва Агроіндустріального Парку, де буде охолодження, заморожування, упаковка, переробка плодово-ягідної продукції на території 10-20 га. Інвестиції в такий парк оцінюю від $20 млн до $30 млн.

Цього року ви також завершили спорудження холодильної камери для ягід із відсіком шокової заморозки. Розкажіть про це детальніше?

- Розвиток підприємства ми запланували на 15 років наперед, у чотири етапи. На першому етапі ми шість років відпрацювали із холодильником для ягід на 5 тонн, у день, робили два обороти. Буквально у цьому місяці ми запустили новий холодильник обсягом 20 тонн одноразового зберігання, площею 250 м/кв, Пропускна можливість цього холодильника – 40 тонн ягоди на день. На наступному, третьому етапі, через 3-4 років, ми побудуємо холодильник на 4 тисячі м/кв. А вже потім Агроіндустріальний Парк.

Скільки коштувало будівництво холодильника? Це були кошти членів кластера, чи залучали кредит?

- Зараз  використовуємо гроші членів кластеру. Будівництво холодильника та заморозки  обійшлись нам у 10 млн/грн. А уже на наступну третю чергу будівництва залучатимемо кредит, адже нам потрібно $2-3 млн. Аби швидше окупити інвестиції, ми уже почали надавати послуги з охолодження та заморозки продукції і іншим підприємствам, які знаходяться у нашому регіоні, а також одноосібникам.

Взагалі, яким є поточний ягідний сезон для вашого підприємства?

- І у технологічному плані, і економічно – вдалий.  Наша основна культура зараз – це суниця садова, і ціна на неї приваблива – думаю, ми закінчимо сезон  із продажною ціною на рівні 50 грн/кг. Малина, у середньому, коштуватиме – 40 грн/кг,  чорна смородина – 35 грн/кг, порічки – 45 грн/кг, лохина – 160 грн/кг.

Яку урожайність отримуєте?

- По суниці садовій –  планований урожай 25 т/га,  по малині 8-10 т/га, смородина – 8-10, по лохині у нас відносно нові насадження, тож отримаємо 1-1,5 т/га.

Скільки людей зараз працює у вас на ягідних полях?

- Зараз 250 працівників, але доходить до 350.  Проблема із персоналом є, але ми даємо і гідну оплату і гарні умови –  ми надаємо і харчування, і гуртожиток. Подекуди, наші умови навіть кращі, ніж у Польщі, куди так прагнуть заробітчани. Ось, футбольне навіть поле зробили, газон постелили. Ми платимо за збір ягоди, у середньому від 8 до 10 грн за кілограм. 

фото: прес-служба  «Агровесна-2011»  і  facebook Агровесна



Поділитись

 

Стежте за головними новинами агробізнесу в Україні та світі на Agravery.com , на сторінці Facebook , у Telegram або підпишіться на нашу розсилку, відправивши лист з темою "Розсилка" на [email protected] .

 

Тільки зареєстровані користувачі можуть коментувати

Увійти Зареєструватися

Comments (0)

Реклама
Реклама
Реклама