Дефіцит добрив: падіння врожаю може бути двократним

В Україні цьогоріч внесення добрив буде зменшене. Але якщо аграрії внесуть менше добрив на 30%, тоді падіння врожаю може бути двократним.

Дефіцит добрив, критичну ситуацію на ринку та шляхи вирішення цієї проблеми, спричиненої війною, днями обговорили в Міністерстві аграрної політики та продовольства України профільні асоціації, аналітики під головуванням першого заступника Міністра Тараса Висоцького. 

Він наголосив, що на сьогодні тема дефіциту добрив є однією з найактуальніших для агросектору та українських аграріїв, адже нас чекає весняна посівна, за якою спостерігатиме увесь світ. Україна на агрокарті є однією з провідних країн, і від її обсягів виробництва залежить світова  ціна на ринку зернових та продовольча безпека світу. Відповідно ліквідність аграріїв – топова тема для Мінагрополітики. Про це на кожній своїй міжнародній зустрічі, виступах наголошує Міністр Микола Сольський, закликаючи міжнародних партнерів допомогти українським аграріям провести весняну посівну. 

“Нам важливо проводити такі зустрічі та консультації з громадськістю, в тому числі профільними організаціями, аналітиками. Це дозволяє нам приймати правильні та найефективніші рішення, які формуються з урахуванням побажань виробників”, – відзначив Тарас Висоцький.

Керівник аналітичного проєкту «Інфоіндустрія» Дмитро Гордейчук розповів, що до війни в Україні на постійній основі працювали три заводи: “Рівнеазот”, “Сєвєродонецьке Об’єднання Азот” і черкаський “Азот”. Також діяв Дніпроазот, але з деякими інтервалами. Обсяг власного виробництва перевищував імпорт. Йдеться про понад 70%. “Всього в 2021 році було імпортовано 1,4 млн тонн азотних добрив, тоді як загальне виробництво, за даними Держкомстату, перевищило 5,2 млн тонн”, - зазначив Дмитро Гордейчук.

Однак, за його словами, з початком війни працюючими залишилися тільки два заводи – “Рівнеазот” та черкаський “Азот”. На жаль, лише один місяць зміг попрацювати “Сєвєродонецькє Об’єднання Азот”. “Звичайно такі зміни суттєво змінили статистику у гіршу сторону: у підсумку всього за 2022 рік вдалося виробити лише 1,13 млн тонн азотних добрив та імпортовано 4,3 млн тонн”, – сказав керівник аналітичного проєкту «Інфоіндустрія».

Він додав, що до липня 2022-го українські фермери ще мали змогу купувати добрива за довоєнними цінами і це не було так дорого як в ЄС. Ціни в тій самій Польщі на окремі добрива були вищі аж до Нового року. Після липня почала стрімко рости в ціні селітра. Фактично за три місяці вона зросла з 27 000 грн/тонну до 37 000 грн/тонну, що створило критичну ситуацію для українського фермера.

Класично аграрії користуються співвідношенням, коли вартість тонни селітри не повинно коштувати більше ніж 2,5 тонни пшениці, щодо карбаміду – то це 3,0-3,5 тонни кукурудзи. У 2022 році ці показники були в двічі, навіть втричі перевищені. 

На сьогодні точні витрати сучасного українського аграрія важко порахувати, однак якщо взяти 1 га кукурудзи, то на нього потрібно витратити орієнтовно 8-9 тис. грн. Йдеться лише про базовий азот, а ще ж потрібне підживлення, паливо для внесення, яке також подорожчало. Тому фінальна сума звичайно є “непривабливою” для аграрія.

“Дуже багато залежить від кліматичних умов, адже добрива працюють як комплексне живлення й основне це погодні умови. Але якщо аграрій вноситиме менше добрив на 30% і більше, тоді падіння врожаю може бути двократним. Тому підтримка міжнародних партнерів у цьому питання для нас є дуже важливою”, – зауважив Тарас Висоцький.