Чому аграріям потрібне оновлене законодавство про сільськогосподарську кооперацію?

Всім нам добре відомо, що значну частку аграрного виробництва в Україні складають одноосібні господарства - домогосподарства, одноосібні господарства, або ж фермерські господарства. Для їх розвитку парламент неоднократно ухвалював потрібні закони. Натомість питання розвитку об’єднань агровиробників, які б надавали можливість спільного виробництва, доступу до матеріальних та фінансових ресурсів, просування продукції, залишались без належної уваги.

Після реєстрації законопроекту нам часто закидали, що ми гіперболізуємо проблему, що в Україні насправді все гаразд із сільськогосподарською кооперацією, адже десь вже успішно працюють ягідні, молочні чи зернові кооперативи. Однак, давайте будемо відвертими – роль цих кооперативів в Україні є мізерною. Лише деякі цифри: частка виробничих кооперативів у загальному обсязі виробленої сільгосппродукції складає менше 1%, кількість фізичних осіб – членів сільськогосподарських менша за 30 тисяч осіб, або ж менше 0,2% від загальної кількості сільського населення України. Із близько тисячі зареєстрованих  сільськогосподарських виробничих та обслуговуючих кооперативів реально працюють менше половини, інші існують лише на папері. Натомість, у всьому світі сільськогосподарські кооперативи є однією із найпоширеніших та найефективніших форм об’єднань сільсгопвиробників. Їх частка на аграрному ринку ЄС складає 40-50%, в окремих секторах та державах доходить до 70%. 1% в Україні проти 40-70% в ЄС – різниця вражає та засмучує.

Що гальмує розвиток сільськогосподарської кооперації в Україні? На наше переконання, це – недосконале, застаріле, неузгоджене між собою законодавство, яке не відповідає міжнародним стандартам, і як наслідок – не стимулює, а створює штучні бар’єри у діяльності кооперативів. Лише декілька прикладів.

Одноосібник або домогосподарство може створити або виробничий, або обслуговуючий кооператив. Якщо ж це юридична особа, навіть фермер – виключно обслуговуючий. При цьому обслуговуючий кооператив матиме можливість здійснювати операції виключно із власними членами, не може набувати права власності на продукцію та продавати від свого імені, не може законно робити виплати на паї, та повертати їх у разі ліквідації кооперативу.

Чому так? Бо в законодавстві передбачено, що усі сільськогосподарські обслуговуючі кооперативи є неприбутковими, навіть якщо вони не потребують такого статусу. Ось цей неприбутковий статус і тягне за собою всі обмеження, у тому числі й податкові. Це суттєво знижує можливості для розвитку обслуговуючих сільськогосподарських кооперативів, та робить їх неконкурентоздатними на аграрному ринку України.

Нова редакція закону України «Про сільськогосподарську кооперацію» - це принципово новий підхід до сільськогосподарського кооперативу як до ефективної форми об’єднання сільгоспвиробників, яка зможе ефективно працювати в умовах вільного ринку.

По формі – це врегулювання усіх ключових питань створення та діяльності усіх сільськогосподарських кооперативів в одному законі. Це означає, що сільспвиробник отримає зручне і зрозуміле правове поле, чисельні юридичні колізії перестануть бути предметом судових суперечок.

По суті – це відмова від законодавства, побудованого на обмеженнях і заборонах. По закону, члени зможуть самостійно визначатись, який у них вид діяльності кооперативу – виробничий, обслуговуючий, переробний чи багатофункціональний. Також – зможуть визначати форму роботи: неприбуткова чи прибуткова. Фермери зможуть засновувати сільськогосподарські кооперативи для спільного виробництва, чого зараз вони робити не можуть.

Кооперативи зможуть надавати до 20% своїх послуг тим, що не є членами. А це – розширення поля для діяльності.

Зерновий чи молочний кооператив зможе набути права власності на продукцію своїх членів. Це відкриває можливості для організації власної переробки, доступу до фінансових інструментів, зокрема до тих же аграрних розписок.

Нові можливості, які надає цей законопроект – це створення другої ланки кооперації, яка уже показала свою ефективність у світі.

По духу, нова редакція закону «Про сільськогосподарську кооперацію» - це закріплення, розкриття та втілення загальноприйнятих принципів Міжнародного кооперативного альянсу. При цьому ці принципи, як кооперативна освіта та турбота про сільські громади, в яких працюють об’єднання, вперше закріплюються у вітчизняному законодавстві.

Чи зможе сільськогосподарська кооперація, поєднуючи у собі економічні та соціальні чинники, стати в Україні, за умови належного законодавчого регулювання, однією із перспективних форм розвитку сільського господарства? Ми впевнені, що так.

При цьому, відкриваючи нові можливості для розвитку сільгоспкооперації , ми намагались зберегти  та не руйнувати ту невеличку частку кооперативів, що зараз існує. Протягом трьох років, діючі кооперативи можуть працювати з тими же правами і обов’язками,  що й до прийняття закону. Але, навіть і потім, за їх бажанням, вони зможуть продовжувати свою діяльність,в умовах ідентичних тим, за яких вони були створені.

Більш того – і це власне було предметом доопрацювання  законопроекту в комітеті – ми вирішуємо для вже існуючих кооперативів ті проблеми, що криються в нинішньому законі – а саме, формування основних фондів,для своєї діяльності та право членам   повернути свої внески в разі виходу із складу кооперативів, або ж при його ліквідації. Протягом року ми в комітеті вели дискусію – шукали компроміси щоб виробити консолідовану позицію, задля удосконалення законодавства, у сфері сільгоспкооперації,

Результатом такої роботи і став законопроект 6527-д, що пропонується до вашої уваги.  Основні положення закону «Про сільськогосподарську кооперацію» . ми зберегли концепцію законопроекту 6527, який внесли я та інші депутати майже від всіх фракцій парламенту.  Цей документ розробляли вітчизняні та закордонні експерти, зокрема від ФАО і ЄБРР, також експерти проекту, що підтримує уряд Канади. Ми на таку роботу витратили рік праці .

Виступ на засіданні Аграрного комітету Верховної Ради