Ціна на молоко-сировину в Україні значно перевищує середній показник по країнах ЄС

Про це повідомив Леонід Тулуш, к.е.н. завідувач відділу фінансово-кредитної та податкової політики Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», передає прес-служба закладу.

«Ціни на молоко-сировину в Угорщині, Латвії, Словаччині не перевищують 0,32 €/кг, в Польщі — 0,33 €/кг, залишаючись відносно стабільними у 2021 році. Натомість ціни на молоко-сировину в Україні, розраховані в євро, у другій половині 2021 року суттєво виросли: з 0,35 €/кг у квітні-травні до понад 0,4 €/кг у вересні та понад 0,41 €/кг — у жовтні. Тобто, за останні п’ять місяців цього року ціни на цей вид агропродукції зросли більш як на 16%», — йдеться в повідомленні.

Водночас закупівельні ціни на молоко-сировину ґатунку екстра в Україні значно перевищили середні ціни в ЄС. Якщо у першій половині 2021 року закупівельні ціни на таке молоко в Україні були практично ідентичними із середніми цінами в ЄС, то у серпні перевищили їх на 7%, у вересні — на 8%, у жовтні — майже на 12%.

«У вересні цього року перевищення рівня цін на молоко-сировину в Україні порівняно з Польщею склало понад 18%, Латвією — майже 23%, Білоруссю — понад 31%. У жовтні 2021 року відповідне співвідношення ще більше зросло — тобто розрив у цінах збільшився, автоматично знизивши конкурентоспроможність вітчизняної молочної продукції. Таким чином ціна молоко-сировини у жовтні 2021 року в Україні в середньому більш як на чверть перевищувала відповідний рівень цін в сусідніх країнах — які активно експортують свою молочну продукцію на український ринок», — розповідає науковець.

За його словами, така ситуація зумовлена в першу чергу відсутністю дієвих заходів державної підтримки розвитку молочної галузі в Україні — на тлі політики державного протекціонізму даної галузі в сусідніх країнах. Адже європейська політика держпідтримки дозволяє стримувати рівень цін на молоко-сировину на прийнятному рівні — за рахунок того, що частина витрат виробників молока компенсується за рахунок прямих бюджетних виплат.

«За таких умов — коли ціна вхідного ресурсу є на чверть вищою, ніж у конкурентів, а купівельна спроможність населення та засилля імпорту не дає можливості підняти рівень цін на молочну продукцію на відповідну частку — молокопереробна галузь опинилася у надзвичайно скрутних умовах. Адже будь-яке зростання ціни автоматично послаблює конкурентоспроможність вітчизняних молокопродуктів, а особливо в умовах ревальвації гривні та фактично відсутності митних бар'єрів», — додає Тулуш.

В результаті молокопереробні підприємства нині фактично опинились у лещатах:

• з одного боку (знизу) стрімко зростають ціни на молоко-сировину;
• з іншого боку (зверху) низька купівельна спроможність населення та наявність дешевшого субсидованого імпорту — в умовах відсутності застосування заходів митно-тарифного регулювання — фактично унеможливлює різкі рухи вгору при формуванні цін на молочну продукцію.

«В таких умовах переробні підприємства працюють з низькою маржинальністю. Втім, така ситуація не може тривати довго, адже недоотримання прибутку буде провокувати відтік капіталу з галузі та відлякувати потенційних інвесторів від здійснення інвестицій в молокопереробку», — вважає експерт.

На думку науковця, державі саме час вжити належних заходів фінансового регулювання та підвищити рівень державної підтримки розвитку молочної галузі для збереження належного рівня продовольчої безпеки по молочній продукції за рахунок внутрішнього виробництва.

«Натомість, у проекті держбюджету-2022, який нещодавно пройшов перше читання, фактично „консервується“ ситуація 2021 року — з його низькими обсягами бюджетного фінансування та недостатньо дієвим інструментарієм державної підтримки молочної галузі, що не дає можливості сподіватися на покращення ситуації у наступному році», — підсумував Леонід Тулуш.

Нагадаємо, сільгосппідприємства можуть зберегти виробництво молока на минулорічному рівні.