Цифрові технології VS злочинні схеми на елеваторах

Свинцеві пояси на водіях, неправильно розміщення машини на транспортній платформі, додавання в лабораторних аналізах вологи або сміття, підміна машин, маніпуляції на сушці – це невеликий перелік злочинних схем, який веде до того, що агровиробник втрачає зароблені кошти. Як протидіяти крадіжкам – йшлося під час профільної конференції «Елеватори і складська логістика 2021».

фото: oleynik.company

Злочинні схеми

«Кенгуру», «Маніпулятор», «Привид», «Клон», «Подвійній удар», «Близнюки», «Матриця» - це не назви художніх фільмів, а найменування основних схем крадіжок зерна на елеваторі. Аграріям необхідно постійно контролювати,  де знаходиться урожай, а також знати про усі злочинні махінації. Вкрасти можуть будь-де: на полі, в дорозі, на елеваторі.

Найбільш проста схема – це коли машини не доїжджають до елеватора. Тобто з поля виїхала машина з зерном. Дорогою вона завертає у лісок, де стоїть такий самий прицеп, з таким самим державним номером, тільки у першому варіанті 5т зерна, а у другому 3,5т. Вони міняються місцями і далі рухаються, тільки от на елеватор прибуває вантаж з меншою вагою.

«Цікава схема «Подвійний удар», коли на підприємство заїжджають дві однакові машини. Одна з комерційним вантажем і друга – порожня, наприклад, для вивезення відходів. Кожне авто проходить перше зважування. У сліпій зоні водії обмінюються номерними знаками або картками RFID. Потім машина, яка згідно з документами, ніби вивозить сміття, насправді вивозить комерційний вантаж. Друга машина, яка і так була пустою виїжджає, ніби після того, як «вивантажила» зерно.

Вихід є, і досить простий - супутниковий моніторинг та RFID-мітки на лобовому склі автомобіля, які руйнуються при спробі їх зняти», - розповідає Ірина Кравець, член експертного комітету з розвитку сфери штучного інтелекту Міністерства цифрової трансформації України, Member of Community of Practice FAO e-agriculture, керуючого партнера CleverAgri.

Не потрібно забувати про махінації з вологістю. Різниця в 1% в залежності від культур  може привести до втрати $40. Наприклад, у бізнес-план виробник закладає 25% вологості кукурудзі. На елеваторі можуть «забути» виключити сушарку, а перед продажами трейдеру розкладають мокрі марлі, щоб виправити помилку. Виробник на такій сушці втрачає вагу, і, відповідно, прибуток.

«Тому так важко поставити на елеваторі вологомір, який міг би передавати інформацію на комп’ютерні системи автоматично, використовуючи стандартні протоколи зв’язку. Важливо, щоб моніторингом даних Iot-платформ займалася аутсорсингова компанія. Таким чином, усередині самого агропідприємства підлеглі не зможуть виконати наказ свого керівника та «стерти ходку зерновозу», - додає Ірина Кравець.

Читайте також: Артіль одноосібників: чим новий закон про с/г кооперацію допоможе дрібним фермерам

Етапи контролю

Для того щоб зупинити зловживання, особливо на елеваторах, необхідна взаємодія декількох систем: облікової, відеоспостережень та обладнання. Найперше, що потрібно зробити – це визначитись з тим, що контролювати, яка мета цього проекту і, що повинні отримати в кінцевому результаті.

«Якщо ми говоримо про елеватори чи переробні заводи, то контрольні точки повинні бути на в’їзді, виїзді, лабораторії, сортувальній ямі. Потім визначаємось яке обладнання буде встановлено на цих точках, чи потрібно нам використовувати камери розпізнавання номерів чи  звичайні камери, що будемо використовувати мітки, RQ-код, а може штрих код тощо. Крім того, у бізнес-процеси важливо прописати контроль не тільки за переміщенням транспорту, але й за віддаленими складами. Потім ми прописуємо усі процеси для різних об’єктів: для вагової, для лабораторії тощо», - зазначає Олена Ярмош, фахівець з організації обліку та контролю на елеваторах РАСК. ІН-АГРО.

Дорогою контрольних точок

Розглянемо контрольований процес приймання зерна. Машина приїжджає до елеватора, водій надає диспетчеру документи і основні дані, який вносить їх у систему та віддає їх назад. Водій слідує до в’їзду і знову прикладає карту до зчитувача, якщо номер розпізнаний, тобто співпадає з тим, який заніс у систему диспетчер, шлагбаум відчиняється, і машина може заїжджати на територію. Якщо номер частково або взагалі не розпізнаний, тоді до служби безпеки находить повідомлення, що така подія мала місце і необхідно розібратися з цим.

Читайте також: Гібриди та захист: протруйники кукурудзи перестали бути опцією

«Наступна точка  - це зважування або відбір проб. У цьому місці водій має вийти з машини, прикласти картку до зчитувача і в цей момент відбувається зважування машини, і ця вага автоматично потрапляє в товарно-транспортну накладну.

Лабораторія відбирає проби, там же друкується штрих код, за допомогою якого в подальшому можна перевірити показники якості зерна. Усі дані, які потрапляють у систему блокуються і лаборант вручну їх змінити не може. Вручну вноситься тільки інформація про домішки». – ділиться досвідом про організацію системи контролю на елеваторах Олена Ярмош.

Поки лабораторія робить дослідження, водій чекає на результат аналізу. Через табло інформується про завершення аналізу та його результат і чи є якісь зауваження, чи відповідають показники якості договірним угодам чи ні. Тоді буде зрозуміло чи можна відвантажувати зерно.

«Автоматичні точки, наприклад, зважування, виконуються обладнанням при прикладанні картки без участі людини. Системи ІН-АГРО контролю руху продукції дозволяють виявити слабкі місця по роботі елеватора чи переробного заводу. Одразу видно, на якому процесі затримується машина. Так ми економимо час керівників та співробітників і, що важливо, створюється єдиний інформаційний простір, знижується кількість помилок при передачі даних. Системи контролю руху продукції дозволяє створювати первинні документи, з якими потім працює бухгалтер», – додає Олена Ярмош

Читайте також: Андрій Тимофєєв: Ще з середини минулого століття зерносховища обробляли димовими генераторами

Мобільні додатки

Мобільні застосунки на зернових терміналах, елеваторах, автотранспорті, вивантаженні зернових, залізничних терміналах тощо дозволять організувати мобільні робочі місця на різних точках та вивести інформацію у «хмару», де її ніхто змінити не зможе.

«Система має бути повсюди і разом з тим ніде. Неефективні місця, які у декстопі, можна перенести на мобільні пристрої, але є робочі місця, які в принципі незручно влаштовувати там. Наприклад, відібрати проби чи списати подачу вагонів з натури та реєструвати їх у системі.

Основні плюси мобільних додатків – це можливість реєструвати вантаж на місці. Вони дозволяють оперативно вводити дані. Передбачається два інтерфейса: перший - для начальника зміни, який фіксує  відвантаження, а другий - для охорони, яка додаткова має зафіксувати факт даний відвантаження. Для керівників та власників бізнесу розробляються спеціальні програми, які дозволяють бачити їм, як рухається зерно на елеваторі», - каже Максим Артеменко, директор ТОВ «Арт Порт».

Система контролю має вчасно повідомляти користувача, коли щось відбулося у певній точці. Також за допомогою застосунків відбувається зворотній зв'язок. Комплект мобільних застосунків для віддаленої роботи з автоматизованою системою обліку дозволяє знизити витрати, підвищити швидкість, якість і «правильність» прийняття рішень.

Читайте також: Контроль і захист. Особливості безпеки зернових колосових у весняно-літній період

Практичний досвід

Шахрайство на елеваторах буває кількох різновидів, тому на елеваторах «Епіцентр Агро» керуються ключовим правилом  «довіряй, але перевіряй!». Один з прикладів – обман з боку сторонніх поклажодавців, які намагаються приховати справжню якість своїх зернових або олійних культур.

«На словах» агровиробник (сторонній поклажодавець) запевняє співробітників елеватору, що його ріпак не має нічого спільного з генно-модифікованими культурами. Проте, результат експрес-аналізу з нашої лабораторії раптом виявляє, що дана партія ріпаку все ж таки містить ГМО. Щоб пересвідчитися у якості продукції, фахівці лабораторії обов’язково роблять повторний аналіз. І якщо його результати збігаються з попередніми, «на слово» віри не маємо – розвертаємо автомобіль назад. Адже є ризик того що, ГМО-продукція зіпсує зерно (олійні) інших виробників», - ділиться досвідом Світлана Нікітюк, заступник керівника з елеваторного напрямку «Епіцентр Агро».

На елеваторах агрохолдингу не відбувається розвантаження зерна або олійних культур до того моменту, поки не готові результати експрес-аналізів. Лише після виявлення всіх ключових показників зерна дається «зелене світло» на розвантаження.

«Як елеваторний хаб ми можемо гарантувати якість послуг із доробки, сушіння та зберігання зерна, проте не в нашій компетенції здійснювати перевірку документації на вирощене зерно в поклажодавця- агровиробника. Оскільки ми самостійно не купляємо зерно у фермерів, цей ризик – юридична відповідальність за необхідну документацію або її відсутність – автоматично бере на себе покупець», - каже Світлана Нікітюк

Уникнути шахрайства з якістю зерна та олійних допомагає автоматизація всіх процесів. Перш за все, «сліпі»  експрес-тести лабораторії, які проводяться за штрих-кодами кожної з партій зерна. Такий підхід не лише автоматизує облік, а й унеможливлює ймовірність підміни вхідних лабораторних показників якості привезеної на елеватор продукції.

«Щоб попередити шахрайські дії з боку співробітників елеваторів та не допустити змови, вдаємось до заохочувальних та запобіжних заходів. Велику роль у цьому процесі насправді відіграє грошова мотивація. Конкурентна заробітна плата, яку ми сплачуємо, плюс можливість отримати щорічний бонус за ефективну роботу елеватору протягом всього сезону, насправді стимулює людей триматися за свої робочі місця, не вступати в змову та не вдаватися до нечесних дій заради якоїсь миттєвої вигоди», - доповнює Світлана Нікітюк.