Часник: від світової практики до українських проблем

Для розуміння особливостей функціонування ринку потрібно завжди дивитись на світову кон’юнктуру та ціни. У цьому плані часник дуже валютозалежна культура – ми його або експортуємо у інші країни, або закуповуємо за валюту. Майже 80% світового виробництва часнику зосереджено на сьогодні у Китаї, завдяки потужному експорту на сьогодні понад 60% усієї міжнародної торгівлі часником припадає саме на цю країну. За статистикою, минулого року  Китаєм було продано 1 млн тонн часнику на суму $2,5 млрд. Понад 11% світового експорту припадає на Іспанію (яка найпотужнішим європейським гравцем), далі у рейтингу торгівців йдуть Аргентина, Нідерланди, Франція та Чилі.

Що стосується України, то вона також минулого року встановила своєрідний рекорд по експорту часнику, коли відправила на зовнішні ринки 200 тонн часнику. При тому, що імпортуємо ми з Китаю близько 3 тис. тонн щорічно, ця цифра виглядає краплею у морі, але дозволяє стверджувати про можливості наших виробників. Основною географією нашого експорту стали Білорусія, Канада, Прибалтика, Фінляндія та Азербайджан.

Тепер трохи про практичні речі. Як засвідчує досвід виробників, говорити  про 100% рентабельність вирощування товарного часнику можна, проте у перші два сезони вам навряд чи вдасться отримати повноцінну урожайність. При потенційній можливості отримання 10 т/га, максимально у перший рік можна отрмати 6 т/га. Собівартість виробництва часнику у більшості формуєтся із посадкового матеріалу. Минулорічна його ціна становила від 80 до 100 грн/кг, на гектар це коштуватиме приблизно 70 тис. грн. Наступна затратна частина – це крапельне зрошення вашої ділянки та оплата праці. Потрібно  врахувати, що на кожен гектар вам знадобиться щонайменше 10 найманих працівників. Господарства, які мають більше 10 га часнику, мають обов’язково думати про спеціальні види техніки для посадки та збору, оскільки це знімає навантаження у пікові періоди сезону. Загалом, капіталовкладення першого року, якщо ви використовуєте зубкову технологію, складуть 150 тис. грн на гектар. «Заходити» у бізнес можна із методом повітряних цибулин, це і дещо дешевше, і ви будете більш впевнені у тому, що рослини не отримають хвороби. Це гарний спосіб для того, аби спробувати цей бізнес і вже далі думати, чи продовжувати.

Не можу не зауважити про посадковий матеріал часнику.  Якщо в тій же Іспанії цю культуру уже почали вирощувати інноваційним безвірусним способом «із пробірки», то в Україні поки що є обмежена кількість пропозицій часнику від професійних господарств. Фактично кожен другий господар намагається після першого року посадки часнику продавати посадковий матеріал у мережі Інтернет, але якість його  дуже сумнівна. Тож ви можете просто даремно витратити кошти.

Часто у початківців виникає питання сівозміни, адже за технологією часник можна на одному і тому ж місці раз на 5 років. Звичайно, у деяких випадках фермери не дотримуються такого правила, проте у цьому випадку потрібно в обов’язковому порядку робити аналіз ґрунту на нематоду. Зазвичай фермери, що в Іспанії, що в Україні, працюють на орендованих полях – це дозволяє вирішити питання сівозмін.

Нашим виробникам, які хочуть експортувати,  перш за все раджу звернути увагу на товарні якості виробленого часнику – калібр (як правило - 5 см), однакова сортність, безпечність – відсутність залишкових пестицидів та тяжких металів, відповідне пакування тощо. Поки що лише обмежена кількість господарств може похвалитись такими європейськими підходами до виробництва. Тож єдиний спосіб – це кооперуватися і спільно виходити на зовнішні ринки.  

Андрій Марченко, співзасновник  кооперація виробників часнику UkrUP