Блог агронома: дротяники та ґрунтові гербіциди прорідили кукурудзу, і це дало надію на врожай

Мене звати Юрій Горбачов, і я вже четвертий сезон працюю в ФГ «Алазаров», що розташоване в Київській області, Кагарлицькому р-ні, с. Півці. Протягом року я буду ділитися з вами своїми думками стосовно схем захисту та живлення, а також застосування нових технологій. Буду розповідати, що відбувається на моїх полях, і відзначати цікаві чи незвичні ситуації.

Пшениця нас цього року геть не порадувала. Ми покладали на неї досить великі надії, але через проблеми з попелицями та вірусними хворобами, а також холодну весну і тривалу посуху (станом на 26 серпня випало лише 282 мм опадів) нам вдалось зібрати в середньому лише 41,4 центнери з гектара. Посіви були зрідженими і не змогли дати того врожаю, на який ми розраховували. А на одному полі площею 127 гектарів ми половину посівів взагалі переорали і засіяли кукурудзою, тоді як ті 52 гектари, що залишились, показали врожайність на рівні 36 центнерів. Збирання ми розпочали 17 липня і закінчили його за тиждень. Волога була на рівні 11−12%, тобто нижча за оптимальну.

Читайте також: Сезон картоплі 2020. З якими викликами зіткнулися фермери

Після збирання на одному полі площею 12 га двічі провели дискування, внесли 150 кілограмів діамофоски та 3 серпня в якості експерименту посіяли сорго. Воно зійшло 20 серпня, але насіння довго лежало в ґрунті, аж поки 10 серпня не випало 20 мм, а згодом ще — 10 мм опадів. Наразі сходи нормальні, тож будемо спостерігати. Втім, ми вже минулого року намагались провести подібний експеримент, але тоді з опадами було ще гірше, ніж цьогоріч, і сходи частково загинули. Тож ми це поле переорали. Але сподіваємось, що цього року ситуація не повториться, і опадів вистачить.

Густота вирішує все

У нас з кукурудзою цього року усе добре, особливо порівняно з тим, що я бачу в інших господарствах. Там кукурудза сохне, її косять на силос, початок не формується. Тоді як у нас є початок — втім теж не усюди. На пагорбі качана теж немає, там він не зав’язався — просто згорів, але в цілому ситуація непогана. Можливо, велику роль у цьому відіграли ґрунтові гербіциди, завдяки яким ми зменшили втрати вологи від бур’янів та від обробки ґрунту. На деяких полях ми не робили передпосівної культивації, а провели посів та обробили поле гербіцидом суцільної дії Гліфовіт. Також робили міжрядний обробіток ротаційними боронами — це також могло зберегти вологу. Ну, і через певну дію ґрунтових гербіцидів за рахунок випадання надзвичайно великої кількості опадів у першій половині вегетації у нас зменшилась густота посівів з 90 до 75 тисяч, що також зменшило конкуренцію рослин за вологу та поживні речовини. А добрив у нас було внесено достатньо, адже поля були «заправлені» діамофоскою під ріпак, який не зійшов, і це також могло вплинути на формування початку. Ще один «розрив шаблону» — це те, що кукурудза стоїть просто прекрасна в тих місцях, де її повиїдав дротяник, але там густота рослин становить 1−4 на метр погонний, іноді й рідше. Зате на кожній рослині по два-три потужних початка. Втім, через те, що немає такого змикання рядків і затінення ґрунту, на цих ділянках почала сходити лобода.

Читайте також: Володимир Лапа: Поки створюватимуть СЕС — про COVID забудуть

На тому полі кукурудзи, яке ми посіяли після того, як переорали посів пшениці, ситуація теж доволі непогана, як для пізнього посіву (окрім ділянки поля на пагорбі, де культура вигоріла). А от внизу є улоговини, де зберігається волога, і там кукурудза просто ідеальна. Якби усе поле було таке, то врожай склав би усі 110 центнерів. Але в середньому по полю результат буде менший. Хоча завдяки пізньому посіву ми отримали швидкі сходи вже на 10 добу. І культура дуже швидко закрила рядки, тож нам вистачило внесення ґрунтового гербіциду Хортус, аби вирішити проблему з бур’янами. А за рахунок того, що ми не проводили заробки препарату в ґрунт, у нас не було фітотоксичності, зійшла кожна насінина. Тому ми зрозуміли, що ґрунтові гербіциди можна вносити без заробки, і вони будуть діяти.

Соняшник з перспективою, соя — без

Соняшник у нас взагалі у прекрасному стані, ми плануємо отримати в середньому десь 40 центнерів з гектара. На соняшник ми вносили Авангард Бор, Дезарал Екстра та Жук оff проти попелиці - тоді із цим шкідником у всіх були проблеми. А першу обробку ми проводили бором в суміші із Голд Стар та Хлорпірівіт Агро. І коли до нас приїжджав Олександр Мигловець, аби подивитись на поля пшениці, то він зауважив, що не можна було змішувати хлорпірифос із сульфонілсечовинами, адже соняшник може навіть загинути. І я дійсно на 10 день після обробки відзначив, що соняшник має бірюзове забарвлення. Я тоді подумав, що це реакція на бор. Але добре, що культура витримала, можливо, той самий бор допоміг зняти стрес. А зараз все чудово, корзинки гарні, виповнені, тож маємо хороші перспективи по соняшнику. Втім, є поодинокі випадки прояву невідомої мені хвороби. Вона йде від кореня, і стебло на висоті 1 см від землі просто всихає й переломлюється під вагою рослини.

А от із соєю у нас не усе так райдужно. Вона також потрапила під вплив спеки. Сусідній агрохолдинг вже молотить, але вони збирають по 15−17 центнерів із гектара. Боби невиповнені, іноді по одній зернині на біб. І в нас ситуація не краща, тож, думаю, отримаємо десь на рівні 20 центнерів. Соя в нас рання, і вже починаємо збирання.

Ріпакові розчарування

Ріпак ярий ми збирали впродовж 1−10 серпня і скажу, що тут на нас чекали ті ж емоції, що й при збиранні пшениці. Врожайність була усього 15 центнерів із гектара. Цього вистачило лише на те, щоб окупити витрати. Була одна проблема: поле заросло лободою, і ми вирішили за тиждень до збирання провести десикацію препаратом Десикант. Ріпак він дуже добре підсушив, а от лобода вже знаходилася у репродуктивній стадії та переросла. А на одному полі, яке ми 2-го серпня ми обробили гербіцидом суцільної дії Гліфовіт, все вийшло ідеально, хоч лободи було більше. Тому наступного разу на дуже забур’янених полях будемо проводити десикацію препаратами на основі гліфосату. Якщо цей наступний раз буде — адже ми прийняли рішення відмовитись від ріпака, хоч це й ранні гроші. Але ризик дуже великий, враховуючи погодні умови. Ми вже цією весною ріпак озимий передискували, гроші втратили. Природа нам показала, на що вона здатна.

Інша справа, якби в нас було зрошення. Та можливостей для його встановлення у господарства немає. Відсутня інфраструктура, немає трубопроводів, тож усе це обійдеться «в копієчку». Та і треба рахувати, що ти отримаєш на зрошенні. Бо я ще не рахував. Адже якщо ти виростиш кукурудзу із врожайністю 17 тонн, але вартість її вирощування «з'їсть» 15 тонн, то чи варто витрачати такі кошти? Тож перш ніж встановлювати зрошення, треба усе зважити та прорахувати. А для тої самої кукурудзи, навіть без поливу, необхідно подбати про чистоту поля від бур’янів і захист проти шкідників. Ну й без добрив, звісно, нікуди. Ось три основні фактори, від яких залежить врожайність кукурудзи, якщо не брати до уваги опади.

Стежте й надалі за моїм блогом, може, знайдете і для себе щось корисне.