Блаженніший Любомир Гузар про землю, селян та кооперацію

Коментарі

0

Думки Блаженнішого Любомира Гузара про право на землю, аграріїв, розбудову сіл та кооперацію. 

Сьогодні одному з беззаперечних моральних авторитетів України - Блаженнішому Любомиру Гузару, виповнилось би 86 років. Він помер півтора роки тому, але його думки та його робота із становлення української національної церкви ще довго залишаться путівельним вказівником для багатьох вірян. Незадовго до смерті він видав книгу "Де скарб твій... Бесіди владики Любомира Гузара з підприємцями", де розмірковував над питаннями держави, церкви та яку роль бізнес має відігравати у суспільстві.

Одним з останніх його інтерв’ю була розмова з Agravery.com, де владика розповів про свої думки щодо того, що хвилює всіх аграріїв - земля, об'єднання праці, відносини з державою. В день його народження ми вирішили опублікувати їх ще раз.

Про працю аграріїв

У цьому є певна краса – опікуватись природою, землею та тваринами. Той, хто  живе в місті, ніколи цього не розуміє того спокою та порядку - є час збирати, час садити, треба чекати.  Аграрна справа - це те, що споконвічно дано людині Богом.

Людина, яка живе в ритмі року, збору-посівів, вона набирає певного характеру. Впливає на неї й близкість до землі, почуття власності. Робітник, навіть якщо дуже добре отримує та має гарні умови, не має власності. А це важливо. Ми  вчергове вшановували річницю Голодомору. Найбільша мета цього злочину проти людства – позбавити людину, селянина, прив’язки до землі. Людина, яка має зв'язок із землею, добре працює, має дуже потужне суспільне єство.

Про потенціал України

Україна – прекрасна країна, бо ми маємо природні багатства, які дозволяють  нам розвивати індустріальне виробництво. Але ми не лише країна індустріальна, де домінуючим є робітництво, ми маємо величезні можливості для роботи землеробів. Найбільша наша цінність - це земля та чорноземи, які споконвічно дозволяють нам працювати на землі, збільшувати свою присутність в світі, як торгівців зерном. Крім того, Україна має доступ до моря, і це дозволяє нам збільшити свій потенціал. Ми маємо усвідомити вплив землі, і тої близькості до моря, і того природнього багатства, яке нам належить. Це все формує нашу ідентичність.

Про ставлення влади до селян

Наша політична еліта - це діти Голодомору, з тої самої школи.  Як раніше, так і дотепер у ментальності української влади немає бажання дати людям право розпоряджатися землею, і зробити її приватною власністю. Ми все ще живемо радянськими категоріями, коли люди є невільниками держави, а з другого боку наше суспільство поділене на багатих та бідних. Тому селяни завжди залишаються заручниками ситуації.

Про землю

Люди не будуть продавати землю, якщо бачитимуть у ній свій капітал та майбутнє.  Вони продають, бо не бачать, як правильно чинити, знаходяться на розпутті. Приватна власність - це не лише проблема легальності, який ви папір маєте, це настанова душі.

Про розумне ставлення до ресурсів

Витягнути із землі все за один-два роки - це є просто дурнота. Треба так господарювати, аби підприємство і за 10-20 років приносило добрий результат. В міру. У нас на сьогодні виробники хочуть заробити якомога більше нулів до свої доходів. А що ви будете продавати завтра? Все в природі росте повільно, ніщо не росте нагло. Люди хочуть втручатися у природу, перелаштовувати її.  Сьогодні посадили, а завтра – викопали та з’їли. Так не буде. На все свій час – дерево не дає плодів на перший рік.

Про кооперацію

Кооперація - це гарно. Між кооперацією та колгоспами я не бачу жодного зв’язку. Колгоспи були спрямовані на те, аби зробити з людини раба, а кооператив – це спілка зрілих людей. Це об’єднання задля допомоги одне одному у господарюванні.

Про великий бізнес

Олігарх -- це непогано, але якщо він буде справедливим. Не можна дивитися на один день чи вчинок, потрібно давитися у десятиріччя вперед - що то дасть? Якщо поділити землю між олігархами, то вони будуть контролювати все, а народ стане кріпаками.



Поділитись

 

Стежте за головними новинами агробізнесу в Україні та світі на Agravery.com , на сторінці Facebook , у Telegram або підпишіться на нашу розсилку, відправивши лист з темою "Розсилка" на [email protected] .

 

Тільки зареєстровані користувачі можуть коментувати

Увійти Зареєструватися

Comments (0)

Реклама
Реклама
Реклама