Андрій Григоров: Завдяки IT-рішенням «Мрія» покращила фінпоказники

З 2015 року агрохолдинг «Мрія» активно впроваджує нові ІТ-технології. Чому?

- Наші перші проекти були пов’язані з обліком усіх даних, які генерувала «Мрія». Після об’яви дефолту та приходу нового менеджменту ми побачили, що консолідованої бухгалтерської інформації у 1С немає, відсутні оригінали деяких документів. Натомість, існувало багато різних баз даних, які містили різні дані, а подекуди дублювали одна одну. Певні бази були видалені, деякі – знаходились у зовнішніх DATA-центрах, до яких не було доступу.

Це явно свідчило про непрозорі схеми у компанії.  Увесь облік робіт на полях кластерів вівся у паперовому вигляді. Всі процеси відбувались розрізнено та несистемно, до того ж у різних програмах – у 1С та Excel. Ми хотіли зібрати все у єдину систему, привести всі дані до єдиного знаменника, аби розуміти реальний стан справ у компанії.

Читайте також: Орієнтація "Північ": як аграрії можуть легально розширити свій земельний банк

Це було важко – доводилось збирати дані кластерів «з чистого аркуша», по деталях. Лише наприкінці 2016-го року ми завершили впровадження фінансового обліку у 1С, навели лад у системі.

Чому вирішили проводити більшість робіт силами власних ІТ-фахівців, а не залучати сторонні компанії?

- Коли приймали рішення про розробку тих чи інших ІТ-рішень, дивились аналоги, але їх було важко адаптувати під наші потреби. Компанії-розробники не настільки глибоко розуміють специфіку, тож на їхньому програмному забезпеченні будувати усю фінансову та операційну модель було нереально. Умовно кажучи, один такий ІТ-проект вертикально змінює усю компанію. Адже після автоматизації процесу обліку і планування роботи зміни торкнуться всіх підрозділів компанії. Тому зробити свій продукт виявилось і легше, і дешевше.

Зараз можна з впевненістю сказати, що завдяки нашим IT-рішенням виробництво продукції оптимізувалось, а компанія покращила фінансові показники.

Про облік земельного банку

Наскільки мені відомо, ви стартували з земельного аудиту. Розкажіть, як це відбувалось? Для чого це було потрібно?

- До дефолту «Мрія» офіційно оголошувала, що має земельний банк близько 300 тис. га. Коли ж компанія перейшла під контроль кредиторів, почали вивчати документи на буцімто передані вже 220 тис. га, то дані не збігалися. Так стартував наш перший ІТ-проект з аудиту земельного банку.

Ми були фактично першою агрокомпанією в Україні, яка в середині 2016-го року своїми силами створила IT-рішення, в якому об’єднала усі дані – з 1С, GPS та GIS. Це дало змогу швидко та якісно провести аудит земельного банку, а також підтримувати проект в актуальному стані та планувати подальші дії щодо земельного банку.

Скільки часу зайняв цей проект?

- Близько року. Проблема була не лише з’єднати три системи в одну, а й обробити отримані масиви даних. Сьогодні система дозволяє нам максимально слідкувати за тим, що відбувається із договорами оренди, моніторити їх стан.

Читайте також: Реанімація жирів: як змінило ринок покращення репутації масла в очах споживачів

Скільки земель вдалось таким чином «знайти», із тих що були, але не оброблялись?

- Такої землі було не мало. Попередні власники, намагаючись збільшити капіталізацію компанії, не завжди ретельно добирали ділянки. Частина паїв взагалі не оброблялась через їх заліснення. Із 2016 року ми спрямовуємо кошти на розліснення територій,  таким чином додали у виробництво близько 1800 га.

Зараз є щомісячний план розліснення по кожному із кластерів. За найближчі два роки ми плануємо розліснити іще 2200 га земель. Це позитивно впливає і на нашу EBIТDA, і на ставлення до компанії у сільських громадах – земля обробляється, люди отримують кошти за неї.

Про «розумну» техніку та крадіжки пального

Яким чином ви  вводили інновації у транспортний парк агрохолдингу?

- Розібравшись з землею, почали етап додаткової автоматизації техніки та обліку її роботи. Обладнали техніку GPS-трекерами, які передають дані у центральний офіс. Спробували за допомогою удосконалення цих GPS-трекерів покращити контроль використання ресурсів, раціонально використовувати ТМЦ,  мінімізувати можливі крадіжки ресурсів.

Ви  розробляли датчики для причепного обладнання. Розкажіть про це детальніше?

- «МРІЯ» була одним із новаторів у цьому напрямку. Ми дали технічне завдання, і одна із компаній розробила програмне забезпечення цих причепних датчиків спеціально під нас. Для чого це потрібно? Сам по собі датчик GPS демонструє, що техніка рухається, а завдання причепного датчика – увібрати у себе усі сигнали, як аналогові, так і цифрові, якщо вони є на причетному обладнанні.

Читайте також: Міфи про захист. Чому варто застосовувати мікродобрива?

Приміром, якщо це сівалка, то вона обладнана контролером. Датчики однієї компанії-виробника техніки не підходять до іншого, їхні інтерфейси непоєднувані. Тому нашим завданням було придумати універсальний спосіб, аби при різній компоновці обладнання ми могли з’єднувати контролери між собою. У кожної одиниці техніки є індивідуальна мітка, через сигнали GPS диспетчери розуміють, яка техніка з яким причепним обладнанням працює. 

Ця розробка також дала можливість додаткової комплектації датчиків. Приміром, можемо зрозуміти, чи працює гідравлічний привід тарілок-розкидачів при розкиданні добрив, чи техніка їздить по полю «вхолосту», а нечисті на руку та нелояльні компанії робітники в цей час крадуть добрива. 

Із крадіжками добрив зрозуміло. А як щодо крадіжок пального? Чи можна це контролювати?

- Звісно, це можна контролювати. Ми у «МРІЇ» почали зі встановлення датчиків рівня пального. Такий датчик реагує на рівень рідини у баку, що дозволяє контролювати витрати пального. Паралельно, у диспетчерській службі, ми онлайн відстежували перепади рівня пального. Це був не найкращий спосіб контролювати пальне до літра, проте він показував різкі перепади.

Як ви удосконалили систему контролю витрат пального?

- Ми зробили це завдяки встановленню на техніку проточного датчику палива – він вбудовується в паливну систему і дає зрозуміти, скільки саме пального пройшло через паливну систему. Контроль рівня пального у баку не  завжди допомагав – робітники адаптувались і винаходили методи, як зливати пальне навіть із ним. Зараз, якщо пального по проточному датчику використано менше, ніж заправлено у бак, то фіксуємо крадіжку і караємо винних. Тож культура розпорядження ТМЦ суттєво підвищилась.

Читайте також: Першоквітнева допомога, або що вирішить дирекція по портовим заторам? 

За допомогою проточних датчиків ми відійшли від поняття «норма пального». Як ми списуємо пальне? На кожну технологічну операцію існують середні затрати пального. При нашій великій відстані між полями, різних ґрунтах та погоді, норми варіюються. При більших витратах пального робітники мали викликати нормувальників, які заміряли хронометраж та інші показники.

Це займало час, робота на полі припинялась. Зараз ми робимо списання пального через фактичні дані проточних датчиків. У нас збільшилась продуктивність робіт завдяки мінімізації простоїв техніки. А ще, завдяки автоматизації нам потрібно докладати набагато менше зусиль. У нашій диспетчерській службі працює лише 8 працівників – чотири зміни по 2 людини. Вони обслуговують 1200 одиниць техніки. Зазвичай на таку кількість потрібно мінімум 6-8 диспетчерів одночасно.

Вивезення урожаю з поля також контролюєте?

- Так, це одна із наших нових розробок. Для цього у «Мрії» введено спеціальну посаду – менеджер по обліку врожаю, який працює зі спеціальним пристроєм – «моторолою». Раніше ця функція належала агроному, багато операцій по обліку зібраного урожаю проводилось неякісно.

Читайте також: Лютий березень: як затяжна зима вплинула на поля, сади та ягідники

Агрономи мали виписувати товарно-транспортні накладні (ТТН), оформляти фури, відправляти їх на елеватори. Ми прийшли до висновку, що це неефективно. Задача агронома – налаштувати техніку у полі, перевірити логістику, відкоригувати технологічні операції.

Це спеціальний пристрій, «Моторола», інтегрована із 1С та GPS-системою, є також мобільний сканер (на зразок магазинного), який зчитує штрих-код з партії зерна, і переносний принтер. Коли урожай завантажують у фуру, на тент ставлять спеціальну пломбу, потім робітник оформлює ТТН і віддає її водієві. Дані з фури потрапляють на елеватор, є точний час прибуття машини на елеватор.

Спеціалісти на елеваторах, відповідно, знають очікуваний обсяг зерна, який прибуде, та пункт прибуття. Диспетчер розподіляє вантажі, аби мінімізувати черги і простої техніки на елеваторах, оскільки у нас їх всього чотири. Тягачі більше не застрягають у чергах, а оборотність вантажу більша, час збирання і відвантаження зерна мінімізується. Якщо машина стала в дорозі до елеватора і не рухається більше чотирьох хвилин, відбувається автоматичне сповіщення диспетчера, він пробує розібратись у ситуації. Якщо цього не сталося, у наступні три хвилини простою на місце виїздить робоча група служби безпеки нашого підприємства.

Іще один проект, який ми впровадили, називається «Свій-Чужий».  І наші, і найняті тягачі та фури ми обладнуємо не тільки трекерами, а й видаємо спеціальну мітку, яка засвідчує машину. Таким чином навіть, якщо сигналу «Свій» від машини немає, вивантаження зерна на іншу машину не почнеться, тому що шнек не спрацює. Так можливість викрадення великих партій зерна мінімізована.

Про планшети

Ви провели облік земельного банку і оснастили спеціальними датчиками техніку. Обліку польових робіт новації також торкнулися?

Так, ми приділили цій роботі минулий рік. Мета – повністю відмовитись від паперу при обліку польових робіт, інтегрувати облік із виробничими витратами та потребами виробництва. Це призвело до появи нової функції у «Планшеті агронома», яку запустили у вересні 2017 року. Спочатку робітники скептично, і навіть негативно ставилися до цієї доробки, а потім розуміли, наскільки вона корисна.

Які плюси побачили?

Перший плюс – виробничі дані стали більш точними та оперативними. Умовно, 70-75% даних, які зберігались у паперовому вигляді, тепер заповнюються автоматично. Робітникам підрозділів потрібно не забувати вносити свої показники, на що вистачає 15 хвилин на день. Раніше наші обліковці витрачали 5-6 годин на день, аби перенести всі дані по всім полям із паперового вигляду у електронний, і виявлялось, що ці дані не завжди коректні.  Зараз ми можемо онлайн спостерігати щоденний результат робіт, як по агрохолдингу, так по кожному полю окремо. 

Читайте також: Афро-бурська війна: як земельний конфлікт в ПАР вплине на український експорт

Які функції має цей планшет та які саме дані можна побачити за його допомогою?

- Розпочали із скаутінгу полів. Ця програма дозволяє зрозуміти розміщення полів, паїв, культур на певних ділянках, які роботи уже були проведені на ній. Ми інтегрували 1С програму та програму скаутінгу, аби вона «підтягувала» до планшету факт виконаних робіт. Потім підключили можливість аудиту полів – стану культур, біологічної урожайності тощо. Внесли у планшет опцію обліку ЗЗР та добрив, які використовує агроном за зміну.

Загалом, планшет посилив контроль за виконанням робіт – раніше агроном міг, теоретично, заповнити папери по пам’яті або «на око», нікуди не виїжджаючи. Тому планшет ми спеціально підв’язали під GPS.  Зараз агроном щоденно має зайти мінімум на три точки по контуру поля, так ми бачимо був він на робочому місці, чи ні. 

Скільки часу та грошей витратила «Мрія» на впровадження цього планшету?

- Ідея зародилась у квітні 2017 року, і уже наприкінці вересня він був запущений на всіх восьми кластерах підприємства.  Сам пристрій коштував близько $300, додайте до вартість робіт фахівців IT-департаменту. Щодо інших фактичних витрат – це економія на папері, пальному, трудозатратах водіїв та обліковців. Про економію у зв’язку із легальним та повним обліком усіх ресурсів я взагалі не кажу – це безцінно.

Чи плануєте доопрацьовувати «Планшет агронома»?

- Будемо доповнювати його довідковою інформацію. Це потрібно, адже часто до нас лінійними агрономами приходять працювати випускники вишів, без досвіду роботи на полях. Тому наша місія – дати їм максимально практичну інформацію, інструкції на 200 сторінок ніхто не читатиме. У планшеті будуть завдання у вигляді тестів, які має щоденно пройти агроном, отримувати фото-підказки з хворобами рослин, методами боротьби зі шкідниками тощо. Таким чином, у формі підказок зможемо  скеровувати  роботу новачків.

Про дрони та безпілотники

Дрони та безілотники для моніторингу посівів використовуєте?

- Дрони почали використовувати два роки тому, але у порівнянні з безпілотником їхня ефективність доволі низька, тому на днях ми придбали безпілотник (безпілотний літальний апарат – БПЛА). Два роки тому ми намагались використовувати NDVI. Супутник дає змогу побачити ступінь зеленого спектру на полі, але важко зрозуміти – це бур`ян чи рослини.

Читайте також: Своя ніша: рекордний експорт та великі перспективи нерозвинутого виробництва слив

Супутник облітав наші поля один раз на 3-5 днів, проте з урахуванням хмарності у регіоні, ми отримували  фото один раз на місяць, а це замало. Дрони, як на мене, на сьогодні не є найефективнішим інструментом. Заряду вистачає на 40-50 хвилин польоту, а площі, які вони покривають, відносно невеликі. Тому дрони використовуємо здебільшого для створення внутрішніх учбових матеріалів і точкового моніторингу та аналізу стану полів. Безпілотник дозволяє за один виліт покривати до 10 тис. га і можна отримувати якісне зображення.

Скільки коштував безпілотник? Чи плануєте придбати ще?

- Ми купували безпілотник для моніторингу полів цукрового буряку та картоплі. Один БПЛА коштував нам 500 тис. грн. На відміну від супутникових знімків, висота і якість зйомки за допомогою БПЛА дозволяє роздивитися самі рослини та визначити їх стан. Спеціальна програма буде обробляти знімки, а спеціалісти компанії-партнера будуть давати рекомендації із урахуванням потенційних польових ризиків та відсотку ураження посівів. Хочемо вивчити ефективність цієї технології, а вже потім думати про купівлю наступних безпілотників.

Про витрати на нові технології та майбутнє AgroIT

Чи підраховували ви  скільки грошей було витрачено на ці всі нові технології за останні два роки – планшет, датчики пального, безпілотник  тощо?

- Сумарно близько півмільйона доларів. Наш великий плюс, що більшість інноваційних ІТ-розробок ми робимо власними силами, у нашому ІТ підрозділі. Якби залучали сторонні ІТ-компанії та фахівців, було б у рази дорожче.

Які проекти ми побачимо у цьому році? На яких ІТ-технологіях ви зосередитесь та хочете впроваджувати?

- Плани великі. На жаль, їх більше, ніж фізично встигаємо зробити. Затрачені зусилля вертаються у тому числі у вигляді позитивних емоцій людей, яким ми спрощуємо життя. У цьому році ми хочемо зробити аналог «Планшету агронома» – «Планшет інженера», аби поступово віддавати інженерам у кластерах частину  повноважень і більше залучати у процес.

Читайте також: Дотації примарні: депутати та експерти про реалії державної підтримки тваринництва

Взимку спробували поступово відійти від стандартного планування затрат на техніку. Якщо раніше ми планували витрати на гектар, то сьогодні сформували їх на кожну одиницю техніки. Таким чином, більше розуміємо, в якому стані знаходиться техніка, доцільно її оновлювати чи замінити.

Зараз ці повноваження переходять із центрального офісу безпосередньо до кластерів, у них є бюджети, вони роблять аналіз техніки і план закупівлі. Цікаво, що заповнюючи вартість запасних частин, вони бачать їхню приблизну вартість, система показує затверджений бюджет на цю групу техніки. Таким чином, це одночасно і контроль, і кооперація усіх ланок процесу.

За статистикою, лише 11% українських компаній впроваджують IT-технології. Чому, на ваш погляд, настільки мало? Немає грошей, бажання?

- Мені здається, що реально менше. Перша причина – директори та власники бізнесу не до кінця розуміють цінність ІТ-рішень. Існує ментальна не готовність приймати те, що виходить за межі розуміння. Керівники господарства, здебільшого старшого віку, і вони краще витратять гроші на добрива, аніж на невідоме слово ІТ.

Друга причина – це  певна репутація, яка склалась зі сторони деяких постачальників ІТ-рішень, їх нездатність доказати ефективність розроблених новинок. Багато проектів завершуються нічим або не є успішними, бо люди не можуть довести їх до кінця, втрачають ентузіазм іще на етапі узгодження ТЗ. Тому на ринку складається певний фон недовіри до ІТ.

Чи може «Мрія» у подальшому передавати свій досвід впровадження ІТ-технологій і розробляти рішення для інших агрокомпаній?

- Так, і ми це обговорюємо зараз. За минулий рік до нас приїздила велика кількість ІТ-компаній із своїми пропозиціями, а натомість ми показували їм наші напрацювання, які були у рази краще пропонованих. Наша перевага – ми бачимо бізнес із середини, розуміємо потреби, підв`язуємо рішення під аграрну практику і тестуємо їх. Натомість, ІТ-стартапи у більшості своїй відділені від цього, працюють на всіх клієнтів однаково. Тому найкращий варіант, коли ІТ-стартап виростає із агрокомпанії.

Які аграрні ІТ-технології є найбільш актуальними, особливо, для малих та середніх  господарств?

- Для них може використовуватись все те, що і для великих, питання лише у собівартості.  Господар, який має 2000 га, навряд чи буде зацікавлений купувати NDVI та розробляти технології під себе. Водночас, це гарне підґрунтя для появи сервісів для аграріїв. На мій погляд, фермери будуть поступово відходити від думки, що мають робити все самостійно. Перейдуть до використання послуг підрядників, спеціалістів у певній галузі. Почне з`являтися більше обслуговуючих компаній, а вартість того ж обстеження за допомогою дронів зменшуватиметься.