Аграрний дайджест від Єнота-агровіра (15.02.2021-19.02.21)

Вітаю!

Новий морозний тиждень — новий привід для мене розім'яти лапки та написати агарарний дайджест. На цьому тижні скандалів та проривів не було. Все ж зима — це час відпочинку та підготовки до наступного сезону. А ще це час для оптимізації свого бізнесу. Наприклад, для впровадження CRM-систем — програм, які допомагають покращувати комунікацію з клієнтами. Що це таке, для чого CRM-системи потрібні та як залучити їх до свого бізнесу читайте тут — CRM-системи для аграріїв: як правильне планування «робить» гроші.

Модернізації модернізаціями, а дещо залишається вічним — цифри тижня.

Цифра тижня № 1: понад 60% кредитів ЄІБ у Східній Європі припадає на Україну.

Коментар Єнота: європейська підтримка це, звичайно, добре, але хотілося, щоб в майбутньому Україна сама могла надавати допомогу іншим країнам.

Цифра тижня № 2: на 97,7% зріс експорт з України в Китай у 2020 році.

Коментар Єнота: співпраця України та Китаю в умовах пандемії здивувала не лише мене, а й весь ринок світової торгівлі!

Цифра тижня № 3: на 24,2% Україна збільшила продажі сирів у січні

Коментар Єнота: з такими показниками українські сири скоро витіснять французькі та нідерландські на європейському ринку. Сировари світу — бережіться!

Ой, з цими сирами аж їсти захотілося… Кажуть, що він дуже смакує на бутербродах і з макаронами. Нумо, зізнавайтеся! Скільки упаковок спагетті та спіральок закупили з початком карантину? Та не буду я вас за це соромити, не бійтеся. Якщо вас все ж турбує те, що їсте занадто багато макаронних виробів, згадайте, що кожен італієць з'їдає в середньому 26−28 кг пасти на рік. Про макаронні вподобання українців та зміни ринку під час локдауну читайте тут — Макарони в локдауни: наскільки змінився ринок?

Аграрії, зізнавайтеся, помічали, що в різних частинах ваших полів різна врожайність? А знаєте як це виправити? Та ну! Навіть я знаю — точне землеробство. В основі системи — неоднорідність поля, яку необхідно вивчити, щоб спланувати норми висіву та розрахувати норми внесення добрив і засобів захисту рослин. Таке землеробство дозволяє збільшити врожайність на полі та зекономити кошти землевласника. Як правильно вести точне землеробство та отримати максимум врожаю читайте в цьому матеріалі — Строкате поле. Як отримати додатковий врожай завдяки точному землеробству.

Гарний ґрунт — запорука гарного врожаю, але в Україні, на жаль, ґрунти деградують. Що ж робити, якщо деградаційні та ерозійні процеси проявляються і на вашому полі? Якщо у вас є ще й фермерське господарство — використовувати гній як добриво, але для правильного розподілу його по полю варто звернутися до спеціалістів, говорить Микола Мірошниченко, заступник Голови Вченої ради ННЦ «ІГА імені О.Н. Соколовського», Член спеціалізованої вченої ради та доктор біологічних наук. Детальніше про деградацію ґрунтів та шляхи вирішення цього питання читайте тут — Микола Мірошниченко: Ерозія ґрунтів посилюється, бо в Україні переважають тимчасові інтереси над стратегією збереження родючості.

Читаю я про аграрний бізнес і аж самому хочеться знову поле засіяти або хоча б мед зібрати. Але, на жаль, поки що зима, а бджіл я взагалі боюся. Та й самому розвивати аграрний бізнес дорого. Щоб полегшити ведення бізнесу та зменшити витрати на нього, українські аграрії можуть створювати кооперативи. Про переваги нового закону «Про сільськогосподарську кооперацію» читайте тут — Кооперативні «лайфхаки»: як скористатись корисними можливостями нового закону.

Попит на українську соняшникову олію стабільно високий, а на пшеницю та кукурудзу — низький. Такі результати моніторингу цін основних зернових і олійних культур компанії «Фенікс-Агро». Які зміни відбулися на ринку зернових та олійних на минулому тижні можна прочитати тут — Україна аграрна: що відбувається з ринком зернових і олійних (08.02 — 12.02.2021).

Ідеальне плодоовочеве господарство — це підприємство, що розуміє потреби своїх клієнтів та ринків збуту, відслідковує сучасні тренди, аналізує дані щодо плодоовочевого сектору, добре знає та розуміє свій бізнес, оцінює вплив рішень та, швидко адаптується до змін. Так вважає Дмитро Ніколаєв, менеджер Українського проекту бізнес-розвитку плодоовочівництва (UHBDP). Більше про підходи до бізнесу та ринок плодоовочівництва читайте тут — Дмитро Ніколаєв: У агросекторі майбутнє за людьми «з доданою вартістю».

Кінець 2020 року дуже потішив аграріїв — Міністерство аграрної політики та продовольства, немов фенікс, постало з попелу та відокремилося від Мінеокономіки. Щоправда, фенікс-МінАПК поки що якийсь облізлий та без пір'їв… Є лише міністр, а за державні служби, які раніше підпорядковувалися Мінагро, в соцмережах та міністерствах йдуть війни. Про те, за що та з ким змагається МінАПК, щоб відновитися повноцінним, читайте в цьому матеріалі — Поділ міністерств: Мінагрополітики може залишитися ні з чим.

Фух. Лапки так розм’яв, що аж втомився. Буду відпочивати до наступного тижня, а вам, любі читачі, бажаю гарних вихідних.